Ухвала

від 21.09.2022 по справі 144/921/22

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/921/22

Провадження № 2/144/365/22

У Х В А Л А

іменем України

"22" вересня 2022 р. смт. Теплик

Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Довгалюк Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Ліщишин Ігор Віталійович, про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

21.09.2022 до Теплицького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Ліщишин Ігор Віталійович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за видатковими накладними у розмірі 777258 гривень 12 копійок.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДГОДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ВАТ» у розмірі 33.05 %, що становить 62300 грн., яка належить ОСОБА_2 до набранням законної сили рішенням суду у даній справі.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від сплати заборгованості за поставлений товар, та у разі задоволення позову виникне необхідність у примусовому стягненні з нього боргу у сумі 777258, 12 гривень, що є значним розміром коштів для фізичної особи, тому одним із джерел погашення такої заборгованості може стати частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДГОДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ВАТ» у розмірі 62300 гривень, який є значно меншим за суму заборгованості, що свідчить про співмірність із предметом позову.

Згідно частин 1, 6 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.»

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості у розмірі 777 258,12 гривень. Проте, сума боргу підлягає доказуванню.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та організацій України на 14.09.2022 (з веб-сайту «Опендатабот) вбачається, що ОСОБА_2 належить частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДГОДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ВАТ» (код ЄДРПОУ 42326896, юридична адреса: 23807, Вінницька область, Теплицький район, с. Стражгород, вул. Шкільна, 5), що становить 62 300 гривень, тобто33.05 % статутного капіталу.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарське товариство є власником, в тому числі майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (ст. 115 ЦК України).

Тобто, після реєстрації товариства майно, яке передане учасниками до статутного капіталу переходить у власність товариства, а учасник набуває право власності на частку у статутному капіталі.

Частка у статутному капіталі - це частка цілого, що належить товариству, яка породжує комплекс корпоративних прав учасника, визначених у ст. 167 ГК України та ст. 116 ЦК України, зокрема, право на певну кількість голосів при вирішенні питань у найвищому органі товариства, право на певну суму дивідендів та ін.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на частку відповідача у статному капіталі товариства є не співмірним і не відповідає заявленим позовним вимогам та може перешкоджати діяльності господарського товариства, а також порушувати права інших осіб.

Разом із тим, у заяві про забезпечення позову заявником не зазначено переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на предмет позову та враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, чого у даному випадку встановлено не було, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Ліщишин Ігор Віталійович, про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя