Постанова

від 20.09.2022 по справі 320/9977/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9977/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень від 06.10.2020 № 0036710413, № 0036580413, № 0036200413 та № 0036120413.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 прийняте Головним управління податкової служби у Київській області в частині нарахувань за порушення позивачем передбачених ст. 57 ПК України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та затримку на 118 календарних днів сплати грошового зобов`язання на загальну суму 56 269,40 грн (податкове повідомлення рішення № 0017695204 від 04.02.2020). В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволенних позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також у апеляційній скарзі апелянт просив замінити ГУ ДПС у Київській області правонаступником - ГУ ДПС у Київській області (код 44096797), як відокремлений підрозділ ДПС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком.

Відповідно до наказу №755 від 24.12.2020, розпочато виконання територіальними органами ДПС, утворені як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС №529 від 30.09.2020 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797) повністю підтверджено наявність підстав, які визначені в статті 52 КАС України, щодо здійснення заміни відповідача його правонаступником, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про заміну ГУ ДПС у Київській області як відповідача по даній справі на його правонаступника ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ВАЛМПАК" щодо даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, про що складено Акт від 11.09.2020 № 4176/10-36-52-04/36058469.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 06.10.2020 № 0036120413, яким до ТОВ "Валмпак" за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 16 698,80 грн;

-від 06.10.2020 № 0036200413, яким до ТОВ "Валмпак" за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 18 939,32 грн;

-від 06.10.2020 № 0036580413, яким до ТОВ "Валмпак" за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 20 800,00 грн;

-від 06.10.2020 № 0036710413, яким до ТОВ "Валмпак" за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 5 137,78 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень в частині затримки 88 календарних днів сплати 24 034,00 грн (податкове повідомлення рішення № 0027675204 від 28.02.2020), на 80 календарних днів сплати 19 696, 60 грн, на 81 календарних днів сплати 40 000,00 грн, на 106 календарних днів сплати 25 000,00 грн, на 107 календарних днів сплати 10 000,00 грн, на 154 календарних днів сплати 104 000,00 грн, на 162 календарних днів сплата 25 688,90 грн (податкова декларація з податку па додану вартість 9058832661 від 20.03.2020), на 133 календарних днів сплати 2 188,60 грн (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9090943979 від 28.04.2020), на 147 календарних днів сплати 1 002,00 грн (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9079732530 від 14.04.2020). З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог в частині податкового повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 щодо нарахувань за порушення позивачем передбачених ст. 57 ПК України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та затримку на 118 календарних днів сплати грошового зобов`язання на загальну суму 56 269,40 грн (податкове повідомлення рішення № 0017695204 від 04.02.2020). У зв`язку з наведеним суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не оскаржено, тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.

В частині задоволених позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 в частині нарахувань за порушення позивачем передбачених ст. 57 ПК України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та затримку на 118 календарних днів сплати грошового зобов`язання на загальну суму 56 269,40 грн (податкове повідомлення рішення № 0017695204 від 04.02.2020), слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.57.2 ст.57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (57.3 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 04.02.2020 № 17695204 у судовому порядку (справа № 320/9053/20), а тому воно станом на час прийняття податкового повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 було неузгодженим.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 06.10.2020 № 0036120413 в частині щодо нарахувань з порушення позивачем передбачених ст. 57 ПК України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість затримка на 118 календарних днів сплати грошового зобов`язання на загальну суму 56 269,40 грн (податкове повідомлення рішення № 0017695204 від 04.02.2020), з огляду на те, що дане податкове повідомлення - рішення на момент звернення позивача до суду (20.10.2020) було неузгодженим та оскаржувалось позивачем в судовому порядку (справа № 320/9053/20).

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення в оскаржуваній частині дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Т.Р. Вівдиченко