Ухвала

від 20.09.2022 по справі 200/5790/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/5790/19

Провадження №4-с/932/46/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчиннікова О.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В резолютивній частині скарги заявник 1 вимогою просить суд поновити строк на оскарження дій/бездіяльності та рішень державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області по виконавчих проваджень №№ 55179801, 55179924, 55181227.

В обґрунтування процесуальних строків заявниця зазначила, що про нібито закінчення виконавчого провадження, наслідком чого став нібито продаж частини її квартири, вона почула у квітні 2019 року від сусідів. Жодного офіційного документу на підтвердження почутої нею інформації від суду або інших компетентних органів вона на той час не отримувала. Наприкінці травня 2019 року вона отримала виклик до суду у якості відповідача по справі №200/5790/19 за позовом раніше не відомого їй громадянина ОСОБА_2 «про усунення перешкод в здійсненні права власності та вселення». 12 червня 2019 року вона подала зустрічний позов, а після його повернення апеляційну скаргу, яку апеляційний суд задовольнив без будь-яких зауважень щодо необхідності застосування розділу VII ЦПК України. Ухвалою від 09 квітня 2021 року висунута йому вимога усунути недоліки зустрічної позовної заяви, запропонувавши два альтернативних варіанти: а) або розглядати справу в рамках позовного провадження із сплатою судового збору за 19 вимог; б) або виділити 15 з них в окрему скаргу в порядку розділу VII ЦПК України, без сплати такого. Про таке рішення вона дізналася лише 10 вересня 2021 року, коли особисто отримала у суді копію цієї ухвали. Вона прийняла рішення діяти за варіантом «б». Таким чином, остаточно вона офіційно дізналася про порушення її прав державним виконавцем саме 10.09.2021 року. Ухвалою суду від 24.09.2021 року скаргу, подану 20.09.2021 року, було повернуто їй на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Під час ухвалення даного судового рішення вона присутньою не була, а саме рішення (ухвалу) суд їй не надіслав. Декілька разів вона приходила до суду, намагаючись дізнатися про хід та/або результати розгляду скарги. Лише у лютому 2022 року їй вдалося отримати ухвалу, датовану за п`ять місяців до того. У подальшому, у зв`язку із початком активної фази війни Росії проти України, їй не вдалося своєчасно усунути зазначені в ухвалі недоліки. Така можливість у неї з`явилась щойно. Причини, зазначені вище, вважає поважними, а тому скаржниця вважає, що суд має законні підстави для поновлення пропущеного строку.

Суд, перевіривши скаргу на дотримання строків звернення з останньою до суду, а також дослідивши викладені у ній обставини та додані до неї письмові докази, дійшов до переконливого висновку, що відповідну скаргу слід залишити без розгляду, повернувши її заявнику, виходячи з наступного.

Згідно зіст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК Українивизначено, що скаргу може бути подано до суду: а)у десятиденний строкз дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.Пропущенийз поважних причинстрок для подання скарги може бути поновлено судом.

У ч. 5ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що уЦПК Українине міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно достатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшовКасаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.

Упостанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19 зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновленнямає першочергове значення,оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення,є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

З наведених заявницею у скарзі обґрунтувань вбачається, що вона оскаржує дії державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень в 2017 році, які за своїм змістомне є триваючими.

Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавцем устатті 449 ЦПК Українизакріплені імперативні строки (10 днів і 3 дні), протягом яких можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. Тобто це строки, в межах яких особа може звернутися з відповідною скаргою для захисту своїх порушених прав або інтересів.

Виходячи із змісту поданої скарги вбачається, що строк звернення з даною скаргою становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У скарзі заявник посилається на те, що навесні 2019 року, під час підготовки до зустрічного позову, вона дізналася, що восени 2018 року старший державний виконавець ВДВС Овсюк М.А. на підставі зібраних документів подала заявку до Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» про реалізацію частини квартири. Та і те, що з матеріалами виконавчого провадження ознайомилася, готуючись до зустрічного позову, ще 28 листопада 2018 року. Також зазначає щодо процесуальних строків, що 10 вересня 2021 року вона остаточно офіційно дізналася про порушення її прав державним виконавцем, коли отримала особисто у суді копію ухвали від 09 квітня 2021 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2021 року скаргу було повернуто заявнику без розгляду, яку, як зазначає заявниця, отримала у лютому 2022 року.

При цьомужодних доказів, які б підтверджувалив дійсності той факт, що ОСОБА_1 дізналася про порушення свого права, а саме про відкриття виконавчих проваджень № 55179801, № 55179924, 55181227 заявникомне надано, окрім того, що у квітні 2019 року дізналася від сусідів про закінчення виконавчого провадження, як і те, що нею було подано 12 червня 2019 року зустрічний позов про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця; визнання недійсним прилюдних (електронних) торгів, свідоцтва про придбання майна з електронних торгів та свідоцтва про право власності на 1/5 частину квартири».

Посилання заявника виключно на дату - 10.09.2021 року, яка, за її твердженням, є днем, коли вона нібито дізналася про порушення свого права, без підтвердження цього належними та допустими доказами розцінюється судом критично, оскільки саме на заявника покладається обов`язок доведення дотримання ним імперативних строків звернення зі скаргою на дії державного виконавця.

Таким чином, заявником не доведено належними доказами подання скарги до суду з дотриманням процесуальних строків, а твердження останньої про те, що саме 10.09.2021 року вона дізналася про відкриття виконавчого провадження, після отримання нею ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2021 року, спростовуються встановленими вище судом обставинами у своїй сукупності.

Тому, з огляду на наведене, суд вважає, що вищезазначенускаргу подано заявником з пропуском строку, визначеногостаттею 449 ЦПК України.

Щодо вимоги заявника про поновлення строку на оскарження дій/бездіяльності та рішень державного виконавцяШевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області по виконавчих проваджень № 55179801, № 55179924, № 55181227,суд зазначає про таке.

Згідно частини першоїстатті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропускуповажними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В частині другійстатті 449 ЦПК Українипередбачено, щопропущений з поважних причинстрок для подання скарги може бути поновлено судом.

Із змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно дост. 89 ЦПК Українидає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заявляючи у резолютивній частині скарги вимогу про поновлення строку на оскарження дій/бездіяльності та рішень державного виконавцяШевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області по виконавчих проваджень № 55179801, № 55179924, № 55181227, заявник не вказує жодної поважної причини такого пропуску, окрім посилання на те, що ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2021 року про повернення скарги без розгляду нею було отримано лише у лютому 2022 року, а у подальшому у зв`язку із початком активної фази війни Росії проти України, їй не вдалося своєчасно усунути зазначені в ухвалі недоліки.

Проте суд вважає, щовказані обставини не є достатніми, переконливими для поновлення пропущеного строку для подачі скарги та не відносяться до непереборних, пов`язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Таким чином, беручи до уваги, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у поновленні заявнику строку для подачі скарги.

За таких обставин, зважаючи на те, що скарга подана заявником після закінчення процесуального строку встановленого законом і судом відмовлено в поновленні такого строку з огляду на відсутність поважних причин такого пропуску, суд дійшов до переконливого висновку про залишення скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст.13,76 - 81,89,126 - 127,259 - 261,353 - 354,447 - 449 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на оскарження дій/бездіяльності та рішень державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області по виконавчих проваджень №№ 55179801, 55179924, 55181227.

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без розглядутаповернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Овчиннікова