Рішення

від 18.09.2022 по справі 946/5413/20

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.09.2022

Справа № 946/5413/20

Провадження № 2/497/26/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 року представник позивачки - ОСОБА_2 , який діє на підставі електронного ордеру серії ВН № 1010687 (а.с.4), звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області шляхом формування документів в системі "Електронний суд", з позовом до ТОВ "Агропрайм Холдинг" та просить стягнути з відповідача на користь позивачки за користування земельними ділянками площею 5,8776 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0661, яка знаходиться поза межами населеного пункту на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області і належить Позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом та площею 1,2200 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1841, яка знаходиться поза межами населеного пункту на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області і належить Позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 20 000,00 грн., інфляційні нарахування, проценти річних від простроченої суми та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у загальній сумі 3 131,68 грн. та суму судових витрат.

Вимоги мотивує тим, що позивачці на праві власності належать вищезазначені земельні ділянки та 01.09.2019 року вона уклала договір оренди землі з ТОВ «Агропрайм Холдінг». За цім договором позивач передала належні їй земельні ділянки в строкове платне користування ТОВ «Агропрайм Холдінг». Відповідно до п.7 вказаного договору орендна плата складається з єдиноразового платіжу в розмірі 10000,00 грн. за 1 умовний пай, який сплачується наступним чином: 5 000,00 грн. після підписання Договору, 5 000,00 грн. після проведення його державної реєстрації. Але по сьогоднішній день відповідач не сплатив на рахунок позивача грошову суму в розмірі 20000,00 грн. 04.08.2020 року на адресу відповідача від імені позивача була відправлена досудова вимога про сплату в строк до 14.08.2020 року заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 01.09.2019 року, але ця вимога залишена без розгляду. Відповідач своє зобов`язання по орендній платі не виконав, тобто заборгованість триває до 01.09.2020 року, тому позивач просить також стягнути 3% річних та інфляційні втрати в загальній сумі 3131,68 грн.

10.09.2020 року ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіної Г.І. по справі було відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.

10.11.2020 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він уточнив (збільшив) суму, яку просить стягнути з відповідача, а саме інфляційні нарахування, проценти річних від простроченої суми та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань по сплати єдино разового платежу, передбаченого абзацом першим п.7 Договору оренди землі від 01.09.2019 року у розмірі 11553,00 грн. та 6376,63 грн.

11.12.2020 року представник відповідача генеральний директор Ігнат Л.І., надала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що представником позивача не вірно складений розрахунок штрафних санкцій. Загальний розмір пені відповідно до п.12 Договору оренди землі становить 3116,23 грн., а ні 17070,00 грн., як зазначено у заяві про уточнення позовних вимог. Загальний розмір інфляційних втрат становить 315,17 грн., а ні 391,96 грн., як вказано у позовній заяві. Загальний розмір 3% річних за прострочення зі сплати єдиного платежу за Договором оренди землі становить 466,66 грн. Також зазначає, що ТОВ «Агропрайм Холдинг» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Тобто, рентабільність та фінансове становище підприємства в силу специфіки виду своєї господарської діяльності залежить від ступеню врожайності. У осінній-весняний період 2019-2020 років спостерігалися несприятливі погодні умови (засуха та заморозки), які призвели до загибелі на території Болградського району Одеської області значної кількості площ озимих сільськогосподарських культур, що підтверджується Актами обстеження посівів озимих культур на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.05.2020 року, довідкою ОСОБА_3 та Азовського морів. Також комісією з обстеження посіві встановлено 100 % загибель посівів озимої пшениці на площі 1 848,87 га та 100 % посівів озимого ячменю на площі 2336,89 га на земельних ділянках, розташованих на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області, про що складені відповідні акти. 19 травня 2020 року комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Болградської районної державної адміністрації Одеської області на позачерговому засіданні, вирішила визначити ситуацію, яка склалася в аграрному секторі економіки району у зв`язку з посухою, надзвичайною. Внаслідок довготривалої посухи та весняних заморозків на значній частині посівних площ Одеської області ТОВ «Агропрайм Холдинг» зазнало значних збитків через загибель сільськогосподарських культур та недотриманням врожаю. Вказана ситуація природного характеру завдала істотної шкоди відповідачу, збитки від загибелі врожаю швидкому відшкодуванню не підлягають, у зв`язку з чим не можливо було в повному обсязі виконати умови щодо виплати орендної плати. При цьому Товариством здійснено виплату ОСОБА_1 щорічного платежу орендної плати за 2019 та 2020 роки.

23.12.2020 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що сам по собі факт існування обставин, які виникли з несприятливими погодними умовами у осені-весняний період 2019-2020 роки, які привели до загибелі значної кількості площ озимих сільськогосподарських культур не форс-мажор. Така обставина може бути форс-мажорною лише у разі, якщо особа доведе неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань. Тобто особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором. Умовами договору оренди землі від 01.09.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропрайм Холдинг» відсутні відповідні положення про форс-мажор та його детальні умови. У своєму відзиві відповідач посилається на протоколи від 19.05.2020 року та 12.06.2020 року, але згідно умов договору, відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу єдино разові орендні платежі по перше після підписання цього договору, тобто 01.09.2019 року, по-друге після його державної реєстрації 11.02.2020 року, тобто задовго до вищевказаних форс-мажорних подій. Також заперечував проти наведеного відповідачем розрахунку штрафних санкцій.

19.01.2021 року представником відповідача генеральним директором Кіяненко А.А. було надано до суду заперечення на відповідь, в якому він знову звертає увагу суду на неправильні розрахунки надані представником позивача, щодо визначення розміру інфляційних витрат, тощо та на те, що договором оренди землі не встановлений граничний строк виконання зобов`язання щодо сплати єдино разових платежів, а лише умова за якої у орендодавця може виникнути право на їх отримання. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Так, на адресу ТОВ «Агропрайм Холдинг» досудову вимогу представником позивача було відправлено 03.08.2020 року, тому 10.08.2020 року є датою з якої починався б відлік періоду прострочення зобов`язання.

19.02.2021 року представник позивача ОСОБА_2 надав заяву та докази на підтвердження розміру судових витрат (а.с.114-123).

21.04.2021 року представником відповідача генеральним директором Кіяненко А.А. було надано клопотання про зменшення витрат на оплату вартості правової допомоги. Він вважає обсяг робіт і час, втрачений на підготовку відповіді на відзив на позовну заяву, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт. Просить відмовити в стягненні витрат на правничу допомоги (така вимога до подання цього клопотання не подавалася).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2021 року цивільну справу було передано для розгляду за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області.

09.08.2021 року справа надійшла до Болградського районного суду та ухвалою судді цього суду від 12.08.2021 року була прийнята до загального позовного провадження, по справі призначене підготовче судове засідання.

30.08.2021 року від представника ОСОБА_2 надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій він уточнив суму штрафних санкцій, на період за 732 дні та 570 днів, що складає 9343,20 грн. Згідно абзацу другому ч.7 укладеного договору передбачено сплату щорічного платежу, якій на дату укладання цього договору складає 15484,49 грн., у тому числі 188,15 грн. військовий збір, 2753,34 грн. НДФЛ, до видачі 12543,00 грн. за 1 умовний пай по сільраді (з,54 га) на рік. Орендна плата вноситься Орендарем щорічно у грошовій формі і за домовленістю сторін може сплачуватися: готівкою через касу, безготівковим розрахунком на рахунок Орендодавця у фінансовій установі, поштовим переказом на адресу місця реєстрації орендодавця. Але відповідач частково виконував свої зобов`язання по сплаті щорічного платежу за 2020 рік, сплатив у березні 2020 року 12543 грн., та у вересні 2020 року 1 500,00 грн., та не сплатив позивачу у строки визначені п.10 цього Договору, остаточну орендну плату за два умовних пая по сільраді у сумі 11043,00 грн. Період прострочення грошового зобов`язання, передбаченого п.7 Договору складає 269 днів. Штрафні санкції та інфляційне збільшення яке нараховане на цю заборгованість складає 2224,00 грн. На підставі вищевикладеного представник збільшив позовні вимоги, щодо заборгованості по орендній платні 31043,00 грн., штрафних нарахувань 11 567,20 грн., а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору 840,00 грн. та витрати на правничу правову допомогу у сумі 28000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2021 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

23.06.2021 року представником відповідача генеральним директором Кіяненко А.А., було подано апеляційну скаргу на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про передачу справи за підсудністю, тому справу було витребувано з Болградського районного суду Одеської області.

Справу було повернуто до Болградського районного суду 27.07.2022 року після розгляду апеляційної скарги, яку залишено без задоволення, а ухвалу про передачу за підсудністю залишено без змін.

16.09.2022 року представник відповідача ОСОБА_4 , який здійснює свої повноваження на підставі електронного ордеру серії ВН № 1065061 від 16.09.2022 року, надав письмові додаткові пояснення з приводу заявлених вимог. Зазначив, що платіжними дорученнями № 1742 та 1743 від 09.11.2021 року, заборгованість в розмірі 20000,00 грн. була погашена. Відповідач підтримав всі свої позиції, які були заявлені в попередньо наданих ними документах, щодо стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 28000,00 грн., то він вважає що заявлена сума не співмірна складності справи, ціні позову, а також, не відповідає фактичному обсягу робіт, який мав виконати адвокат, виходячи з критеріїв розумності та адекватності. Окрім того, відповідно до п.2) ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на надання професійної правничої допомоги, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, представник позивача надав на електрону пошту суду 19.09.2022 року заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, просив ухвалити рішення з урахуванням доказів, які є в матеріалах справи, також на підставі наданих 18.02.2021 року доказів на підтвердження судових витрат. Стягнути з відповідача судовий збір 840,80 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 28000,00 грн.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг" - Драганов Д.М., в судове засідання не з`явився, надав 16.09.2022 року заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його зайнятістю 19.09.2022 року в Господарському суді Одеської області. При цьому надав суду тільки виписку щодо розгляду справи 916/1035/22 в Господарському суді Одеської області 19.09.2022 року на 15:30 годину, ні якого доказу саме його виклику до суду для участі у судовому засіданні у даній справі надано не було, окрім цього дана справа призначена до розгляду на 11:00 годину, тобто при бажанні приймати участь у судовому засіданні сторона мала можливість своєчасно звернутися до суду з клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Суд вважає причину не явки в судове засідання представника відповідача не поважною, окрім цього всі докази були подані на підготовчому провадженні, а після його закриття, суд фактично розглядає в судовому засіданні вже заявлені сторонами докази, тому суд вважає за можливим розглянути справу у даному судовому засіданні на підставі наданих суду доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень норм статей 16,391,386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно зі ст. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК Українипередбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, судом встановлено, що 01 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг», в особі Генерального директора Ігнат Л.І. був укладений договір оренди землі, а саме земельних ділянок:

- площею 5,8776 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0661, яка знаходиться поза межами населеного пункту на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області і належить Орендодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 6-1614 від 16.08.2018 року;

- площею 1,2200 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1841, яка знаходиться поза межами населеного пункту на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області і належить Орендодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 6-1612 від 16.08.2018 року; (а.с.5-6).

Право оренди земельних ділянок було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2020 року за реєстровими номерами 35524902 та 35525106 (а.с.7,8).

Факт укладання договору сторонам не оспорюється.

Положеннями з п. 7 Договору оренди землі від 01 вересня 2019 року ТОВ «Агропрайм Холдинг» мало сплатити єдино разовий платіж 10 000,00 грн. за 1 умовний пай по сільській раді (3,54 га) наступним чином: 5 000,00 грн. після підписання Договору, та 5 000,00 після проведення його державної реєстрації. Складовою орендної плати є щорічний платіж за рік, який на дату укладання цього Договору складає 15 484,49 грн., у тому числі військовий збір 1,5% - 188,15 грн, ПДФО 18% - 2 753,34 грн, до виплати 12 543,00 грн. за один умовний пай по сільраді (3,54 га) на рік.

Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі і за домовленістю сторін може сплачуватися готівкою через касу орендаря, безготівковим розрахунком на рахунок орендодавця у фінансовій установі, поштовим переказом на адресу місця реєстрації орендодавця.

За взаємною згодою сторін орендна плата може виплачуватися у натуральній формі шляхом видачі сільськогосподарської продукції, на вищевказану суму за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, але не менш ніж 2900,00 кг зернових культур та 100 кг соняшнику за 1 умовний пай по сільраді (3,54 га) на рік.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення заборгованості з орендної плати що становить 31043,00 грн. (а.с.156-157 заява про збільшення), з яких 20 тисяч єдино разовий платіж (в оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 7,0976 га, тобто два умовних пая по сільраді, тому 10 000,00 грн. х 2 = 20000,00 грн.), та 11043,00 грн. заборгованість по щорічному платежу (12543,00 грн. за 1 умовний пай, всього 25086,00 грн., виплачено 14043,00 грн., залишилося не виплаченим 11043,00 грн.)

Так, в листопаді 2021 року позивачу було виплачено 16120,00 грн. та 4030,00 грн., як пояснив представник відповідача в додаткових письмових поясненнях, це в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдино разового платежу, що підтверджується платіжними дорученнями № 1742 та 1743 від 08 листопада 2021 року, загальна сплачена сума становить 20150,00 грн.

Не отримавши орендну платню в повному обсязі за 2020 року, позивач у серпні 2021 року уточнив свої вимоги та просив суд стягнути ще 11043,00 грн. несплаченого щорічного платежу (а.с.157). Представником відповідача з приводу заявленої вимоги не надано жодного пояснення, хоча він ознайомлювався з матеріалами справи на його адресу надсилалася заява про збільшення позовних вимог, тому суд вважає що на даний час заборгованість з орендної плати становить 10 893,00 грн. (31043,00 грн. - 20150,00 грн.).

У зв`язку з заборгованістю по орендній платі представником позивача адвокатом Денисенко В.І. було заявлено відповідачу досудову вимогу за вих.№42 від 03.08.2020 року (а.с.10,11), яку відповідачем залишено без уваги.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За змістом частин 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, що слідує з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі».

Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗК України кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» (далі - ЗУ «Про оренду землі»), яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі оренди землі, а саме в п. 28 - «Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати».

Відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Права та обов`язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб.

Стаття 629 ЦК У встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦКУ, зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов Договору.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Тобто, рентабельність та фінансове становище підприємства в силу специфіки виду своєї господарської діяльності залежить від ступеню врожайності.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що у осінній-весняний період 2019-2020 рр. спостерігалися несприятливі погодні умови (засуха та заморозки), які призвели до загибелі на території Болградського району Одеської області значної кількості площ озимих сільськогосподарських культур, що підтверджується:

- Актами обстеження посівів озимих культур (пшениці та ячменю) на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області затверджених 23.07.2020 року (а.с.26, 27),

- Довідкою Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 517/-09 від 08.05.2020 року (а.с.28),

- Протоколом № 24 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 19 травня 2020 року (а.с.29);

- Протоколом №25 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації від 12.06.2020 року (а.с.30-31),

- висновками про загибель посіві № 2003-14/376 від 21.07.2020 року (а.с.32-33) та № 2003-14/637 від 02.12.2020 року (а.с.34-35).

Так, відповідно до протоколу №25 комісія вирішила відповідно до пункту 8 розділу II Кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.08.2018 №658, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 969/32421. Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019.2010, пунктів 4.5 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року, ситуацію, що склалася в агропромисловому секторі економіки Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов 2019-2020 років, класифікувати як надзвичайну ситуацію природного характеру державного рівня (код надзвичайної ситуації 20323-НС, пов`язана з масовим засиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи) (а.с.31 на звороті).

Відповідно до складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою Висновку про загибель посівів (вих. № 2003-14/376 від 21.07.2020 року) підтверджено, що на полях ТОВ «Агропрайм Холдинг» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме - посівів озимої пшениці на площі 3 103,39 га та озимого ячменю на площі 2 336,89 га (а.с.32-33), а відповідно до складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою Висновку про загибель посівів (вих. № 2003-14/637 від 02.12.2020 року) підтверджено, що на полях ТОВ «Агропрайм Холдинг» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме - посівів озимої пшениці на площі 2553,99 га та озимого ячменю на площі 1913,28 га (а.с.34-35).

Однак, за змістом частини 1 вказаної статті Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідач, отримавши від позивача в оренду земельні ділянки, взявши на себе зобов`язання, передбачені договором оренди земельної ділянки, не виконав безпідставно умови договору та не здійснив повну його оплату, оскільки не надав суду сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», до обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника належать обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є: висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України, рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Таким чином, наявність у відповідача Висновків про загибель посівів Одеської регіональної торгово-промислової палати, свідчить лише про наявність обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань.

А відтак, відповідач не звільняється від обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі від 01.09.2019 року, укладеного з позивачем ОСОБА_1 .

Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили усі умови.

Отже, на момент укладення Договору оренди землі існували певні обставини, які гарантували як одній, так і іншій стороні, права користування землею та отримання за її користування орендної плати.

З цих підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості з орендної платні, а саме 10 893,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції і трьох відсотків річних.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання:

ч.1 - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

ч.2 - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 41 Договору оренди землі від 16 лютого 2019 року також встановлено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Суд приймає до уваги, що не своєчасне виконання зобов`язання відповідачем відбулось з незалежних від ТОВ «Агропрайм Холдинг» причин, оскільки в осінній-весняний період 2019-2020 рр. внаслідок обставин непереборної сили природного характеру, всі посіви на землях, розташованих на території Каракуртської сільської ради Болградського району, були знищені.

Вказана ситуація природного характеру завдала істотної шкоди ТОВ «Агропрайм Холдинг», збитки від загибелі врожаю (з урахуванням специфіки праці, пов`язаної із вирощуванням сільськогосподарської продукції), тобто не виплата орендної плати за користування земельною ділянкою позивача за 2020 рік, сталася не з вини відповідача, а відтак в силу пункту 41 Договору оренди землі від 16 лютого 2019 року, відповідач звільняється від відповідальності за прострочення сплати цих платежів, але не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання, передбачене договором у повному обсязі.

З цих підстав, вимога позивача про стягнення з ТОВ «Агропрайм Холдинг» на свою користь індексу інфляції та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов`язання за договором оренди землі від 01.09.2019 року - задоволенню не підлягає.

Враховуючи та підсумовуючи наведене вище, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ТОВ «Агропрайм Холдинг» на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди від 01 вересня 2019 року в розмірі 10 893,00 грн.

Згідно зі ст. 82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Судом також враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Щодо судових витрат (судового збору).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальна сума заявлених вимог позивачем (позовна заява від 01.09.2020 року) складала 23131,68 гривню, судовий збір сплачений в сумі 840,80 гривен (а.с.20). Згідно з цим рішенням суду задоволено вимоги на загальну суму 10 893,00 гривні (заборгованість за орендною платою).

Здійснюючи розрахунок суми судового збору, суд враховує висновок ВС, викладений в постанові від 27.08.2020 року справа №188/1815/17.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 395,94 грн. (10893,00 грн. х 840,80 грн.: 23131,68 грн.).

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно норм ст. 137 ЦПК України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також слід зазначити, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з явкою до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказав, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат.

Представником позивача на підтвердження надання ним правничої допомоги на суму 28000,00 грн., надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 30 липня 2020 року (а.с.119-122), а також надано акт надання правової допомоги (а.с.123) але в акті зазначено що консультація надавалась щодо стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди, як і інші послуги, тобто цей доказ є неналежним, окрім цього суду не надано доказу сплати позивачем гонорару в розмірі зазначеного в позовних вимогах, тому суд вважає вимоги в цій частині не доведеними та відмовляє в їх задоволенні.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "АгропраймХолдинг"про стягненнявідшкодування заневиконання договоруоренди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» (вул. Білгород-Дністровська, буд.154, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 36233605), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресом АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди від 01.09.2019 року в сумі 10 893,00 (десять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. та судовий збір в розмірі 395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 94 копійки.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца