Рішення

від 19.09.2022 по справі 564/3512/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3512/21

20 вересня 2022 року м. Костопіль

Костопільський районнийсуд Рівненськоїобласті в складі:

головуючий суддя Олійник П.В.

з участю секретаря Зберун К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про усування перешкод у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про усування перешкод у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачі є співвласниками земельної ділянки площею 3.64 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Зазначена земельна ділянка складається із ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 5623481600:03:003:0495 площею 1.64 га, ділянки № НОМЕР_2 із кадастровим номером 5623481600:03:001:0006 площею 0.8 га, ділянки № НОМЕР_3 з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005 площею 1.20 га. Дані земельні ділянки позивачі здають в оренду і при переоформленні договору з`ясувалося, що земельна ділянка з таким самим кадастровим номером 5623481600:03:001:0005, але площею 0.83 га зареєстрована на іншого власника ОСОБА_3 . Крім, того з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.11.2021 року слідує, що в Державному земельному кадастрі є відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005, площею 1.2002 га, а власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що земельній ділянці відповідача ОСОБА_3 площею 0.83 га та земельній ділянці позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 площею 1.20 га помилково присвоєно один кадастровий номер, а у державному реєстрі прав земельна ділянка позивачів площею 1.2 га помилково зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 , позивачі не можуть здійснити перереєстрацію земельних ділянок власниками яких вони є.

На підставі вищенаведеного позивачі просять задовольнити позов.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, звернувся до суд з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до суду не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті другої ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на земельну ділянку серії ЯГ №381972 від 10.10.2007 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками земельної ділянки площею 3.64 га, розташованої на території Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Вказана земельна ділянка складається із ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 5623481600:03:003:0495 площею 1.64 га, ділянки № НОМЕР_2 із кадастровим номером 5623481600:03:001:0006 площею 0.8 га, ділянки № НОМЕР_3 з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005 площею 1.20 га.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №003746 від 04.11.2003 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0.83 га з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005 для ведення особистого селянського господарства.

З наведеного вбачається, що двом різним земельним ділянкам помилково присвоєно один кадастровий номер 5623481600:03:001:0005 і, відповідно, двом суб`єктам речових прав на нерухоме майно видано два різні державні акти на право власності на земельну ділянки.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.11.2021 року вбачається, що в Державному земельному кадастрі є відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005, площею 1,2002 га. із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Рівненській області, Костопільський район, Деражненська сільська рада. Власником вказаної земельної ділянки зазначено відповідача ОСОБА_3 (дата державної реєстрації прав 01.09.2015 року, номер запису про право 10999389), орган,що здійснив державну реєстрацію права - Костопільське районне управління юстиції.

За змістом ст.125 ЗК України 2001 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Із 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що, позивачі набули у визначений законом спосіб та порядок право власності на земельну ділянку площею 1,2 га, яка розташова на території Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області. Таке право виникло у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ №381972, виданого Костопільською районною державною адміністрацією на підставі рішення Костопільського районного суду від 12.12.2006 р. №2-1206.

Відповідно до ч.1 ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ч.2, ч.3 ст.152 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст.391 ЦК України та ст.155 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Інформація про зміну відомостей про земельну ділянку вноситься до Державного земельного кадастру відповідно до вимог, визначених в Законі України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ч.5 цієї статті внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

В силу ст.9 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Згідно ст.16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі Скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 5 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно частин другої та третьої статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр» поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 57 Порядку ведення державного земельного кадастру поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156 цього Порядку.

Відповідно до пункту 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

За вимогами пункту 61 Порядку скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005 є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 258-260, 263-265, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про усування перешкод у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки задоволити.

Скасувати запис у Поземельній книзі про земельну ділянку з кадастровим номером 5623481600:03:001:0005, площею 1,2002 га, розташованої у Рівненській області, Костопільському районі, на території Деражненської сільська рада з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованої за ОСОБА_3 , дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 01 вересня 2015 року, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 10999389.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 5623481600:03:001:0005 у Державному земельному кадастрі, площею 1,2002 га, розташованої у Рівненській області, Костопільському районі, на території Деражненської сільської рада з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, зареєстрованої за ОСОБА_3 , дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 01 вересня 2015 року, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 10999389.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, вул.С.Петлюри 37, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39768252.

Текст рішення складено 22.09.2022.

СуддяП. В. Олійник