Рішення

від 20.09.2022 по справі 182/6214/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6214/21

Провадження № 2/0182/449/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

21.09.2022 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

В обґрунтування своїх вимоги посилається на те, що ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості 13 березня 2018 року в пошуку роботи та в цей же день йому було надано статус безробітного. 20 березня 2018 року, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю протягом 360 календарних днів, починаючи з 20 березня 2018 року. У зв`язку зі звільненням з останнього місця роботи за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін), на підставі п.1 ч.3 розділу IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності ОСОБА_1 , було скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк 90 календарних днів, тобто, виплата допомоги по безробіттю була призначена на період з 20 березня 2018 року по 14 грудня 2018 року. Однак, відповідач в період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року приховав від центру зайнятості той факт, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрбудінжиниринг», а тому, як зайняте населення, не мав права мати статус безробітного та перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітний, відповідно до ст.4 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення». В своїй заяві від 13 березня 2018 року ОСОБА_1 особистим підписом підтверджує, що на даний час ніде не працює, ознайомлений з відповідальністю за подання недостовірних даних. За період з 20 березня 2018 року по 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 37914 грн. 89 коп. За період з 01 червня 2018 року по 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 25648 грн. 70 коп. (за червень 2018 року отримано 4 604, 03 грн.; за липень 2018 року отримано 4 167,14 грн.; за серпень 2018 року отримано 4 167,15 грн.; за вересень 2018 року отримано 3 780,68 грн.; за жовтень 2018 року отримано 3 646,26 грн.; за листопад 2018 року отримано 3 585,70 грн.; за грудень 2018 року отримано 1 697,74 грн.). Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, порушив вимоги п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: не надав до центру зайнятості відомості про своє працевлаштування. Отже, ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 25648 грн. 70 коп., що є коштами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. 11 січня 2020 року ОСОБА_1 було направлено претензію про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але конверт з листом та повідомленням 11 березня 2020 року повернуто до центру зайнятості за закінченням встановленого строку зберігання. 11 березня 2020 року до Нікопольського ВП ГУНП України було подано заяву про порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 13 березня 2020 року відкрито кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040340000764 за ознаками ч.1 ст.190 КК України за фактом шахрайських дій з боку ОСОБА_1 31 березня 2020 року було подано цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в рамках кримінального провадження. 06 серпня 2020 року Нікопольським міськрайонним судом винесено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору для внесення даних з урахуванням вимог КПК України. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 05 липня 2021 року, Нікопольським міськрайонним судом винесено вирок щодо ОСОБА_1 , яким його визнано винним в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Цивільний позов залишено без розгляду, роз`яснено право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства. На даний час ОСОБА_1 добровільно заборгованість не сплачена. Несвоєчасне надходження коштів до Фонду тягне за собою негативні наслідки у вигляді несвоєчасної виплати допомоги по безробіттю громадянам, що перебувають на обліку в центрі зайнятості населення, що в свою чергу може призвести до тяжкого соціального становища малозабезпечених верств населення, чим суттєво порушуються державні інтереси, оскільки вказані кошти в більшості випадків є єдиним джерелом існування громадян, та невиконання вимог ст.46 Конституції України щодо соціального захисту прав громадян. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також, враховуючи той факт, що відповідачем в добровільному порядку сума в розмірі 25648 грн. 70 коп. не повернута, позивач змушений звернутися до суду та стягнути її в примусовому порядку. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп., сплачені при подачі позову до суду.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.45-46).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом на подання відзиву до суду не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду від нього не надходили. Конверт, який був направлений за останньою відомою адресою його місця проживання та перебування повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.49). Крім того, відповідача було повідомлено про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади» (а.с.47).

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідивши докази що надані сторонами, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 20 березня 2018 року, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю протягом 360 календарних днів, починаючи з 20 березня 2018 року. У зв`язку зі звільненням з останнього місця роботи за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін), на підставі п.1 ч.3 розділу IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності ОСОБА_1 , було скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк 90 календарних днів, тобто, виплата допомоги по безробіттю була призначена на період з 20 березня 2018 року по 14 грудня 2018 року (а.с.10-13). Як вбачається з матеріалів справи в період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрбудінжиниринг», про що свідчить лист № 10/12-03 від 10 грудня 2019 року, виданий директором ТОВ «Укрбудінжиниринг» (а.с.18-21). Тобто, в даному випадку, наявні обставини, що відповідач саме в зазначений період не мав права мати статус безробітного та перебувати на обліку в центрі зайнятості як безробітний, відповідно до ст.4 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення». Крім цього, 13 березня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено та ознайомлено з умовами і тривалістю призначення допомоги, про що свідчить його особистий підпис в заяві (а.с.13). Як вбачається з поданого розрахунку, за період з 20 березня 2018 року по 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 37914 грн. 89 коп. За період з 01 червня 2018 року по 14 грудня 2018 року, ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 25648 грн. 70 коп. (за червень 2018 року отримано 4 604,03 грн.; за липень 2018 року отримано 4 167,14 грн.; за серпень 2018 року отримано 4 167,15 грн.; за вересень 2018 року отримано 3 780,68 грн.; за жовтень 2018 року отримано 3 646,26 грн.; за листопад 2018 року отримано 3 585,70 грн.; за грудень 2018 року отримано 1 697,74 грн.) (а.с.14-15). 11 січня 2020 року ОСОБА_1 було направлено претензію про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, однак, конверт з листом та повідомленням 11 березня 2020 року повернуто до центру зайнятості за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.26-28). 11 березня 2020 року до Нікопольського ВП ГУНП України було подано заяву про порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 13 березня 2020 року відкрито кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040340000764, за ознаками ч.1 ст.190 КК України, за фактом шахрайських дій з боку ОСОБА_1 . Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 05 липня 2021 року, Нікопольським міськрайонним судом винесено вирок щодо ОСОБА_1 , яким його визнано винним в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (а.с.26-40).

Відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової служби України № 60/62 від 13.02.2009 року, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, відповідно до покладених на них завдань, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників. Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України, шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.4 Порядку).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції від 01.01.2016 року чинної на момент надання відповідачу статусу безробітного), до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або в іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно ч.3 ст.3 вищевказаного Закону України, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентується трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Згідно п.1 ч.1 ст.43 вказаного Закону, статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Також п.8 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону (зокрема, зайнятість особи).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 45 Закону, з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, припиняється реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 р., центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Згідно п. 2 ч. 1 Розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №613 від 15.06.2015 р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 09.07.2015 р. за №821/27266, виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості).

Відповідно до матеріалів справи, та в тому числі договору підряду від 01 червня 2018 року, який міститься в матеріалах справи, ТОВ «Укрбуддінжиниринг» в особі директора Блажко С.В., який діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 , який діє особисто на основі власних намірів, сторони домовились про виконання робіт (а.с.19-20). Згідно акту прийому-передачі від 31 грудня 2018 року, робота ОСОБА_1 виконана в строк, якісно та за виконання робіт виконавцю нарахована сума в розмірі 14 600 грн. 00 коп. (а.с.21).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було укладено з ТОВ «Укрбуддінжиниринг» в особі директора Блажко С.В., який діє на підставі Статуту, оплатний цивільно-правовий договір підряду від 01 червня 2018 року на строк до 31 грудня 2018 року, при цьому, відповідач дій щодо повідомлення Нікопольського міськрайонного центру зайнятості не вчинив та факт свого працевлаштування приховав. Разом з тим, підставою припинення статусу безробітного, виплати допомоги по безробіттю та повернення допомоги по безробіттю є факт укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг). Факт отримання чи неотримання відповідачем коштів, в якості винагороди не змінює його обов`язку повідомити центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення. Суд звертає увагу на вказані норми закону та враховує, що наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов`язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правового договору є обставиною, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення вказаної обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення із відповідача на користь позивача суми виплаченого забезпечення за період з 01 червня 2018 року по 14 грудня 2018 року в розмірі 25 648 грн. 70 коп., тим самим задовольнивши позовні вимоги позивача.

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп., сплачені останнім при подачі позову до суду (а.с.5).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.610, 611 ЦК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст.3, 12, 81, 141, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), майнову шкоду в сумі 25 648 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 70 копійок) 70 коп. на користь Нікопольського міськрайонного центру зайнятості (53210, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Пилипа Орлика, 54, код ЄДРПОУ 21910812, р/р НОМЕР_2 , МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.) 00 коп. на користь Нікопольського міськрайонного центру зайнятості (53210, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Пилипа Орлика, 54, код ЄДРПОУ 21910812, р/р НОМЕР_2 , МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ), сплачений останнім при подачі позову до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал