Ухвала

від 13.09.2022 по справі 2-297/10

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-297/10

Провадження №6/439/30/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,

заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство

«Комерційний банк «Надра»,

боржники: Фермерське господарство «Залісся»,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах у цивільній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Заявник: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області із заявленими вимогами, в яких просить суд замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», у виконавчих листах у цивільній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (єдиний унікальний номер справи: 2-297/10), які видані Бродівським районний судом Львівської області.

Необхідність задоволення заяви заявник мотивує тим, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області у вищевказаній цивільній справі позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, а саме: стягнуто з Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 391/МБ-ЦВ від 27 червня 2008 року в сумі 29250 гривень. Окрім цього, вищевказаним судовим рішенням на боржників покладено судові витрати.

Заявник зазначає, що за договором № GL48N718070_Ur_02 про відступлення права вимоги від 31 липня 2020 року право вимоги за вищевказаним кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Заявник вважає, що оскільки право вимоги належить йому, то необхідно замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (єдиний унікальний номер справи: 2-297/10).

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Боржники: Фермерське господарство «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили. Хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, позаяк учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зміст заявлених вимог та докази у справі, суд приходить до переконання щодо необґрунтованості заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» із огляду на таке.

Доказами у справі встановлено, що за договором № GL48N718070_ Ur_2 про відступлення прав вимоги від 31 липня 2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» право вимоги за кредитним договором за № 391/МБ-ЦВ від 27 червня 2008 року та всіма іншими похідними договорами перейшло до останньої юридичної особи.

За правилами частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Виходячи зі змісту частин 1, 2, 5 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, пунктами 5-7 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Так, відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

На підтвердження заміни кредитора у зобов`язанні заявником надано до суду Договори про відступлення права вимоги.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Суд зауважує, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

За змістом статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до вимог статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно із положеннями частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження на стадії його завершення або закінчення встановлено строку пред`явлення до його виконання вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Як вбачається із доказів по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» отримало право вимоги за кредитним договором за № 391/МБ-ЦВ від 27 червня 2008 року перед Фермерським господарством «Залісся», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Проте заявником не надано суду копій виконавчих листів, які слугували би підтвердженням права вимоги до Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що перейшло до заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Заявник жодним чином не обґрунтував та не вмотивовував причини неподання для дослідження судом таких виконавчих документів (зокрема неможливості отримання таких доказів самостійно, а також відсутність можливості отримання останніх від первісного стягувача).

Більше того, заявником перед судом не доведено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання через понад дванадцять років, із моменту ухвалення судового рішення по суті, не сплинув.

Окрім цього, заявником не надано суду будь-яких доказів та підтверджень тієї обставини, що виконавчі листи у цивільній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Фермерського господарства «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (єдиний унікальний номер справи: 2-297/10) видавалися стягувачу взагалі.

Також суду не надано заявником на дослідження відповідний текст судового рішення, що підтверджує існування неналежним чином виконаного зобов`язання між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Фермерським господарством «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За таких обставин, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження відмінних обставин, суд констатує, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у досліджуваному судовому провадженні сплинув. У свою чергу первісний стягувач не просив поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також не надав суду жодних доказів щодо поважності пропуску такого строку.

Таким чином, перед судом не доведено, що Фермерське господарство «Залісся», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є боржниками у вищевказаних виконавчих провадженнях.

Оскільки до правонаступника стягувача переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то заявлені вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, статтями 432, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Б.М. Петейчук