2-о/336/233/2022
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
21 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,
розглянувши матеріали заяви поданої в окремому провадженні у цивільній справі № 336/4847/22 (провадження № 2-о/336/233/2022) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, -
встановив:
20 вересня 2022 року до суду звернулася ОСОБА_1 з заявою до заінтересованої особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , яка померла в м. Запоріжжя ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою заявника ОСОБА_1 . В заяві також заявниця просить викликати в судове засідання свідків, за клопотанням у підготовчому засіданні та просить витребувати з Шостої Запорізької державної нотаріальної контори спадкову справу № 66458310, після смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами убачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
В заяві зазначено найменування заінтересованої особи, проте в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази.
Доказами, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Заявниця в заяві зазначає, що вона як спадкоємець по заповіту повинна сплатити за прийняття спадщини непосильну для неї суму, а як би були всі документи (свідоцтва про народження та шлюб) вона би мала змогу прийняти спадок за законом, як спадкоємиця першої черги. Ці обставини змушують її звернутися до суду, так як вона одинока пенсіонерка з мінімальним розміром пенсії.
Зазначені обставини жодним чином не підтверджені відповідними доказами.
Крім того, заявниця зазначає, що родині зв`язки з сестрою можуть підтвердити свідки, яких просить допитати в судовому засіданні, проте прізвище ім`я та по-батькові свідків, їх адреси заявником не зазначаються.
Відповідно до положень ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Заявниця просила викликати в судове засідання свідків, за клопотанням у підготовчому засіданні, проте суд вирішує при прийняття заяви до розгляду проводити в даній категорії справ підготовче судове засідання чи ні. Підготовче судове засідання в даній категорії справ не є обов`язковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч.2 ст. 318 ЦПК України до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Заява ОСОБА_1 не відповідає вищевказаним вимогам статті 318 ЦПК України, а саме в заяві не зазначено, з якою метою просить встановити факт родинних відносин; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
В порушення зазначених вимог, в заяві не зазначені причини неможливості встановлення такого факт в позасудовому порядку, якими доказами він підтверджується, відсутні докази на підтвердження того, що до пред`явлення заяви вона зверталася до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
В заяві не зазначено з якою метою заявник просить встановити факт родинних відносин, та хто не визнає ці обставини і чим це підтверджується.
Слід також зазначити, що заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Заявником вказано заінтересованою особою - Шоста Запорізька державна нотаріальна контора (при тому будь - якої відмови нотаріуса не надано) та не роз`яснено які у нотаріуса виникають спадкові права саме на майно спадкодавця і з яких підстав він залучений, в сенсі ст. 294 ЦПК України. Не вказано є чи ні інші спадкоємці, які саме прийняли спадщину і які повинні бути притягнуті до участі у справі.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (заінтересованими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Суд зауважує, що за загальним правилом, орган нотаріату не може бути зацікавленою особою по справах даної категорії, оскільки до його компетенції належить посвідчення певних юридичних фактів, і він не має власного суб`єктивного законного інтересу до результату розгляду справи та ухваленого рішення, а тому рішення суду не може вплинути на його права чи обов`язки.
Так, заявником вказано, що цей факт необхідно встановити для оформлення спадкових прав, а по таким справам заінтересованими особами будуть інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутністю - територіальна громада.
В даному випадку заявниці необхідно уточнити заінтересовану особу.
Не надано доказів, на які посилається заявник в заяві - відмови нотаріуса, де б йшлося про необхідність встановлення родинних стосунків. А в порядку ч. 2 ст. 83 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявник зобов`язаний надати суду всі докази на які він посилається.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зі змінами, в п.3 вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам заяви щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вирішуючи питання щодо прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.
Суддя враховує правову позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловлену в постанові від 22 вересня 2021 року у справі N 591/5199/20 (провадження N 61-19527св20), де Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що заяву подану без додержання вимог ст. 175, 316, 318 ЦПК України, відповідно до положень ст. 185 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 318, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, - залишити без руху.
Надати заявнику строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2022 |
Оприлюднено | 22.09.2022 |
Номер документу | 106347512 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Петренко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні