Рішення

від 20.09.2022 по справі 640/34030/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 вересня 2022 року справа №640/34030/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альба» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Альба»)доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(далі по тексту - відповідач, НКРЕКП)провизнання протиправним та нечинним підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою №312 від 14 березня 2018 рокуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність включення підпункту 2 пункту 8.4.2 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою №312 від 14 березня 2018 року (далі по тексту - ПРРЕЕ), оскільки регулює склад правопорушення та визначає відповідальність у вигляді стягнення збитків, що прямо суперечить вимогам пункту 22 статті 92 Конституції України, а також нормам законів, які регулюють питання цивільно-правової відповідальності.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, позивач зазначає, що є споживачем електричної енергії, учасником роздрібного ринку, тобто належить до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується цей акт.

Позивач вважає, що оскаржуваний підпункт 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії порушує його права та законні інтереси та завдає суттєвої майнової шкоди.

Ухвалою від 01 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/34030/21 та призначив підготовче засідання;

Ухвалою від 07 лютого 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу №640/34030/21 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 18 липня 2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив; суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що підпункт 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідає вимогам чинного законодавства, при його прийнятті НКРЕКП діяла в межах своєї компетенції та повноважень; позивач не довів факту порушення його прав та законних інтересів в межах даного спору; оскаржуваний пункт Правил роздрібного ринку електричної енергії не передбачає застосування штрафних санкцій.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Частина друга статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Належність позивача і його cфери діяльності до осіб, які підпадають під дію оскаржуваного пункту Правил роздрібного ринку електричної енергії, суд визнає та не заперечується учасниками справи.

Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ), як регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ).

Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил регулюється розділом 8.4 ПРРЕЕ.

Підпунктом 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що вона не встановлює ні переліку санкцій, ні відповідальності, ні розрахунку збитків за відповідні порушення, а регулює порядок визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за наявності встановлених порушень.

У свою чергу, нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії є вартістю переданого оператором обсягу електричної енергії споживачу, який не врахований засобами обліку, а не санкцією за порушення законодавства у сфері регулювання ринку електричної енергії.

Отже доводи позивача відносно того, що спірний пункт постанови встановлює склад правопорушення та відповідальність за нього, змінює умови стягнення збитків на користь оператора ринку, є безпідставними.

Враховуючи викладене, підпункт 2 пункт 8.4.2 ПРРЕЕ прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Суд звертає увагу на те, що зміст позову зводиться фактично до незгоди позивача, як споживача електричної енергії, із донарахуванням обсягів необлікованої електричної енергії.

Пунктом 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Таким чином, у разі незгоди споживача з висновком про безоблікове споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, підтвердження/спростування такого факту здійснюється у судовому порядку.

При цьому суд встановив, що за результатами оскарження TOB «Альба» рішення комісії Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом №034956-а, постановою від 14 липня 2021 року у справі №914/2001/20 Західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні позову.

У свою чергу, питання, стосовно визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії не є предметом цього спору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у межах спірних правовідносин відсутній факт порушеного права позивача, як необхідна умова для задоволення позову.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Дослідивши зміст позовної заяви та наявні у справі докази, суд встановив, що позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, тобто не довів, що внаслідок прийняття підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ порушено чи обмежено його права.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ТОВ «Альба» не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альба» у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альба» (81160, Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Острівська, 197; ідентифікаційний код 25239699);

Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19; ідентифікаційний код 39369133).

Суддя В.А. Кузьменко