Рішення

від 07.09.2022 по справі 522/3973/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/3973/21

Провадження №2/522/1507/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі:головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Кулябко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ Магнум» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марина Миколаївна, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та визнання права іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СБ Магнум» 05.03.2021 року звернулося до суду з позовом, у якому просить:

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марини Миколаївни, індексний номер 54192642 від 22.09.2020 р. про скасування іпотеки.

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марини Миколаївни, індексний номер 54193356 від 22.09.2020 р. про скасування обтяження.

-визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «СБ Магнум» (ЄДРПОУ 42201542) право іпотеки на нерухоме майно квартиру загальною площею 218,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до Договору іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 28.04.2016 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., реєстраційний номер №539.

-стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 28.04.2016 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «Євробанк» два кредитні договори, з яких: договір кредитної лінії №С-712 з лімітом кредитної лінії у розмірі 2500000, 00 грн., зі строком повернення до 28.05.2019 р.; договір кредиту №С-713 про надання кредиту у сумі 7676000.00 грн. зі строком повернення до 28.05.2019 р. У забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами ОСОБА_2 передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору іпотеки (із застереженням задоволення вимог іпотекодержателя) від 28.04.2016 р., реєстраційний номер 539. Позивач є переможцем електронного аукціону з продажу активів ПАТ КБ «Євробанк», зокрема права вимоги за обома кредитними договорами та договором іпотеки, який відбувся 14.05.2019 р. 11.06.2019 р. за результатами відкритих торгів (електронного аукціону) між позивачем (новий кредитор) та ПАТ КБ «Євробанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Волкова О.Ю. укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №008/С-712. 28.07.2020 р. укладено договір про відступлення прав вимоги (реєстраційний номер 7772) за договором іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 18.04.2016 р., реєстраційний номер 539. При здійсненні поточної перевірки інформації в реєстрі щодо належного майна ТОВ «Магнум» стало відомо, що 22.09.2020 р. була здійснена низка реєстраційних дій, результатами яких були скасовано право власності на спірне майно за ОСОБА_2 , скасована реєстрація іпотеки. Так, відповідно до інформації з ДРРПНМ від 14.12.2020 р. №236898511 22.09.2020 р. було прийнято рішення державного реєстратора індексний номер 54236067 від 22.09.2020 р., на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на спірне майно, при цьому, записи про іпотеку та обтяження спірного майна на користь позивача відсутні. Вказує, що 28.07.2020 р. позивач набув прав іпотекодержателя на спірне майно за договором іпотеки. Кредитні договори, договір іпотеки, договір відступлення прав за кредитними договорами, та за іпотечними договорами в установленому законом порядку не розривалися, недійсними не визнавалися, жодним чином не припинені, а тому, враховуючи презумпцію правомірності правочину, вказані правочини є дійсними та створюють визначені ними правові наслідки.

Матеріали позову суддя отримала 09.03.2021 року.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 23.03.2021 року.

Ухвалою судувід 30.03.2021року відкритопровадження усправі,призначено справудо судовогорозгляду в загальномупозовномупровадженні з призначеннямпідготовчого засіданняна 17.05.2021 року.

29.04.2021 року від державного реєстратора Управління державної реєстрації ЮД ОМР Одеської області Кравцан М.М. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову ТОВ «СБ Магнум» - відмовити. Вважає, що позовні вимоги до державного реєстратора є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне. 22.09.2020 р. до управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради звернувся представник Папукчіу Андрія Казакевич А.С., який діяв на підставі довіреності від 14.05.2018 р., із заявою про скасування державної реєстрації іпотеки №14371316 та скасування державної реєстрації обтяження (заборона на нерухоме майно) №14371356 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 624438951101 за адресою: АДРЕСА_1 . Для проведення скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження зазначеного об`єкта нерухомого майна, заявником подано рішення суду, що набрало законної сили, а саме постанова ВерховногоСуду від20.11.2019 р. по справі №826/12028/17. 20.05.2020 р. державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. скасовано реєстраційні дії, а саме скасовано іпотеку №14371316 та скасовано обтяження №14371356. Однак, постановою Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №826/12028/17 частково задоволено касаційну скаргу Міністерства юстиції України, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 р., закрито провадження у адміністративній справі №826/12028/17 та роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, наказ Міністерства юстиції України №2196/5 від 21.07.2016 р. не визнаний у судовому порядку протиправним та є чинним. Враховуючи відсутність підстав для відмови у державній реєстрації прав, 22.09.2020 р. нею, на підставі постанови Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №826/12028/17 скасовано державну реєстрацію іпотеки №14371316 та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) №14371356 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 624438951101 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що нею було відновлено реєстраційні дії, які в свою чергу виконував державний реєстратор департаменту державної реєстрації міністерства юстиції України Окситюк І.П. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2016 р. №2196/5. Зазначає, що на підставі постанови Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі 826/12028/17 нею прийнято рішення про скасування за №54192642 від 22.09.2020 р. та скасовано державну реєстрацію іпотеки №14371316, а також прийнято рішення про скасування за №54193356 від 22.09.2020 р. та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборона на нерухоме майно) №14371356 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 624438951101 за адресою: АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні 17.05.2021 року були присутні представники позивача Кобець Р.Ю., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначили, що відзив не отримували, просили розгляд справи відкласти та надати час для ознайомлення з відзивом.

У підготовче засідання з`явилися відповідачка ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 , просили суд прийняти відзив на позов, проти клопотання представників позивача не заперечували.

Суд, протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідачки та прийняв відзив на позов. Також задовольнив клопотання представника позивача, розгляд справи відкладено на 14.06.2021 року та надано можливість ознайомитися з відзивом на позов та правом надати відповідь на відзив протягом 15 днів.

28.05.2021 року від представника ТОВ «СБ Магнум» на адресу суду надійшла відповідь навідзив, в якому просили позов задовольнити в повному обсязі. Зокрема, вказав, що постанова Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №826/12028/17 не може бути підставою для скасування реєстраційних дій. Поновлення записів про іпотеку та обтяження відбулося на підставі Наказу Міністерства юстиції України №1027/5 від 09.03.2019 р. Саме вказані реєстраційні дії скасувала відповідач 2 зазначаючи підставою постанову Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №826/12028/17. Вказує, що відповідач 2 помилково вважає, що постанова Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №826/12028/17 є судовим рішенням про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому може бути підставою для державної реєстрації. Верховний Суд не приймав жодних рішень щодо Наказу Міністерства юстиції України №1027/5 від 09.03.2019 р.

14.06.2021 року від державного реєстратора Управління державної реєстрації ЮД ОМР Одеської області Кравцан М.М. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просили у задоволенні позову ТОВ «СБ Магнум» відмовити.

У підготовчому засіданні 14.06.2021 року були присутні представник позивача Грігорова Г.Л., заявивши клопотання про витребування доказів по справі ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 , інші учасники справи не з`явилися, від ОСОБА_7 14.06.2021 року на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення.

Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, розгляд справи відкладено на 19.07.2021 року для належного сповіщення сторін.

Ухвалою суду від 16.06.2021 року витребувано зУправління державноїреєстрації Юридичногодепартаменту Одеськоїміської ради належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У підготовчому засіданні 19.07.2021 року були присутні ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 , розгляд справи відкладено на 30.08.2021 року у зв`язку з неявкою представника позивача та невиконанням ухвали суду про витребування від 16.06.2021 року.

З 26.07.2021 року по 20.08.2021 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у щорічній відпустці.

26.07.2021 року на адресу суду на виконання ухвали від 16.06.2021 року з Управління державноїреєстрації Юридичногодепартаменту Одеськоїміської ради надійшли завірені копії документів реєстраційної справи №624438951101 щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також завірені скан-копії документів з зазначеної реєстраційної справи.

У підготовчому засіданні 30.08.2021 року були присутні представники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , інші учасники справи не з`явилися, 20.08.2021 року ОСОБА_5 та 25.08.2021 року представник ОСОБА_6 на електрону адресу суду надали заяви про відкладення, розгляд справи відкладено на 20.09.2021 року.

У підготовче засідання призначене на 20.09.2021 року представники позивача не з`явилися, надали суду заяву, в якій просили справу розглядати за відсутністю сторони позивача та закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.

ОСОБА_5 у підготовче засідання не з`явилася, представник адвокат Кравцан В.М. надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутністю. Також зазначив, що заперечує проти призначення справи до судового розгляду.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду на 23.11.2021 р.

В судовезасідання 23.11.2021р.з`явилися відповідачката йогопредставник.Від представникапозивача надійшлоклопотання провідкладення розглядусправи;інші сторонив судовезасідання неприбули,про причинине явкисуд неповідомляли.Розгляд справивідкладено на25.01.2022року.

В судове засідання 25.01.2022 року з`явилися представник позивача, відповідач ОСОБА_5 , представник відповідача; інші учасники справи не з`явилися, про причини не явки суд не повідомляли.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Судове засідання відкладено на 10.03.2022 р.

Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

17.08.2022 року Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про Продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 року №573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 23.08.2022 року строком на 30 діб.

В судове засідання 10.03.2022 року сторони не прибули, про причини не явки суд не повідомляли. Розгляд справи відкладено на 27.04.2022 р.

В судове засідання 27.04.2022 року сторони не прибули, від представника відповідача держ. реєстратора та представника позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи; інші сторони про причини не явки суд не повідомляли. Розгляд справи відкладено на 08.06.2022 р.

В судове засідання 08.06.2022 року сторони не прибули, від представника відповідача держ. реєстратора та представника позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи; інші сторони про причини не явки суд не повідомляли. Розгляд справи відкладено на 05.07.2022 р.

В судове засідання 05.07.2022 року з`явилися представник позивача, відповідач ОСОБА_5 та її представник; інші сторони в судове засідання не прибули, про причини не явки суд не повідомляли.

Суд на місці ухвалив у зв`язку з неявкою відповідача та третьої особи розгляд справи відкласти на 08.09.2022 р.

05.09.2022 року відповідачем ОСОБА_10 надіслано заяву про розгляд справи за відсутності. Просив відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 08.09.2022 року з`явилися представники позивача ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідач ОСОБА_5 та її представник, від відповідача ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд справи у відсутність. Інші сторони не прибули, про причини не явки суд не повідомляли.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили його задовольнити. Вказавши, що ТОВ СБ «Магнум» є переможцем продажу на аукціоні квартири. Власником квартири був ОСОБА_2 , який не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та не сплатив заборгованість, вони йому направляли повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Але їм стало відомо, що було скасовано запис про іпотеку та про право власності за ОСОБА_13 на підставі постанови Верховного Суду. Однак, вказана постанова Верховного Суду не може бути підставою для скасування запису про іпотеку. 09.03.2019 р. Мінюст України скасував відповідний наказ, право власності ОСОБА_2 ніким не оскаржувалося. У позивача є речове право іпотекодержателя. Державним реєстратором було винесено неправомірне рішення. Скасування рішення державного реєстратора можлива лише на підставі рішення суду або наказу Мінюсту, тобто не було фактично рішення про скасування запису. Товариство взагалі не було учасником тієї справи, не вказано конкретних дій щодо прав Товариства, тому відсутні відомості щодо припинення речового права Товариства.

Державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан М.М. позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що 22.09.2020 р. до управління звернувся представник ОСОБА_10 , який діяв на підставі довіреності, із заявою про скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень, подавши рішення суду від 20.11.2019 року постанову Верховного Суду у справі №826/12028/17. Нею розглянуто подані документи, проаналізовано вказане рішення суду, у якому зазначалося про наказ Мінюсту про скасування записів про іпотеку та запису про обтяження. 20.05.2020 р. державним реєстратором було скасовано записи про іпотеку та обтяження. Однак, постановою Верховного Суду від 20.11.2019 р. було скасовано судове рішення та закрито провадження у адміністративній справі. Вказує, що діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовпідлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2016 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Договір кредитної лінії № С-712 з лімітом кредитної лінії у розмірі 2 500 000,00 грн, зі строком повернення до 28.05.2019 та Договір кредиту № С-713 про надання кредиту у розмірі 7 676 000,00 грн зі строком повернення до 28.05.2019.

У забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами ОСОБА_2 передано в іпотеку Банку квартиру під АДРЕСА_3 на підставі Договору іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), укладеного 28.04.2016 року між ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та ОСОБА_2 , посвідченого 28.04.2016 року ОСОБА_14 , приватним нотаріусом КМНО, реєстраційний номер № 539 (реєстраційний номер заборони 540). Іпотека та обтяження зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.04.2016 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 21 липня 2016 року № 2196/5, серія та номер: 1027/5 скасовано право власності ОСОБА_2 та право іпотеки на квартиру АДРЕСА_3 , яке виникло на підставі договору іпотеки посвідченого 28.04.2016 ОСОБА_14 , приватним нотаріусом КМНО, реєстраційний номер № 539.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України від 09.03.2019 «Про скасування Наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2016 року № 2196/5, серія та номер: 1027/5» 20.05.2020 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. поновлено скасовані записи про право власності ОСОБА_2 та право іпотеки ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» на квартиру АДРЕСА_3 .

ТОВ «СБ МАГНУМ» є переможцем електронного аукціонуз продажуактивів ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», який відбувся 14.05.2019 року, що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-04-17-000015-b від 14.05.2019 року, крема: прав вимоги за кредитним договором, укладеним з фізичною особою: Договір кредитної лінії № С-712 від 28.04.2016 року. Забезпечення: 2-х кімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , заг.пл. 218,2 кв.м. (перехресна застава за Кредитними договорами: № С-712 від 28.04.2016 та № С-713 від 28.04.2016); право вимоги за кредитним договором, укладеним з фізичною особою: Договір кредитної лінії № С-713 від 28.04.2016 року. Забезпечення: 2-х кімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , заг.пл. 218,2 кв.м. (перехресна застава за Кредитними договорами: № С-712 від 28.04.2016 та № С-713 від 28.04.2016).

За результатами вищевказаних відкритих торгів 11.06.2019 року між ТОВ «СБ Магнум» та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Волкова Олександра Юрійовича було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 008/С-712. Відповідно до п.п. 1-3 Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги Банк відступив Товариству права вимоги до боржника ОСОБА_2 за договорами: Договором кредитної лінії № С-712 від 28.04.2016 року (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього) (розмір прав вимоги: 320 497,50 грн), Договором кредитної лінії № С-713 від 28.04.2016 (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього) (розмір прав вимоги: 8 447 493,05 грн) (далі Кредитні договори), Договором іпотеки від 28.04.2016, зареєстрованим в реєстрі за № 539 (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього).

28.07.2020року міжПАТ КБ«ЄВРОБАНК» таТОВ «СБМАГНУМ» укладеноДоговір провідступлення праввимоги (реєстраційнийномер 7772)за Договороміпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 18.04.2016, реєстраційний номер 539. Зміна іпотекодержателя зареєстрована на підставі договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), серія та номер: 7772, посвідченого 28.07.2020 приватним нотаріусом КМНО Лігун А.І.

22.09.2020 державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Мариною Миколаївною за заявою представника ОСОБА_1 прийнято наступні рішення: 1) рішення індексний № 54189525 яким скасовано право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 ; 2) рішення індексний № 54192642 яким скасовано іпотеку на квартиру АДРЕСА_5 - іпотекодатель: ОСОБА_2 , іпотекодержатель: ТОВ «СБ МАГНУМ»; номер запису про іпотеку: 14371316; 3) рішення індексний № 54193356 яким скасовано державну реєстрацію обтяження щодо квартири, АДРЕСА_5 іпотекодатель: ОСОБА_2 , іпотекодержатель: ТОВ «СБ МАГНУМ»; номер запису про обтяження: 14371356; 4) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 54236067 на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 , номер запису про право власності 38344557.

Підставою для скасування запису про іпотеку, зареєстровану за ТОВ «СБ Магнум», вказано Постанову Верховного Суду від 20.11.2019р. по справі №826/12028/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Євробанк», Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колодяжна Альвіна Валеріївна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна про визнання протиправними та скасування рішень. Зазначене також підтверджено і поясненнями відповідачки в судовому засіданні.

Суд дослідивши зазначене судове рішення по справі №826/12028/17 встановив, що предметом розгляду справи був позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, про скасування Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20.07.016 року, наказу Міністерства юстиції України № 2196/5 від 21.07.2016 р., скасування реєстраційних дій, вчинених на виконання наказу Міністерства юстиції України № 2196/5 від 21.07.2016 р, та про зобов`язання Міністерства юстиції України та реєстраторів поновити записи про всі відмінені реєстраційні дії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково, визнано протиправним та скасовано Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20.07.016 року, наказ Міністерства юстиції України № 2196/5 від 21.07.2016 р., в іншій частині позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 року по справі № 826/12028/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 року скасовано, провадження у справі № 826/12028/17 закрито у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином Верховним судом взагалі не приймалось рішення щодо скасування певних реєстраційний дій .

Згідно із частиною шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно дост.23Закону України«Про іпотеку»у разіпереходу прававласності (правагосподарського відання)на предметіпотеки відіпотекодавця доіншої особи,у томучислі впорядку спадкуваннячи правонаступництва,іпотека єдійсною длянабувача відповідногонерухомого майна,навіть утому випадку,якщо дойого відомане доведенаінформація прообтяження майнаіпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах по справі від 24.06.2020 року у справі №904/9896/17, від 06.02.2020 року у справі 916/2828/18 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 р. у справі №161/6253/15-ц.

Позивач набув право іпотекодержателя квартири АДРЕСА_5 на підставі договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя), серія та номер: 7772, посвідченого 28.07.2020 приватним нотаріусом КМНО Лігун А.І. Матеріали справи не містять доказів того, що боржником або іншими особами виконано зобов`язання за кредитними договорами № С-712 з лімітом кредитної лінії у розмірі 2 500 000,00 грн, зі строком повернення до 28.05.2019 та № С-713 про надання кредиту у розмірі 7 676 000,00 грн зі строком повернення до 28.05.2019 укладеними між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК». Договір іпотеки, Договір відступлення прав за Кредитними договорами, Договір відступлення прав вимоги за Кредитними договорами, Договір відступлення прав вимого за Іпотечними договорами в установленому законом порядку не розривались, недійсними не визнавались, жодним іншим чином не припинені

Суд критично оцінює доводи відповідачки, що при прийнятті оскаржуваних рішень нею було відновлено реєстраційні дії, які в свою чергу виконував державний реєстратор департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Октисюк І.П. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2016 р. № 2196/5, зважаючи на те, що на момент проведення державної реєстрації цей наказ було скасовано Наказом Міністерства юстиції України № 1027/5 від 09.03.2019 «Про скасування Наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2016 року № 2196/5» про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна наявна відповідна інформація.

Посилання відповідача на те, що оскаржувані реєстраційні дії було вчинено у зв`язку із тим, що Наказ Міністерства юстиції України № 1027/5 від 09.03.2019 «Про скасування Наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2016 року № 2196/5» було видано на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 826/12028/17 від 14.03.2019 року, яка в подальшому була скасована, не узгоджуються із положеннями діючого законодавства. Так, внесення запису про припинення речових прав на підставі судового рішення регламентовано ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 3 ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разіскасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна підставісудового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Системний аналіз вищевказаної норми вказує, що для можливості скасування реєстрації речового права на підставі рішення суду вказаним рішенням повинно бути вирішено одне із таких питань: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження.

Запис про реєстрацію іпотеки та обтяження, що передував прийняттю державним реєстратором Кравцан М.М. оскаржуваних рішень, було внесено 20.05.2020 р. державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 09.03.2019 «Про скасування Наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2016 року № 2196/5». Цей наказ на момент прийняття оскаржуваних рішень у сфері державної реєстрації речових прав не був скасований у передбаченому законом порядку. Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 826/12028/17 вищевказаний наказ також не скасовано.

Суд погоджується із позивачем, що постанова Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №826/12028/17 не є судовим рішенням, на підставі якого відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» може бути здійснена реєстрація скасування чи припинення іпотеки за позивачем.

Зважаючи на те, що ТОВ «СБ Магнум» набуло право іпотекодержателя після прийняття наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2016 р. № 2196/5 оскарження якого становило предмет судового розгляду у справі 826/12028/17, та постановою Верховного Суду не приймалось судового рішення щодо скасування державної реєстрації іпотеки №14371316 та скасування державної реєстрації обтяження (заборона на нерухоме майно) №14371356 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 624438951101 за адресою: АДРЕСА_1 , тому на думку суду ці дії державного реєстратора Кравцан М.М. є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини за цим судовим рішенням у цій справі не може створювати правових наслідків для позивача як для іпотекодержателя.

Відповідно дост.17Закону України«Про іпотеку»Іпотека припиняєтьсяу разі: припиненняосновного зобов`язанняабо закінченнястроку діїіпотечного договору; реалізаціїпредмета іпотекивідповідно доцього Закону; набуттяіпотекодержателем прававласності напредмет іпотеки; визнанняіпотечного договорунедійсним; знищення(втрати)переданої віпотеку будівлі(споруди),якщо іпотекодавецьне відновивїї.Якщо предметоміпотечного договорує земельнаділянка ірозташована наній будівля(споруда),в разізнищення (втрати)будівлі (споруди)іпотека земельноїділянки неприпиняється; зінших підстав,передбачених цимЗаконом. Наступнііпотеки припиняютьсявнаслідок зверненнястягнення запопередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно положень п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(надаліЗакон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційневизнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припиненняречових прав на нерухоме майно,обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація не є способом набуття речового права. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття права зміни чи припинення речового права.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження,за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно статті 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3)подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із його обов`язків є встановлення факту того, щоподані документи відповідають вимогам, встановленим цим Законом тавстановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, державним реєстратором Кравцан Мариною Миколаївною було порушено порядок державної реєстрації припинення речових прав, а саме: державний реєстратор Кравцан М.М не перевірила документи на наявність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, оскільки постанова Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 826/12028/17, не містила рішення щодо припинення іпотеки та обтяжень на квартиру АДРЕСА_3 , а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, не перевірила відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, зокрема факт скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2016 р. № 2196/5; та, відповідно, не прийняла, як того вимагає Закон, рішення про відмову в державній реєстрації прав, а прийняла рішення про задоволення поданих заяв та проведення державної реєстрації припинення іпотеки, що є порушенням вимог Закону.

Суд зазначає, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення, не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі. Відповідна позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 № 922/2416/17.

Обрання способу захисту є суб`єктивним право позивача. При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Аналогічна позиція містить у Постанові Верховного Суду у справі 352/1021/19 від 16.09.2020 року.

Щодо позовних вимог до державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан М.М., суд вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спір виник між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відтак належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зробила висновок, що «позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 823/235/16 (провадження № 11-404апп18) та від 13.03.2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 711/5575/18 (провадження № 61-10665св19), постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 134/1743/17 (провадження № 61-14265св19).

Встановлені судом зміст і характер відносин між учасниками справи підтверджують, що спір у позивача виник з новим власником ОСОБА_10 , тобто державний реєстратор ОСОБА_5 є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні вимог до реєстратора слід відмовити через їх пред`явлення до неналежного відповідача.

Дослідивши обставини справи суд доходить висновку, що скасування рішень державного реєстратора одночасно із визнанням права іпотеки за позивачем узгоджується із положеннями діючого законодавства та буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача., адже надасть йому змогу відновити відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що державний реєстратор Кравцан М.М. не є належним відповідачем, у частині стягнення судового збору з державного реєстратора слід відмовити.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_10 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6810,00 грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12, 17, 23, 24 Закону України «Про іпотеку», ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.1, 3, 15-16, 204, 216, 317, 318, 319, 321, 328, 330, 386, 391, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 19, 43, 44, 76-81, 89, 95, 210, 247, 258-259, 265, 268, 353-354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ Магнум» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марина Миколаївна, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та визнання права іпотеки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марини Миколаївни, індексний номер 54192642 від 22.09.2020 р. про скасування іпотеки.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марини Миколаївни, індексний номер 54193356 від 22.09.2020 р. про скасування обтяження.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «СБ Магнум» (ЄДРПОУ 42201542) право іпотеки на нерухоме майно квартиру загальною площею 218,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до Договору іпотеки (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 28.04.2016 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., реєстраційний номер №539.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ Магнум» судовий збір у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень).

В частині стягнення судового збору з державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області Кравцан Марини Миколаївни відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 19 вересня 2022 року.

Суддя: Л.В. Домусчі