Рішення

від 20.09.2022 по справі 754/85/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1772/22

Справа №754/85/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Зубицька Л.М. звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.

Вимоги позову обґрунтовані наступним.

21.09.2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 1104. 22.09.2014 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10225/14-ц задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 21.09.2002 відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис №1104. Копія зазначеного рішення додається. Від шлюбу Позивач та Відповідач мають двох дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З моменту розірвання шлюбу між подружжям діти проживають із матір`ю ОСОБА_3 . Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Відповідач же у свою чергу взагалі не бере участі у вихованні дітей, у забезпеченні їх належного розвитку та у навчанні. Діти навчаються у Комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням української мови - гімназія №39 імені гетьмана Богдана Хмельницького Деснянського району міста Києва». Так, з метою отримання інформації щодо виховання, поведінки та рівня навчання дітей у закладі середньої освіти Позивачем було направлено запит. У відповідь на вказаний запит було отримано Інформацію за підписом директора Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням української мови - гімназія №39 імені гетьмана Богдана Хмельницького Деснянського району міста Києва» Кулик Валентини від 29.09.2020. У вказаній відповіді було зазначено, що: «За час навчання діти ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проявили себе з найкращого боку, охайні, виховані, здібні, чуйні, з однокласниками підтримують дружні стосунки, мають хорошу пам`ять, серйозно ставляться до навчання. Мама, ОСОБА_3 , виховує дітей сама, без чоловіка, принаймні він жодного разу не бував ні на зборах, ні на інших заходах та зустрічах, зустрічі у вихованні та шкільному житті дітей не бере. ОСОБА_3 постійно бере активну участь у житті дітей, громадському житті закладу, займається допомогою в організації позакласних заходів, завжди відвідує батьківські збори». Вказане підтверджує, що Відповідач жодним чином не бере участі у вихованні, розвитку та утриманні дітей. Копію зазначеної довідки, оригінал якої знаходиться у Позивача, додаємо до цієї заяви. Відповідач протягом одного року, з травня 2019 року по травень 2020 року здійснював перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. (дві тисячі) у місяць, тобто по 1000 грн. на кожну дитину, що є занадто малою сумою в порівнянні з тим, які кошти фактично необхідні для утримання, лікування та навчання дітей. Позивач неодноразово зверталась до Відповідача із проханням сплачувати більше коштів, оскільки на лікування молодшої доньки витрачається значно більше коштів, що для Позивача є досить великою та непосильною сумою. Однак, у червні 2020 року Відповідач взагалі припинив платити навіть 2000 грн. та відмовився сплачувати грошові кошти на утримання дітей. Більше того, після відвідування батька діти неодноразово були застуджені, із температурою та кашлем. Відповідач після того жодних ліків не придбавав, грошових коштів на лікування не надавав, а матір була вимушена додатково знаходити та витрачати кошти для лікування дітей. У зв`язку із викладеним Позивач вимушена звертатись до суду із позовом про присудження та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі для захисту прав та інтересів дітей, а також своїх законних прав та інтересів. З 2016 року молодша донька ОСОБА_7 хворіє на тяжкі хвороби: діагноз - гостра лімфобластна Т-клітинна лейкемія, LI FAB, ЦНС статус 1. (С91.0). Комплексна ремісія; діагноз - неврозоподібні поліморфні, включаючи вокальні, гіперкінези (синдром Турета). Вказане підтверджується випискою №23 із медичної карти стаціонарного хворого Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАДИТ» МОЗ України, а також консультаційним висновком спеціаліста Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАДИТ» МОЗ України №461, копії яких сторона Позивача додає до цієї заяви. ОСОБА_7 є дитиною-інвалідом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Лікування доньки від діагностованих тяжких хвороб потребує значних фінансових витрат. Надані стороною Позивача платіжні документи не відображають дійсного розміру фінансових затрат на ліки та лікування, оскільки, по-перше, Позивач не зберігала абсолютно всі платіжні документи, оскільки сподівалась на вирішення питання щодо сплати аліментів з Відповідачем у добровільному порядку, шляхом переговорів, чого не відбулось із волі Відповідача, по-друге, наявна система охорони здоров`я України унеможливлює в повній мірі здійснити облік та збір усіх витрат на проведення лікування. А тому, реальні затрати є більшими. Таким чином, на ліки та лікування доньки ОСОБА_7 у розрахунку на один календарний місяць в середньому витрачається 7000 грн. (сім тисяч). У зв`язку із тим, що ОСОБА_7 потребує постійного лікування за для збереження її життя та можливого покращення її стану здоров`я, вона вимушена здійснювати своє навчання за індивідуальною формою, що потребує значних додаткових фінансових витрат. Зазначене підтверджується Довідкою директора Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням української мови - гімназія №39 імені гетьмана Богдана Хмельницького Деснянського району міста Києва» Кулик В.В. №86 від 17 липня 2020 року, копію якого сторона Позивача додає до цієї заяви. Надані стороною Позивача платіжні документи не відображають дійсного розміру фінансових затрат на навчання, оскільки, Позивач не зберігала абсолютно всі платіжні документи. Відповідач - ОСОБА_4 , має частку в статутному капіталі підприємства, яке займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, торгівлею комп`ютерами тощо. Юридична особа цієї компанії - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАК», код ЄДРПОУ: 32849036, дата заснування 23.03.2004, статутний капітал: 20500,00 грн., адреса: 02160, м. Київ, проспект соборності (возз`єднання), б. 19. До того ж, Відповідач - ОСОБА_4 , має частку в статутному капіталі підприємства, яке займається бетонними роботами, іншими будівельними роботами, оптовою торгівлею будівельними матеріалами тощо. Юридична особа цієї компанії - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТОНПЛАСТ», код ЄДРПОУ: 33884181, дата заснування 2.12.2005, статутний капітал: 166500,00 грн., адреса: 02160, м. Київ, проспект Соборності (возз`єднання), б. 19, офіс 405-А.

Окрім того, у 2020 році Відповідач придбав новий автомобіль закордонного виробництва, що також свідчить про його платоспроможне фінансове становище.

Посилаючись н викладене позивач просила: задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та присудити аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень у розрахунку за лин календарний місяць; задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та присудити аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень у розрахунку один календарний місяць; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 20000.00 грн.

11 січня 2021 року позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила також стягнути з відповідача на її користь аліменти за попередній період часу з 01.06.2019 року по 23.12.2020 року у загальному розмірі 285000 гривень у розрахунку 15000 за один календарний місяць. Додатково позивач зазначила, що відповідач припинив здійснення перерахування грошових коштів на утримання дітей саме з червня 2019 року.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва Клочко І.В. від 19 січня 2021 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22 березня 2021 року відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що вимоги позову є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що позивачкою до позовної заяви не долучено доказів, які б свідчили про правомірність позовних вимог. Відповідач, як батько приймає участь в утриманні дітей. По мірі своїх можливостей, купує для них необхідні речі, одяг, телефон, ноутбук, все необхідне для зручності навчання та розвитку, надає кошти на сплату гуртків і для Відповідача було несподіванкою отримання ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 19.01.2021 про відкриття провадження у справі № 754/85/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат, оскільки був відсутній спір щодо утримання дітей і Відповідач сам виявляв ініціативу у надані матеріальної допомоги по мірі своїх можливостей в грошовій формі, як готівкою, так і на картковий рахунок Позивачки. При вирішені питання розміру аліментів, має бути застосована рівність прав батьків в утримані своїх дітей. На сьогоднішній день Відповідач працює в ТОВ «Інтерпак», на посаді керівника підприємства. Проте, має ряд обставин, що мають істотне значення і які позбавляють його можливості утримувати дітей: доньки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею повноліття у розмірі 7 000,00 грн. у розрахунку за один календарний місяць та доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до досягнення нею повноліття у розмірі 8 000, 00 грн. у розрахунку за один календарний місяць, що полягають у наступному: на утриманні Відповідача знаходиться мати, ОСОБА_8 , яка є особою пенсійного віку, постійно хворіє, нещодавно проведено операцію на лівому оці. На даний час проживає в Дніпропетровській області, що унеможливлює Відповідача як сина бути поруч та доглядати. По мірі своєї можливості Відповідач проводить перерахування грошових коштів на картковий рахунок матері ОСОБА_8 , що складає в середньому 1 000, 00 грн. на місяць. Крім того, Відповідач не має такого рівня заробітку/доходу, який дозволяв би здійснювати на рівні 15 000, 00 грн. щомісячно сплачувати аліменти. Також, Відповідач не має на праві приватної власності транспортного засобу (про що зазначає Позивач у позовній заяві. До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонпласт», код ЄДРПОУ: 33884181, адреса: м. Київ, проспект соборності, буд. 9, оф. № 405-А з 2010 року - не працює з кінця 2009 року, діяльність не ведеться, рахунки в банку закрито. Більше того, Позивач не надала підтверджень того, що утримання доньки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 14 000, 00 грн., у розрахунку за один календарний місяць та доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить 16 000, 00 грн. у розрахунку за один календарний місяць. Аналізуючи позовну заяву, вбачається, що відомості викладені в позовній заяві не відповідають дійсності. Більше того, викладеними обставинами Позивач намагається ввести суд в оману. Відповідач приймає участь у вихованні дітей, цікавиться та допомагає у навчанні, перевіряє щоденник, крім того, був присутнім у доньки на святкуванні випускного вечора (4 клас). Відповідач раніше постійно проводив час з доньками, здійснювали прогулянки по парку, різні ТРЦ, діти приїжджали на свята до Відповідача за місцем його проживання. Позивач постійно намагається створити перешкоди у спілкуванні Відповідача з доньками та налаштовує їх проти батька не зважаючи на той факт, що створення будь - яких перешкод, заборони на зустрічі з дітьми являються порушенням прав другого з батьків. Однак, коли приходить час купувати одяг, речі чи техніку для навчання, Позивач самостійно пропонує донькам, щоб вони телефонували батьку (Відповідачу) та їхали з ним купувати все необхідне і начебто таким чином дозволяє Відповідачу проводити час разом з дітьми. В іншому випадку, починаючи з 2018 року, Позивач забороняє Відповідачу забирати дітей до свого місця проживання, спілкуватися з бабусею ОСОБА_8 , їздити разом на відпочинок та взагалі проводити час разом. Не зважаючи на викладене, у доньок існує стійкий психологічний зв`язок з батьком, діти свого батька дуже люблять, у них склалися довірливі стосунки та відсутні чинники, які негативно впливають на психоемоційний стан дітей. Починаючи з 2016 року по 2019 рік, Відповідач здійснював перерахування грошових коштів на картковий рахунок Позивача. Так, в 2018 році Відповідач здійснював перерахування грошових коштів на картковий рахунок Позивача, що складає в середньому 2 611, 00 грн., тобто 69-72 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. За таких умов, Відповідач як батько з власної ініціативи забезпечував своїх дітей на рівні 70-73% прожиткового мінімуму, встановленому державним бюджетом України, на дитину відповідного віку, що було посильною для Відповідача сумою. Більше того, Відповідач купував дітям одяг, взуття та все необхідне для зручності навчання та розвитку, що складає 17 223, 00 грн. на 2018 рік. В 2019 році Відповідач здійснював перерахування грошових коштів на картковий рахунок Позивача до моменту блокування останньої карткового рахунку, що складає в середньому 4 367, 00 грн., тобто більше 100% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. В серпні 2019 року, Позивач заблокувала картковий рахунок на який Відповідачем перераховувались кошти в зв`язку з чим, сплачений черговий у вересні 2019 року платіж, було повернуто банком Відповідачу. З того часу Відповідач неодноразово просив Позивача розблокувати картковий рахунок, однак остання постійно відмовлялась і Відповідач змушений був надавати грошові кошти готівкою в сумі, що в середньому складає 5 000, 00 грн. в місяць. В зв`язку з тим, що Відповідач не є юридично обізнаною особою та сподіваючись, що утримання спільних з Позивачем дітей буде врегульоване мирним шляхом, надаючи кошти готівкою, не отримував за них розписки чи будь-яких інших підтверджень. Відповідач як батько з власної ініціативи забезпечував своїх дітей на рівні більше 100% прожиткового мінімуму, встановленому державним бюджетом України, на дитину відповідного віку. Крім того, починаючи з липня 2020 року, Відповідач додатково перераховував грошові кошти на картковий рахунок ( Картку Юніора ) доньки, ОСОБА_5 , що складає в середньому 1 390, 00 грн. в місяць. Не зважаючи на те, що Відповідач надавав кошти Позивачу, додатково перераховував кошти на картковий рахунок доньки ( Картку Юніора ), кожні вихідні дні купував та привозив донькам солодощі, фрукти, крім того, як зазначалось вище, купував одяг, речі та техніку для навчання. Так, не маючи змогу вибрати ноутбук за власним гаманцем, Відповідач взяв гроші в кредит та придбав старшій донці ОСОБА_5 , ноутбук вартістю 24 999, 00 грн., а молодшій донці планшет вартістю 6 699, 90 грн. Отже, витрати Відповідача на одяг, інших необхідних речей, канцелярських товарів для доньок та всього необхідного для зручності навчання і розвитку, придбання телефону, ноутбука, планшета - за 2019 рік становлять 11 797, 00 грн. за 2020- 2021 рік становлять 41 913, 00 грн. 2016 року, молодша донька ОСОБА_6 захворіла на тяжку хворобу: діагноз - гостра лімфобластна Т-клітинна лейкемія, LI FAB, ЦНС статус 1. (С91.0.) Комплексна ремісія та діагноз - неврозоподібні поліморфні, включаючи вокальні, гіперкінези (синдром Турета). Лікування доньки від діагностованих тяжких хвороб потребувало значних фінансових затрат. Виключно усі фінансові затрати на лікування молодшої доньки ОСОБА_7 взяв на себе Відповідач. На час виявлення вищевказаних тяжких хвороб у молодшої доньки ОСОБА_7 , Відповідач змушений був брати кошти в борг у родичів та знайомих, замовляти необхідні препарати для лікування доньки в інших європейських країнах та інколи проводити розрахунок іноземною валютою - євро та швейцарськими франками. Витрати на лікування молодшої доньки ОСОБА_7 за 2016 рік становили: 22 342, 00 грн., 794 євро та 177 швейцарських франків. Разом в національній валюті (враховуючи курс НБУ в 2016 році євро (28.95) та швейцарських франків (26.05)) сума становить: 49 939, 00 грн. Витрати на лікування молодшої доньки ОСОБА_7 за 2017 рік становили: 19 296, 00 грн. Витрати на лікування молодшої доньки ОСОБА_7 за 2018 рік становили: 14 224, 00 грн. У 2018 року відповідач сплатив лікування старшої доньки ОСОБА_10 в розмірі 4700 грн.

Посилаючись на викладене, відповідач просив: відмовити ОСОБА_3 в задоволені позовних вимог в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та малолітньої доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітей повноліття.

20 квітня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримала вимоги позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

22 червня 2021 року до суду були подані письмові пояснення відповідача.

08 липня 2021 року до суду були подані заперечення позивача проти додаткових пояснень.

Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва №387 у зв`язку з прийняттям 19.10.2021 року Вищою радою правосуддя рішення №2087/0/15-21 про звільнення судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_11 , на виконання рішення Зборів суддів Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року та відповідно до пункту п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року (зі змінами), п.2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2021 року справу було передано для розгляду судді Галась І.А. підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи «звільнення з посади».

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року справу прийнято до провадження судді Галась І.А. та призначено до підготовчого розгляду.

Протягом підготовчого розгляду справи представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі.

До підготовчого розгляду справи відповідач, представник відповідача до розгляд не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином. В поданій суду заяві представник відповідача просив розглядати справи за його відсутності.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2022 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення вимог позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що 21.09.2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 1104.

22.09.2014 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10225/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 21.09.2002 відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис №1104.

Від шлюбу Позивач та Відповідач мають двох дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти проживають із матір`ю ОСОБА_3 .

З 2016 року молодша донька ОСОБА_7 хворіє на тяжкі хвороби: діагноз - гостра лімфобластна Т-клітинна лейкемія, LI FAB, ЦНС статус 1. (С91.0). Комплексна ремісія; діагноз - неврозоподібні поліморфні, включаючи вокальні, гіперкінези (синдром Турета).

Домовленості щодо розміру аліментів та порядку їх сплати між сторонами не досягнуто.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів

Окрім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначеним мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання дітей відповідачем не доведено. Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надав, являючись батьком неповнолітньої дитини зобов`язаний утримувати її до повноліття.

Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

При визначенні розміру стягуваних аліментів суд виходить з прожиткового мінімуму, встановленого: Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень; Законом України «Про державний бюджет 2021 рік» дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; Законом України «Про державний бюджет 2022 рік» дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Враховуючи наведене, виходячи з того, що діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, враховуючи стан її здоров`я ОСОБА_7 , суд вважає за можливе визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень щомісячно на утримання ОСОБА_10 та 5000 гривень на утримання ОСОБА_7 .

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дитини.

Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Частиною першою ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Законом України №1368-VIII від 17.05.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» частину першу статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено абзацом сьомим, яким зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий період часу, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Слід зазначити, що ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За загальними правилами Сімейного кодексу України вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що позивачка вживала до подачі вказаного позову до суду належних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч. 2 ст.191 СК України.

Таким чином, підстави для стягнення аліментів з відповідача за попередній період відсутні, а тому така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1681 гривня 60 копійок.

На підставі ст.ст. 80, 84, 180,181,182,184, 191, СК України, керуючись ст.ст.10,13,77-81,89,141,247,258,263-265,273, 280-289,352,354ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 23.12.2020 року і до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 5000 гривень щомісячно, починаючи з 23.12.2020 року і до досягнення повноліття.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1681 гривня 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2022 року.

Суддя: