Ухвала

від 30.08.2022 по справі 757/33518/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/33518/20-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/1594/2022 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

адвоката, який діє в інтересах

власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

06 серпня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату НП України Департаменту нагляду за додержанням НП України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.190 КК України, а саме на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 , гаражно-будівельного кооперативу «Автолюбитель-2», розташованого на вул. Перспективна, 9, що у м. Києві, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому нерухоме майно.Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що арешт на вказане майно накладається з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неповне дослідження слідчим суддею фактичних обставин кримінального провадження. Стверджує, що накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення цивільного позову, є безпідставним, адже у нього відсутній необхідний для цього процесуальний статус, що не враховано слідчим суддею при розгляді клопотання. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, а копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 07.02.2022 року, у зв`язку з чим причину пропуску такого строку просить визнати поважною.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, однак причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянту стало відомо 07.02.2022 року. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим він поновленню не підлягає.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано та не з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.1ст.171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч.2ст.170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, відповідно до ч.6ст.170 КПК України, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Законодавець чітко передбачив, що арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, на даній стадій кримінального провадження, можливий лише на майно підозрюваного або фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, підозра у кримінальному провадженні №12014100100000979 від 04.02.2014 року, на час розгляду клопотання прокурора, нікому не оголошена, тобто в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження існування у даному кримінальному провадженні особи підозрюваного, на майно якої може бути накладено арешт.

Також встановлено, що у даному кримінальному провадженні власнику майна ОСОБА_6 , з якого за цивільними позовами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 міститься прохання стягнути шкоду, підозра не оголошена, обвинувачення не пред`явлено. Факт суспільно-небезпечного діяння не встановлено, факту заподіяння майнової чи моральної шкоди не встановлено та не підтверджено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів переконана, що у слідчого судді були відсутні правові підстави для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, оскільки воно не ґрунтується на вимогах Закону.

Окрім цього, приймається до уваги лист прокурора Печерської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 10.08.2022 року, з якого вбачається, що 02.08.2022 року за результатом досудового розслідування кримінальне провадження№12014100100000979 від 04.02.2014 року, закрито.

Отже, із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета тимчасового вилучення майна як втручання в конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Водночас прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Однією із загальних засад кримінального провадження згідно з п.2 ч.1 ст.7, ч.1 ст.9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що у даному випадку, відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою, за встановлених обставин, у задоволенні клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату НП України Департаменту нагляду за додержанням НП України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, слід відмовити, а відтак подана апеляційна скарга адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_6 ОСОБА_7 , підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.190 КК України, а саме на майно в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст.190 КК України, а саме на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 , гаражно-будівельного кооперативу «Автолюбитель-2», розташованого на вул. Перспективна, 9, що у м. Києві, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпоряджатися цим майном, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату НП України Департаменту нагляду за додержанням НП України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12014100100000979 від 04.02.2014 року, а саме на нерухоме майно гараж НОМЕР_1 , гаражно-будівельного кооперативу «Автолюбитель-2», розташованого на вул. Перспективна, 9, що у м. Києві, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4