Рішення

від 20.09.2022 по справі 917/10/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022 Справа №917/10/22

м.Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Метиз", вул.Портова, буд. 3-Д, корп.1, м.Бердянськ, Запорізька область, 71112

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕДЕРН ТРЕЙД", вул. Олени Пчілки, буд. 19-А, м. Полтава, 36002

про стягнення 143 076,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Метиз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕДЕРН ТРЕЙД" про стягнення 143 076,97 грн. згідно Договору поставки №11 від 19.10.2018 р., з яких: 127357,56 грн. - заборгованості, 11919,62 грн. - втрат від інфляції, 3799,79 грн. - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару в розмірі 127 357,56 грн. за Договором №11 від 19.10.2018р.

Ухвалою від 11.01.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Копії ухвали від 11.01.2022р. що були надіслані відповідачу по справі повернулись до суду із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання", адресат вибув.

05.05.2022р. від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У заяві вказано на допущення стороною позивача помилок, а саме:

- не додана видаткова накладна № 253 від 05.11.2019р. на суму 66165,01 грн. та рахунок на оплату №225 від 04.10.2018р.;

- розрахована заборгованість на суму 127357,56 грн. за договором №11 від 19.10.2018р., яка утворилася в наслідок несвоєчасної сплати за видатковими накладними №206 від 10.09.2019р. та №207 від 10.09.2019р. - є невірною;

- в наслідок невірного розрахунку суми основного боргу, також невірно розраховані втрати від інфляції та 3% річних;

- по розрахунку бору за видатковими накладними №206 від 10.09.2019р. та №207 від 10.09.2019р. Внаслідок допущених помилок сума основного боргу за Договором №11 від 19.10.2018р. мала становити 132000,00 грн. Представником позивача надана суду копія виписки по рахунку від 20.01.2022р., що свідчить про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 132 000,00 грн. Крім того, у вказаній заяві позивачем надано розрахунок інфляційних та штрафних санкцій за період з 01.01.2021р. по 29.12.2021р. Також, до заяви долучено детальний опис робіт наданих послуг адвокатом Цокало Т.М. на підставі договору №319/25-08-2021р. про надання правничої допомоги від 25.08.2021р., відповідно до якого сума гонорару адвокату становить 16 000,00 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву в частині зменшення заборгованості на суму основного боргу такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.

Щодо посилання позивача на допущення помилок та з`явлення додаткових вимог за видатковими накладними №206 від 10.09.2019р. та №207 від 10.09.2019р, які не були додані до позовної заяви, то суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи, що даним виправленням позивач змінює і предмет (збільшує суму нарахувань) і підставу позову (додає нові накладні), то суд не приймає заяву в цій частині до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, яка складається з: 3799,79 грн. - 3 % річних, 11919,62 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановляння ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Метиз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕДЕРН ТРЕЙД" 19 жовтня 2018 р. укладено Договір поставки №11 (далі -Договір, а.с.9-12).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товари (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість Товару на умовах даного Договору.

Кількість, номенклатура, ціна, термін відвантаження кожної конкретної партії узгоджуються Сторонами до відвантаження. Узгодження проводиться в письмовій формі шляхом оформлення Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2).

За спільною згодою Сторони мають право не оформляти Специфікацій, а виробляти узгодження умов поставки Товару Покупцеві на підставі виставленого Постачальником рахунку. У рахунку на оплату Товару вказується найменування (розмір, марка, сорт, технічні умови, ГОСТи), кількість та ціна. Фактом підтвердження згоди Покупця з вищевказаними умовами Рахунку є його оплата Покупцем (п. 1.3).

Згідно із п. 5.1. Договору, ціна на Товар визначається у рахунках-фактурах (рахунках) та видаткових накладних на Товар, які є невід`ємною частиною Договору.

Покупець оплачує замовлений Товар на підставі рахунка - фактури (рахунка), отриманого від Постачальника, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару або за домовленістю Сторін (п. 5.2).

19 жовтня 2018р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 про використання факсимільного підпису та 27 грудня 2018р. Додаткову угоду №2 про продовження дії договору до 31.12.2019р.

З позовної заяви слідує, що відповідно до видаткових накладних та рахунків (а.с.14-21) на виконання умов Договору Позивачем було поставлено на адресу Відповідача Товар на загальну суму 480 270,78 грн.

Відповідно до виписок по рахунках відповідач за період з 30.09.2019 р. по 30.12.2020 р. отримав товар вчасно та в повному обсязі, а також провів за нього оплату окремими частинами (нерівними).

За порушення строку оплати за поставлений товар позивач заявив до стягнення 11919,62 грн. - витрат від інфляції та 3799,79 грн. 3% річних.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі Господарського кодексу України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до видаткових накладних №206 від 10.09.2019р., №207 від 10.09.2019р., №237 від 16.10.2019р., №228 від 04.10.2019р., №224 від 01.10.2019р., №253 від 05.11.2019 та рахунків на оплату №205 від 10.09.2019р., №225 від 04.10.2019р., №219 від 01.10.2019р. (а.с.14-20) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 480 270,78 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що Покупець оплачує замовлений Товар на підставі рахунка-фактури (рахунка), отриманого від Постачальника, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару або за домовленістю Сторін.

Відповідач здійснив оплату поставленого за договором товару з порушенням строків оплати, що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 30.09.2019р. по 30.12.2020р. (а.с.22-52).

Позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог надано виписку по рахунку від 20.01.2022р. що свідчить про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 132000,00 грн. з порушенням строків, визначених у договорі.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень за період з 01.01.2021р. по 29.12.2021р. нараховано відповідачу 11919,62 грн. - інфляційних втрат та 3799,79 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх арифметично правильними, обґрунтованими в зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕДЕРН ТРЕЙД" (вул. Олени Пчілки, буд. 19-А, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 39408245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Метиз" (вул. Портова, буд. 3-Д, корп.1, м.Бердянськ, Запорізька область, 71112, код ЄДРПОУ 41587731) 11919,62 грн. - втрат від інфляції, 3799,79 грн. - 3% річних, 2270 грн. - витрати зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України).

Суддя В.В. Паламарчук