Постанова

від 08.02.2023 по справі 754/85/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023року м. Київ

Справа № 754/85/21

Провадження № 22-ц/824/4302/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 08 лютого 2023 року

Повний текст постанови складено 13 лютого 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Кравченком Олександром Миколайовичем, на рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 21 вересня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.

Позов мотивовано тим, що 21 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 1104. 22 вересня

2014 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі

№ 357/10225/14-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

За час перебування у шлюбу, у сторін народились діти: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З моменту розірвання шлюбу між подружжям діти проживають із матір`ю - ОСОБА_1 .

Позивачка зазначала, що відповідач взагалі не бере участі у вихованні дітей, у забезпеченні їх належного розвитку та у навчанні. Діти навчаються у Комунальному закладі «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням української мови - гімназія № 39 імені гетьмана Богдана Хмельницького Деснянського району міста Києва».

Відповідач протягом одного року, з травня 2019 року по травень 2020 року здійснював перерахування грошових коштів у розмірі 2 000,00 грн. у місяць, тобто по

1 000,00 грн. на кожну дитину, що є занадто малою сумою в порівнянні з тим, які кошти фактично необхідні для утримання, лікування та навчання дітей.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача із проханням сплачувати більше коштів, оскільки на лікування молодшої доньки витрачається значно більше коштів, що для позивача є досить великою та непосильною сумою. Однак, у червні 2020 року відповідач взагалі припинив платити навіть 2 000,00 грн. та відмовився сплачувати грошові кошти на утримання дітей. Після відвідування батька діти неодноразово були застуджені, із температурою та кашлем. Відповідач після того жодних ліків не придбавав, грошових коштів на лікування не надавав, а матір була вимушена додатково знаходити та витрачати кошти для лікування дітей.

З 2016 року молодша донька ОСОБА_5 хворіє на тяжкі хвороби: діагноз - гостра лімфобластна Т-клітинна лейкемія, LI FAB, ЦНС статус 1. (С91.0). Комплексна ремісія; діагноз - неврозоподібні поліморфні, включаючи вокальні, гіперкінези (синдром Турета). ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Лікування доньки від діагностованих тяжких хвороб потребує значних фінансових витрат. Надані стороною Позивача платіжні документи не відображають дійсного розміру фінансових затрат на ліки та лікування, оскільки, по-перше, позивач не зберігала абсолютно всі платіжні документи, оскільки сподівалась на вирішення питання щодо сплати аліментів з відповідачем у добровільному порядку, шляхом переговорів, чого не відбулось із волі відповідача, по-друге, наявна система охорони здоров`я України унеможливлює в повній мірі здійснити облік та збір усіх витрат на проведення лікування. А тому, реальні затрати є більшими. Таким чином, на ліки та лікування доньки ОСОБА_5 у розрахунку на один календарний місяць в середньому витрачається 7 000,00 грн.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_5 потребує постійного лікування для збереження її життя та можливого покращення її стану здоров`я, вона вимушена здійснювати своє навчання за індивідуальною формою, що потребує значних додаткових фінансових витрат. Зазначене підтверджується Довідкою директора Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням української мови - гімназія № 39 імені гетьмана Богдана Хмельницького Деснянського району міста Києва» Кулик В. В. № 86 від 17 липня 2020 року. Надані стороною позивача платіжні документи не відображають дійсного розміру фінансових затрат на навчання, оскільки, позивач не зберігала абсолютно всі платіжні документи.

ОСОБА_1 зазначала, що відповідач має частку в статутному капіталі підприємства, яке займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, торгівлею комп`ютерами тощо. Юридична особа цієї компанії - ТОВ «Інтерпак», код ЄДРПОУ: 32849036, дата заснування 23 березня 2004, статутний капітал: 20 500,00 грн., адреса: 02160, м. Київ, проспект Соборності (Возз`єднання), б. 19. До того ж ОСОБА_2 , має частку в статутному капіталі підприємства, яке займається бетонними роботами, іншими будівельними роботами, оптовою торгівлею будівельними матеріалами тощо. Юридична особа цієї компанії - ТОВ «Бетонпласт», код ЄДРПОУ: 33884181, дата заснування 02 грудня 2005 року, статутний капітал: 166 500,00 грн, адреса: 02160, м. Київ, проспект Соборності (Возз`єднання), б. 19, офіс 405-А.

Окрім того, у 2020 році відповідач придбав новий автомобіль закордонного виробництва, що також свідчить про його платоспроможне фінансове становище.

Посилаючись на викладене позивач просила: присудити аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття у розмірі 7 000,00 грн у розрахунку за один календарний місяць; присудити аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття у розмірі 8 000,00 грн у розрахунку один календарний місяць; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 20 000,00 грн.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила також стягнути з відповідача на її користь аліменти за попередній період часу з 01 червня 2019 року по 23 грудня 2020 року у загальному розмірі

285 000,00 гривень у розрахунку 15 000,00 грн. за один календарний місяць. Додатково позивач зазначила, що відповідач припинив здійснення перерахування грошових коштів на утримання дітей саме з червня 2019 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 січня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

22 березня 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що вимоги позову є безпідставними, а відтак просив відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітей повноліття.

20 квітня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримала вимоги позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

22 червня 2021 року до суду були подані письмові пояснення відповідача.

08 липня 2021 року до суду були подані заперечення позивача проти додаткових пояснень.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 23 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі

5 000,00 грн щомісячно, починаючи з 23 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 681,60 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення аліментів, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, хоча вказаний обов`язок відповідача, як одного з батьків, передбачений статтею 180 СК України.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд першої інстанції виходив із того, що діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, врахувавши стан здоров`я ОСОБА_5 , суд вважав за можливе визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_6 та 5 000,00 грн. на утримання ОСОБА_5 . При визначенні розміру стягуваних аліментів суд виходив з прожиткового мінімуму. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.

20 жовтня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кравченко О. М. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 21 вересня 2022 року та постановити нове судове рішення про призначення с тягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей: доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення дітей повноліття.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не має у власності транспортного засобу (автомобіля закордонного виробництва) про що зазначає позивачка у позовній заяві. Вказує, що ТОВ «Бетонпласт» не працює з кінця 2009 року, діяльність не ведеться, рахунки в банку закрито. Зазначає, що саме відповідач взяв на себе всі витрати щодо лікування доньки ОСОБА_5 . Надані до суду позивачем платіжні документи не відображають дійсного розміру фінансових затрат на лікування, суми вказані позивачем є завищеними. На момент звернення до суду позивачці було відомо, що позивач працює в ТОВ «Інтерпак» та отримує заробітну плату в розмірі 7 600,00 грн, проте вона приховала це від суду. З початком бойових дій на території України, відповідач забрав дітей та позивачку до себе та вимушені були поїхати до с. Верховина Івано-Франківської області де останні знаходились на його утриманні. Оскільки позивач є офіційно працевлаштований, отримає заробітну плату то є всі підстави для стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кравченком О. М., на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Заявнику необхідно було надати докази про сплату судового збору та надати документ, що посвідчує право ОСОБА_7 , як представника на представництво інтересів ОСОБА_2

16 листопада 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Кравченком О. М. на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року надано докази про сплату судового збору в розмірі, встановленому судом, та докази, які підтверджуються повноваження Кравченка О.М. представляти інтереси ОСОБА_2 в суді.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Кравченком О. М., на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.

Витребувано з Деснянського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи №754/85/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.

06 грудня 2022 року матеріали цивільної справи № 754/85/21 за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року вирішено перейти з письмового провадження на спрощене позовне провадження з викликом учасників справи по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , подану адвокатом Кравченком О. М., на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні

12 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Зубицькою Л.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечувала проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував всі обставини, що мають значення для справи та навів у рішенні відповідні висновки, які повністю відповідають обставинам справи, при цьому не допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзив мотивовано тим, що судом першої інстанції в повному обсязі з?ясовано всі обставини, що мають значення для справи та наведено висновки, які повністю відповідають обставинам справи, при цьому не допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача зазначає, що відповідач взагалі не бере участі у вихованні та забезпеченні належного розвитку дітей. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження понесених витрат на лікування молодшої доньки. Також не надано доказів того, що ТОВ «Бетонпласт» не здійснює господарську діяльність, документа про фінансову звітність не надано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кабанов В.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованістиь рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кравченко О.І. в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача адвоката Кравченко О.М. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аргументи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Деснянського районного суду міста Києві від 21 вересня 2022 року в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга не містить аргументів щодо незгоди з рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат, а відтак відповідно до правил частини першої статі 367 ЦПК України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Встановлено, що 21 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований відділом РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 1104, який розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2014 року.

За час перебування у шлюбі, у сторін народились діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишились проживати разом із матір?ю - позивачем ОСОБА_1 .

З 2016 року молодша донька ОСОБА_5 хворіє на тяжкі хвороби: діагноз - гостра лімфобластна Т-клітинна лейкемія, LI FAB, ЦНС статус 1. (С91.0). Комплексна ремісія; діагноз - неврозоподібні поліморфні, включаючи вокальні, гіперкінези (синдром Турета).

Домовленості щодо розміру аліментів та порядку їх сплати між сторонами не досягнуто.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

За правилами частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки діти сторін проживають разом із матір?ю, відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за можливе визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_6 та 5 000,00 грн. на утримання ОСОБА_5 , що відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що обов`язок по утриманню дітей не може бути перекладено на одного із батьків, оскільки виходячи із статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відтак обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним, що в свою чергу поєднується із якнайкращими інтересами дитини, про що неодноразово наголошував Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кравченком О. М., без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Кравченка О. М. без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 268 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , поданою адвокатом Кравченком Олександром Миколайовичем - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21вересня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна