Рішення

від 07.09.2022 по справі 910/7664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2022Справа № 910/7664/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Верщиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "Дінекс-Агро"

до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс",

третя особа: Державне підприємство "СЕТАМ"

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна,

Представники:

від позивача: Воронков В.О.;

від відповідача-1: Савулій В.О.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Дінекс-Агро" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" (далі - відповідач 2), третя особа: Державне підприємство "СЕТАМ", в якому просить суд:

- визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - державним підприємством "СЕТАМ", у формі аукціону з продажу майна, лот 352520: зернові культури, виявлені в наступній кількості: ячмінь - 629,72 мт (об`єм - 968,803 м3, натура - 650, вага - 629,72195тн), пшениця - 3770,07 мт (об`єм - 5309,955 м3, натура - 710, вага - 3770,06805 тн), насіння соняшника - 355,8 мт (об`єм - 961,678 м3, натура - 370, вага - 355,82086 тн), кукурудза - 1165,38 мт (об`єм - 1643,697 м3, натура - 709, вага - 1165,381173 тн), зернової суміші - 781,47 мт. (об`єм 1736,611 м3, натура - 450, вага - 781,47495 тн) за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" укладено договір складського зберігання зерна №3, предметом якого є послуги ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з доведення якості зерна до вимог, обумовлених договором, а також послуги зі зберігання зерна. Позивачем передано на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" пшеницю 3 класу у кількості 1,388 т. Сторонами договору передбачено строк зберігання зерна тривалістю до 30.04.2019. 01.02.2019 позивач звернувся до ТОВ "Ізмаїльський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 3 класу у кількості 1,388 т, але звернення було проігноровано. Рішенням Господарського суду Одеської області підтверджено майнові права позивача на передану ним на зберігання ТОВ "Ізмаїльський елеватор" сільськогосподарську продукцію - пшеницю 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1,388 т, що знаходиться на території елеватора, розташованого за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4. В подальшому позивачу стало відомо про те, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оголошено про проведення 30.05.2019 аукціону, предметом якого є, зокрема також, пшениця у кількості 1,388 т, місцезнаходження майна: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4. У розділі "Інформація про лот", реєстраційний номер лота 352520, за змістом повідомлення на веб-порталі зазначено про те, що право управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) знаходиться в процесі реєстрації, інші обтяження не встановлюються, актив передано в управління АРМА з метою реалізації на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі № 757/5806/19-к. 30.05.2019 проведено аукціон внаслідок якого вказану сільськогосподарську продукцію придбано ТОВ "Мегелан Плюс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 (суддя Демидов В.О.) позов задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520: зернові культури, виявлені в наступній кількості: ячмінь - 629,72 мт (об`єм - 968,803 м3, натура - 650, вага - 629,72195тн), пшениця - 3770,07 мт (об`єм - 5309,955 м3, натура - 710, вага - 3770,06805тн), насіння соняшника - 355,8 мт (об`єм - 961,678 м3, натура - 370, вага - 355,82086 тн), кукурудза - 1165,38 мт (об`єм - 1643,697 м3, натура - 709, вага - 1165,381173 т), зернової суміші - 781,47 мт. (об`єм 1736,611 м3, натура - 450, вага - 781,47495 т) за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4.

Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352520.

Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Фермерського господарства "Дінекс-Агро" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" на користь Фермерського господарства "Дінекс-Агро" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі №910/7664/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 910/7664/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

14.12.2021 матеріали справи № 910/7664/19 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 прийнято справу № 910/7664/19 до провадження. Розгляд справи № 910/7664/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.01.2022.

18.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Дінекс-Агро" надійшли додаткові пояснення, в яких позивач погоджується з вказівками Верховного Суду за змістом п. 4.5. мотивувальної частини постанови від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19 щодо вирішення спору стосовна майна (зерна), яке не може бути предметом спору у цій справі, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги Фермерського господарства "Дінекс-Агро" задовольнити частково та викладено позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ", у формі аукціону з продажу майна, лот 352520 (протокол торгів № 409119 від 30.05.2019), за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (договір купівлі-продажу активу від 04.06.2019 № 14), укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів -Державним підприємством "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот: 352520 (протокол торгів № 409119 від 30.05.2019), в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

18.01.2022 від Фермерського господарства "Дінекс-Агро" надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції (надіслана на електронну пошту суду).

20.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-1, зокрема зазначає, що позивач не є стороною оскаржуваного договору, йому не завдано матеріальних збитків після укладення та виконання такого договору, оскільки зерно залишилося у володінні Фермерського господарства "Дінекс-Агро", а отже, на думку відповідача-1 права позивача не порушені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 заяву Фермерського господарства "Дінекс-Агро" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - повернуто заявнику без розгляду.

26.01.2021 до суду надійшла заява Фермерського господарства "Дінекс-Агро" про відкладення підготовчого засідання та розгляд справи в режимі відеоконференції (надіслана на електронну пошту суду), в якій представник позивача просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату та провести наступний розгляд справи №910/7664/19 в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EASYCON" за участю представника ФГ "Дінекс-Агро" - адвоката Воронкова В.О.

У судовому засіданні 27.01.2022 відкладено розгляд справи на 24.02.2022.

31.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Дінекс-Агро" надійшло клопотання про залучення письмових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 заяву Фермерського господарства "Дінекс-Агро" про відкладення підготовчого засідання та розгляд справи в режимі відеоконференції - повернуто заявнику без розгляду.

09.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Дінекс-Агро" надійшла заява про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, в якій просить суд проводити усі наступні судові засідання у даній справі за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» за участі представника Фермерського господарства "Дінекс-Агро" - адвоката Воронкова В.О.

21.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання про об`єднання справ, в якому відповідач-1 просить суд об`єднати в одне провадження судові справи № 910/7883/19 та № 910/7664/19.

Судове засідання призначене на 24.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці. Крім того, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 призначено підготовче судове засідання на 19.05.2022.

05.05.2022 до суду надійшла заява Фермерського господарства "Дінекс-Агро" про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції (надіслана на електронну пошту суду), в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 19.05.2022 в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» за участі представника Фермерського господарства "Дінекс-Агро" - адвоката Воронкова В.О.

17.05.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Дінекс-Агро" надійшло клопотання про залучення письмових доказів, в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи товарно-транспортні накладні.

У судовому засіданні 19.05.2022 суд поставив на обговорення подані позивачем додаткові пояснення, в яких останній з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 30.11.2021 у даній справі просить суд частково задовольнити позовні вимоги, а саме визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 з продажу майна, лот 352520 та договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами, в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

Представник позивача повідомив, що у даному випадку з огляду на новий розгляд справи та приписи ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, просить суд частково задовольнити заявлені позовні вимоги.

Тож, враховуючи що позивачем не була подана до суду відповідна заява в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та додаткові пояснення позивача не містять посилання на вказану норму процесуального законодавства, суд розцінює їх як письмові пояснення подані на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021.

Також, у судовому засіданні 19.05.2022, розглянувши клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про об`єднання справ № 910/7883/19 та № 910/7664/19 в одне провадження, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 19.05.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7664/19 призначено на 30.06.2022.

01.06.2022 до суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні 30.06.2022 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 21.07.2022.

06.07.2022 до суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів програмного забезпечення «EasyCon».

20.07.2022 до суду надійшло клопотання позивача про долучення письмових доказів, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/7883/19.

У судовому засіданні 21.07.2022 оголошено перерву до 11.08.2022.

26.07.2022 до суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів програмного забезпечення «EasyCon».

Судове засідання призначене на 11.08.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці, в той же час ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 призначено судове засідання на 01.09.2022.

15.08.2022 до суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні 01.09.2022оголошено перерву до 08.09.2022.

01.09.2022 до суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів програмного забезпечення «EasyCon».

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

Суд відзначає, що відповідач-2 та третя особа повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача-2 та третю особу про новий розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2 та третьої особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду надіслані на адресу відповідача з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення третій особі та/або конверт з ухвалою суду від 01.09.2022 до суду станом на 08.09.2022 до суду не повернулися.

В той же, час суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, а саме ухвал суду від 20.12.2021, від 27.01.2022, від 18.04.2022, від 19.05.2022, від 30.06.2022, від 21.07.2022 та від 03.08.2022 третій особі (Державне підприємство "СЕТАМ").

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-2 та третя особа мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Тож, приймаючи до уваги, що представники відповідача-2 та третьої особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 Фермерське господарство «Дінекс-Агро» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» про усунення перешкод у здійсненні ФГ «Дінекс-Агро» прав користування та розпорядження своїм майном (справа № 916/346/19).

В межах розгляду вказаної справи ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 накладено арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 1.388 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 по Фермерському господарству «Дінекс-Агро», що зберігаються на території елеватора ТОВ «Ізмаїльський елеватор», розташованого за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, та передано її на відповідальне зберігання приватному підприємству «Влахос».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/346/19 позов Фермерського господарства «Дінекс-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» усунути перешкоди у здійсненні Фермерським господарством «Дінекс-Агро» права користування та розпоряджання своїм майном шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть Фермерському господарству «Дінекс- Агро» у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, пшениці 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 1.388 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 по Фермерському господарству «Дінекс- Агро».

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 05.06.2018 між Фермерським господарством «Дінекс-Агро» (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» (зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна №3, предметом якого, згідно п. 1.2 вказаного договору, є послуги ТОВ «Ізмаїльський елеватор» по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених Договором, а також послуги зі зберігання зерна.

На виконання умов п. 1.1 договору складського зберігання зерна №3 від 05.06.2018 ФГ «Дінекс-Агро», у відповідності до даних Зернового складу, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 було передано на зберігання ТОВ «Ізмаїльський елеватор» пшеницю 3 класу у кількості 1.388 тон.

Відповідно до умов п. 7.1 договору складського зберігання зерна №3 від 05.06.2018 його сторонами було передбачено строк зберігання зерна тривалістю до 30.04.2019.

Згідно умов п. 3.1 договору складського зберігання зерна №3 від 05.06.2018р., ТОВ «Ізмаїльський елеватор» були прийняті на себе зобов`язання з забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску поклажодавцеві, забезпечення доступу поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

При цьому «Зерновий склад» - ТОВ «Ізмаїльський елеватор», не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця, крім випадків, передбачених законодавством та цим договором (п. 5.1 Договору). Позивачем зазначено, що 01.02.2019 з метою реалізації своїх повноважень з розпорядження належною йому на праві власності сільськогосподарською продукцією він звернувся на адресу ТОВ «Ізмаїльський елеватор» з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 3 класу у кількості 1.388 тон - об`єкту договору складського зберігання зерна №3 від 05.06.2018. Проте, зерно ТОВ «Ізмаїльський елеватор» не повенуто.

Щодо обставин, які встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/346/19 суд зазначає, що частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі № 916/346/19, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 (справа № 757/5806/19-к) за результатами розгляду клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. про накладення арешту:

- накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ «Ізмаїльський Елеватор» за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова 4, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;

- передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9,19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ «Ізмаїльський Елеватор».

Згідно інформації, розміщеної на сайті https://setam.net.ua/auction/354137, 24.05.2019 на вказаному сайті розміщено публікацію про проведення аукціону за номером лоту 352520 (зернові культури у кількості: ячмінь - 629,72 мт (об`єм - 968,803 м3, натура - 650, вага - 629,72195тн), пшениця - 3770,07 мт (об`єм - 5309,955 м3, натура - 710, вага - 3770,06805тн), насіння соняшника - 355,8 мт (об`єм - 961,678 м3, натура - 370, вага - 355,82086 тн), кукурудза - 1165,38 мт (об`єм - 1643,697 м3, натура - 709, вага - 1165,381173 тн), зернової суміші - 781,47 мт. (об`єм 1736,611 м3, натура - 450, вага - 781,47495 тн), місцезнаходження майна: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, дата закінчення подання заявок 29.05.2019 (09:00 год.), стартова ціна 7464567,28 грн.

В свою чергу, 28.05.2019 позивач звернувся до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів із заявою про недопущення порушень законодавства України, в якій висунуто вимогу про вжиття в межах своїх повноважень заходів щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352520, з огляду на чинність ухвали Господарського суду Одеської області у справі №916/346/19 від 14.02.2019.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заява позивача була залишена відповідачем-1 без задоволення.

Відповідно до протоколу № 409119 проведення електронних торгів переможцем торгів за лотом № 352520, проведених 30.05.2019 з 09:00 год. до 18:00 год., є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегелан Плюс», ціна продажу 7464567,28 грн.

За результатами проведених електронних торгів 04.06.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегелан Плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу активу 14, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму.

Відповідно до п.п. 2, 4 договору місцезнаходження активів: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова 4. Ціна договору за активи становить 7464567,28 грн. відповідно до протоколу електронних торгів № 409119 від 30.05.2019.

Згідно специфікації № 14 від 04.06.2019 активами за умовами вказаного договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ «Ізмаїльський Елеватор» за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова 4 у кількості 6702,466983 мт.

В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5806/19-к про накладення арешту було скасовано.

Тож, вказані обставини у сукупності стали підставами для звернення Фермерського господарства "Дінекс-Агро" до суду з позовами до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №719.

Відповідно до п. 2 Порядку реалізації відповідно до цього Порядку підлягають активи - майно, майнові та інші права, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування та які: передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) в управління (для реалізації або без визначення шляху управління ними) на підставі ухвали слідчого судді, суду або згоди власника активів, та підлягають реалізації на підставі частин четвертої та п`ятої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"; перебувають в управлінні Національного агентства та підлягають реалізації як захід самостійного виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів на підставі частин другої та четвертої статті 23 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначені Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Статтею 1 вказаного нормативно-правового акту унормовано, що активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні; виявлення активів - діяльність із встановлення факту існування активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні; розшук активів - діяльність із визначення місцезнаходження активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні; управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" з метою виявлення та розшуку активів Національне агентство вживає відповідно до звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури, судів заходів до виявлення та розшуку активів, взаємодіє з цими органами з метою накладення арешту на такі активи та їх конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Зокрема, положеннями ч. 4 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" встановлено, що майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 4 Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 613, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) відповідно до покладених на нього завдань здійснює заходи з виявлення, розшуку активів за зверненнями слідчого, детектива, прокурора, суду, слідчого судді; взаємодіє з органами досудового розслідування, органами прокуратури та судом з питань, що стосуються передачі в управління АРМА активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також сприяє зазначеним суб`єктам у розшуку належних приміщень, майданчиків для зберігання активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні і щодо яких управління АРМА не здійснюється; визначає шлях управління активом (шляхом реалізації відповідного активу, передачі його в управління за договором або в інший спосіб, визначений законом) з метою здійснення управління на умовах ефективності, а також збереження та збільшення економічної вартості активу.

Відповідно до п. 11 Порядку Національне агентство має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу відповідно до цього Порядку. У разі припинення електронних торгів та зняття активу з реалізації електронні торги визнаються такими, що не відбулися. У разі коли дія підстав (обставин), що спричинили припинення електронних торгів та зняття активу з реалізації, припиняється, зазначений актив передається Національним агентством для реалізації на перших електронних торгах відповідно до пункту 12 цього Порядку.

Судом було встановлено, що в межах розгляду справи № 916/346/19 ухвалою від 14.02.2019 Господарський суд Одеської області наклав арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 1.388 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 по Фермерському господарству «Дінекс-Агро», що зберігаються на території елеватора ТОВ «Ізмаїльський елеватор», розташованого за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, та передав її на відповідальне зберігання приватному підприємству «Влахос».

28.05.2019 позивач звернувся до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів із заявами про недопущення порушень законодавства України, в яких висунуто вимогу про вжиття в межах своїх повноважень заходів щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352520, з огляду на чинність ухвали Господарського суду Одеської області у справі №916/346/19 від 14.02.2019.

Як було встановлено вище, відповідно до протоколу № 409119 "Проведення електронних торгів" переможцем торгів за лотом № 352520, проведених 30.05.2019 з 09:00 год. до 18:00 год., стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс", ціна продажу 7 464 567,28 грн. За результатами проведених електронних торгів, між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу активу 14. Так, згідно із специфікації № 14 від 04.06.2019 активами за умовами вказаного договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Ізмаїльський Елеватор" за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова, 4 у кількості 6702,466983 мт.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем-1 були проведені 30.05.2019 електронні торги з продажу зернових культур, в тому числі, пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, які перебували на території Товариства з обмеженою відповіадльністю "Ізмаїльський Елеватор" за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Портова 4, всупереч ухвалі Господарського суду Одеської області про накладення арешту на вказані зернові культури.

Суд зазначає, що в силу положень статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім того, в силу частини другої статті 328 Цивільного кодексу України презюмується правомірність набуття власником права власності на майно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд зауважує, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів наділено на законодавчому рівні правом вжиття заходів щодо виявлення та розшуку активів з метою накладення арешту на них та управлінню даними активами. Разом з тим, саме Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначає порядок проведення такого управління (передача в управління або реалізація активу) з урахуванням як ефективності управління, так і необхідності збереження майна.

Водночас, умови застосування способу управління майном у вигляді реалізації активу, визначені ч. 4 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Зокрема, частиною 4 вказаної статті унормовано, що рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

Одночасно, у ч. 5 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" вказано, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, підпис на якій засвідчений нотаріально, нотаріально засвідчена копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація активів відповідно до цього Закону є примусовою реалізацією (примусовим продажем), крім випадків реалізації активів за згодою власника. Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідачу-1 було відомо про постановлення ухвали Господарського суду Одеської області про накладення арешту на зернові культури, а саме пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, яка знаходилась на території елеватора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський Елеватор".

Отже, з огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів Фермерського господарства «Дінекс-Агро» під час проведення спірних електронних торгів щодо продажу пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом.

В той же час, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у даній справі та передаючи справу № 910/7664/19 на новий розгляд, зазначив, що під час вирішення спору у цій справі господарські суди не досліджували питання щодо можливості ефективного поновлення прав позивача у заявлений у цій справі спосіб.

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Як було наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 зі спору, що також виник з приводу реалізації повноважень Агентства щодо відчуження майна, яке в межах кримінального провадження було передано судом Агентству в управління, та посилання на яку містяться в касаційній скарзі, задоволення жодної із вимог, заявлених позивачем (визнання недійсними проведених електронних торгів та їх результатів та про визнання недійсним договору купівлі-продажу), не призведе до поновлення майнових прав позивача, і це свідчить про те, що позивачем обрано неналежні способи захисту своїх порушених прав, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За змістом статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених статтею 388 Цивільного кодексу України.

У випадках коли річ, що була предметом продажу, перебуваючи в чужому володінні, змінилася, була перероблена чи знищена, тобто не існує в натурі на момент подання позову, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Такі ж способи захисту застосовуються й у випадку продажу речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ.

Відповідно до положень частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Згідно із частиною 2 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.

В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажем майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.

Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачів з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду і в постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19.

Зважаючи на викладене, колегія суддів звертала увагу на те, що визнання в судовому порядку правочину недійсним автоматично не призведе до повернення майна власнику, який не є стороною правочину, тому такий позов не поновлює порушене право власності, через це він не є ефективним способом захисту порушеного права, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню. Натомість позивач, який вважає себе власником майна, може отримати ефективний захист свого права іншими способами, зокрема, передбаченими главою 29 Цивільного кодексу України.

Проте, як уже зазначалося, питання щодо можливості ефективного поновлення прав позивача у заявлений у цій справі спосіб суди попередніх інстанцій не досліджували та не встановлювали.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Тож, Верховний Судом направляючи дану справу на новий розгляд вказав про необхідність дослідження та встановлення питання щодо можливості ефективного поновлення прав позивача у заявлений у цій справі спосіб.

В той же, суд зазначає, що направляючи на новий розгляд аналогічну до даної справи, справу № 910/7883/19, в якій позивачами є Приватне підприємство "Дінекс-Трейд" та Приватне підприємство "Влахос", які також оскаржували результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - державним підприємством "СЕТАМ" та договір купівлі-продажу, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс", Верховний Суд у своїй постанові від 15.12.2021 № 910/7883/19 зазначив, що сама по собі наявність у володінні позивачів майна (якщо це буде доведено належними та допустимими доказами), виключає можливість подання ними віндикаційного позову (відсутній предмет), позову про відшкодування збитків (аналогічно, майно знаходиться у їх володінні), позову про заборону здійснювати продаж (ухвала слідчого судді про арешт в кримінальній справі скасована, а отже, АРМА на момент розгляду цього спору по суті вже не мала правового зв`язку з активом). В даному контексті (наявності майна у позивачів) обраний ними спосіб захисту у вигляді скасування торгів та визнання недійсним договору, укладеного за їх результатами, дійсно поновить порушене право, що очевидно та безумовно випливає саме з таких обставин спору.

Суд, з метою виконання вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/7664/19, ухвалою від 20.12.2023 зобов`язав сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021.

Під час нового розгляду справи представником позивача було повідомлено, що пшениця 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом знаходиться у фактичному володінні Фермерського господарства «Дінекс-Агро» (яка в подальшому передана позивачем на зберігання Приватного підприємства "Дінекс-Трейд") та відповідачу-2 передана не була.

При цьому, у судовому засіданні, представник відповідача-1 підтвердив, що пшениця 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом не знаходиться у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та не була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс".

Обставини не отримання відповідачем-2 у володіння вказаного вище зерна також підтверджуються тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" зверталося до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" про витребування зерна (справа №916/2200/19).

При цьому, як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем-1 у судових засіданнях, зернові культури було вивезено з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено товарно-транспортні накладні, складені у чеврні 2019.

Зі змісту вкаказаних накладних вбачається, що місцем завантаження є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор", а пунктом розвантаження с.Багате. Отримувачем вантажу виначено Фермерське господарство «Дінекс-Агро», яке в свою чергу передало його на зберігання Приватному підприємству "Дінекс-Трейд".

Отже, оскільки у даному випадку пшениця 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом знаходиться у фактичному володінні позивача, можливість подання ними віндикаційного позову (відсутній предмет), позову про відшкодування збитків (аналогічно, майно знаходиться у їх володінні), позову про заборону здійснювати продаж (ухвала слідчого судді про арешт в кримінальній справі скасована, а отже, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на момент розгляду цього спору по суті вже не має правового зв`язку з активом) відсутня, а отже, саме застосування такого способу захисту як визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна дійсно поновить порушені права Фермерського господарства «Дінекс-Агро» та виключить наявність правових підстав Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс" втручатись у законне володіння позивачем своїм майном.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, суд дійщов висновку щодо наявності достатніх підстав для часткового задоволення позовоних вимог, а саме визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018. В іншій частині позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд зазначає, що при частковому задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, враховуючи немайновий характер позовних вимог, що виключає можливість визначення пропорції розміру її задоволення, судові витрати позивача підлягають стягненню з відповдіача-1 та відповідача-2 в рівних частинах.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства «Дінекс-Агро» - задовольнити частково.

2. Визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ" (вул. Стрілецька, буд. 4Б, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39958500), у формі аукціону з продажу майна, лот 352520 (протокол торгів № 409119 від 30.05.2019), за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 4, в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (договір купівлі-продажу активу від 04.06.2019 № 14), укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 41037901) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегелан плюс" (вул. Машинобудівників, буд. 11А, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код - 41374818) за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів - Державним підприємством "СЕТАМ" (вул. Стрілецька, буд. 4Б, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39958500) у формі аукціону з продажу майна, лот: 352520 (протокол торгів № 409119 від 30.05.2019), в частині пшениці 3 класу врожаю 2018 року у кількості 1 388 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.01.2018 по 03.12.2018.

4. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 41037901) на користь Фермерського господарства «Дінекс-Агро» (вул.Суворова, буд. 1-А, с. Першотравневе, Ізмаїльський район, Одеська обл., 68654, ідентифікаційний код - 32653803) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегелан плюс» (вул. Машинобудівників, буд. 11А, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 41374818) на користь Фермерського господарства «Дінекс-Агро» (вул.Суворова, буд. 1-А, с. Першотравневе, Ізмаїльський район, Одеська обл., 68654, ідентифікаційний код 32653803) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 19.09.2022.

Суддя Щербаков С.О.