04/953
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 р. № 04/953
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С. В.Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Спеціалізоване мисливське господарство "Національний союз мисливців"
на рішення господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року,окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року тапостанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.06. 2007 року у справі №04/953
за позовомТовариства військових мисливців та рибалок Черкаського гарнізону (далі –Товариство)
До
Черкаського обласного управління лісового господарства (далі - Управління)ТОВ "Спеціалізоване мисливське господарство "Національний союз мисливців" (далі - Господарство)
Провизнання недійсним договору
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились;
встановив:
Рішенням господарського суду Черкаської області (суддя Упир І.І.) від 27 березня 2007 року у справі №04/953 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 1 січня 2005 року укладеного між Управлінням та Господарством та стягнуто судові витрати.
27 березня 2007 року господарським судом Черкаської області винесено окремі ухвали, що надіслані до Черкаської обласної ради та Черкаського обласного управління лісового господарського господарства для відома та відповідного реагування.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року (судді Рудченко С.Г., Мазур Л.М., Писана Т.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Господарство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Крім того, скаржник також просить скасувати окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року, що направлена Черкаському обласному управлінню лісового господартва.
Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України “ Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000 року №1478-ІІІ умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства, згідно ст. 22 вищеназваного Закону України, надаються в користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим ,обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Переважне право на користування мисливськими угіддями мають : власники та постійні користувачі земельних ділянок, а також користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
Відповідно до рішень Черкаської обласної ради від 05.08.1997 року №12-6 та від 28.04.1994 року №19-21 “ Про закріплення мисливських угідь “ за позивачем було закріплено територію мисливських господарств “Черкаське” та “ Бубнівсько-Слобідське”, строком на 15 років до 2009 року.
На виконання цього рішення між Черкаським державним лісогосподарським об'єднанням “Черкасиліс” та Товариством укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 08.01.1998 року за яким позивачу були надані в користування мисливські угіддя загальною площею 48,3 тис. га терміном до 28.04.2009 року.
29.05.2003 року Черкаська обласна рада прийняла рішення №9-9 “Про надання в користування мисливських угідь у Черкаській області ”, яким пунктом 7 тимчасово призупинила використання державного мисливського фонду позивачу в мисливських господарствах “ Бубнівсько-Слобідське” та “Черкаське” з мотивів відмови Бубнівсько-Слобідської сільської ради, Золотоніського району та постійних користувачів земельних ділянок.
Рішенням від 29.07.2003 року №10-4 “Про окремі питання щодо надання у користування мисливських угідь” Черкаська обласна рада внесла доповнення до рішення від 29.05.2003 року №9-9 “ Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області” і пунктом 1.29 надала другому відповідачу –Господарству у користування мисливські угіддя загальною площею 20100 га терміном до 2028 року включно. На підставі цих рішень та рішення Черкаської обласної ради від 26.05.2004 року №16-7 “ Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 29.05.2003 року №9-9 “ Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області” перший та другий відповідачі уклали договір про умови ведення мисливського господарства від 01.01.2005 року за яким другому відповідачу - Господарству було надано в користування мисливське угіддя загальною площею 20,1 тис. га, якими користується позивач згідно укладеного договору від 08.01.1998 року.
При укладенні першим та другим відповідачами договору від 01.01.2005 року “Про умови ведення мисливського господарства та користування мисливськими угіддями”, площею 20.1 тис га ці угіддя уже були в користуванні позивача, відповідно до укладеного договору між першим відповідачем та позивачем.
В порушення ст. 23 ЗУ “ Про мисливські господарства та полювання” та ст. 19 ЗУ “Про тваринний світ”, перший відповідач не маючи наявних документів, що підтверджують припинення позивачем право користування мисливськими угіддями та права спеціального використання об'єктів тваринного світу, з підстав зазначених в цих статтях, та не внісши зміни в договір укладений з позивачем від 08.01.1998 року, укладає договір з другим відповідачем 01.01.2005 року “Про умови ведення мисливського господарства”.
Укладеним договором від 01.01.2005 року перший та другий відповідачі порушили права позивача на право користування мисливськими угіддями загальною площею 20,1 тис га.
Договір від 08.01.1998 року про умови ведення мисливського господарства, що укладений між першим відповідачем і позивачем є чинним і діє по цей час.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, в порушення вимог чинного законодавства перший відповідач надав право користування мисливськими угіддями загальною площею 20,1 тис. га другому відповідачу –Господарству.
Крім того, господарськими судами встановлено, що рішенням Черкаської обласної ради від 29.05.2003 року №9-9 зі змінами та доповненнями від 29.07.2003 року №10-4, та змінами та доповненнями від 26.05.2004 року №16-7, не припинено право користування Товариства мисливськими угіддями площею 20,1 тис га, враховуючи, що робота Товариства колегією держуправління екології та природних ресурсів в Черкаській області визнана як одна із кращих.
Припинення прав користування мисливськими угіддями можливе лише з підстав визначених в законі, тобто в ст. 23 ЗУ “Про мисливське господарство та полювання” та ст. 19 ЗУ “Про тваринний світ” .
Оскільки, договір від 08.01.1998 року, укладений між позивачем з першим відповідачем є діючим, тому, господарськими судами підставно встановлено, що договір від 01.01.2005 року , укладений між першим та другим відповідачами суперечить вимогам Закону України “Про мисливське господарство та полювання ” та Закону України “Про тваринний світ ”.
Виходячи з викладеного, господарськими судами правомірно визнано недійсним договір від 1 січня 2005 року, укладений між Управлінням та Господарством.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.
Разом з цим господарським судом Черкаської області необгрунтовано винесено окрему ухвалу від 27 березня 2007 року.
Відповідно до ст. 90 ГПК України господарський суд при вирішенні господарського спору, виявивши порушення законності або недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Так, в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Проте, господарським судом вказаного зроблено не було, у зв'язку з чим окрема ухвала підлягає скасуванню.
Просте перерахування допущених порушень Черкаським обласним управлінням лісового господарства без зазначення конкретних норм чинного законодавства є неприпустимим.
Виходячи з викладеного, окрема ухвала господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року, направлена Черкаському обласному управлінню лісового господарства підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Національний союз мисливців" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року у справі № 04/953 залишити без змін.
Окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 27 березня 2007 року скасувати.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1063783 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні