Постанова

від 19.09.2022 по справі 640/37453/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/37453/21 Суддя першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМ-АВТОТРАНС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМ-Автотранс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62214 від 14.06.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМ-АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 40055359) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 104602 від 15.11.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМ-АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 40055359) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМ-АВТОТРАНС» (код ЄДРПОУ 40055359) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

09 вересня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37438, від представника позивача - адвоката АО «Правова та економічна безпека» Нагалки Я.Я. було надіслано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що в спірних рішеннях відповідача не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

09 вересня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37420, від представника позивача - адвоката АО «Правова та економічна безпека» Нагалки Я.Я. було надіслано заяву про вирішення питання про судові витрати після винесення постанови по адміністративній справі № 640/37453/21, в якій вказала, що наразі немає можливості надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами АО «Правова та економічна безпека» Нагалки Я.Я., просить вирішення питання щодо стягнення з ГУ ДПС у м. Києві на рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу здійснити після винесення судом постанови по даній справі, з урахуванням доказів, які будуть надані позивачем у відповідності до вимог ч.7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, крім того, 04.11.2021 року позивачем подано контролюючому органу пояснення, втім вказаним обставинам відповідач не надав належну оцінку, що, на переконання суду свідчить про не доведення відповідачем правомірності рішень № 62214 від 14.06.2021 року та №104602 від 15.11.2021 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 14.06.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 62214 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМ-АВТОТРАНС» внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення вмотивовано тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Крім того, відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг. Відсутні орендовані або власні: офісні, складські, виробничі приміщення, земельні ділянки, об`єкти оподаткування у відповідності до 20-ОПП, фінансовий звіт, додаток АМ. Відсутнє придбання інших супутніх робіт товарів та послуг необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсутнє придбання послуг з перевезення або власний транспорт.

04.11.2021 року, не погоджуючись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 62214 від 14.06.2021 року, ТОВ «ПМ-АВТОТРАНС» подано до контролюючого органу Повідомлення № 1 від 04.11.2021 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого додано лист в якому викладено інформацію щодо відсутності підстав включення до переліку ризикових платників податків, а також відповідні копії документів, а саме штатний розклад, договори купівлі-продажу транспортних засобів, договори оренди транспортних засобів, договір оренди офісного приміщення.

15.11.2021 року Комісією Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії документів відповідних документів від 04.11.2021 року № 1 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 104602, підставою для прийняття вищевказаного рішення є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності TOB «ПM-ABTOТРАНС» (40055359), в процесі якого встановлено, що наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Крім того, автомобіль легковий MERCEDES-BENZ V250 № НОМЕР_1 придбано у СГ, який здійснює ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Дiлайс ЛТД» (41876751). Також податковий кредит (лiмiт) сформовано на користь СГ, які також здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Мотортрейдкомпанi» (42714008), TOB «Логістичні інновації 2020» (41737595).

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядком №1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органів податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийняті рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві в оскаржуваних рішеннях не наведено змісту (розшифрування) самої податкової накладної, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, хоча відповідно до Порядку № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме наявна податкова інформація.

Також, в оскаржуваних рішеннях в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не наведено такого обґрунтування й в апеляційній скарзі, не зазначено відповідачем й того, яких саме документів не вистачає для виключення позивача з переліку ризикових платників з посиланнями на відповідні документи.

Так, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку №1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Для вирішення спору колегією суддів враховано висновки Верховного Суду у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах, відповідно до яких, при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як зазначалось вище, спірними рішеннями позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, водночас відповідачем, в рядку «Податкова інформація» всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, позивачем було подано повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого додано лист в якому викладено інформацію щодо відсутності підстав включення до переліку ризикових платників податків та відповідні копії документів, а саме штатний розклад, договори купівлі-продажу транспортних засобів, договори оренди транспортних засобів, договір оренди офісного приміщення.

Вищевказана інформація та документи повністю спростовують доводи відповідача щодо відсутності у позивача: трудових ресурсів необхідних для виконання робіт/послуг; орендованих або власних офісних/складських та інших приміщень; придбання інших супутніх робіт товарів та послуг необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; придбання послуг з перевезення або власний транспорт.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні № 104602 від 15.11.2021 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено, те що позивачем здійснене придбання / реалізація товару у/на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: автомобіль легковий MERCEDES-BENZ V250 № НОМЕР_1 придбано у СГ, який здійснює ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Дiлайс ЛТД» (41876751). Також податковий кредит (лiмiт) сформовано на користь СГ, які також здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Мотортрейдкомпанi» (42714008), TOB «Логістичні інновації 2020» (41737595).», що, на переконання колегії суддів є непоґрунтованим, адже Порядком № 1165 не визначено таких критеріїв ризиковості, як придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність.

У свою чергу, факт задіяння зазначених контрагентів у проведенні ризикових операцій не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Варто також наголосити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем даного обов`язку не виконано, не доведено правомірності винесених спірних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Більше того, апеляційна скарга відповідача стосується правомірності прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, що не відповідає предмету спору та не спростовує висновків, зроблених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Не заслуговує на увагу посилання відповідача на той факт, що спірне рішення не порушує прав та інтересів позивача, позаяк дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, з огляду на те, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, отже, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст виготовлено 20 вересня 2022 року.