Рішення

від 20.09.2022 по справі 200/1278/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2022 року Справа№200/1278/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ф від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68 749,00 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82 004,13 грн., якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначив, що він є фізичною особою та співвласником об`єкту нерухомості 1/3 будівлі адміністративної споруди та механічного цеху з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 . Між ним та співвласниками у 2009 році з Новгородською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0486. 25 травня 2019 року договір оренди припинив свою дію. При цьому, будь-яких інших угод із Новгородською селищною радою не укладалось. У грудні 2021 року на його адресу від ГУ ДПС у Донецькій області надійшли рішення про опис майна у податкову заставу від 29.11.2021 №162/14 та лист від 29.11.2021 в якому проінформовано про наявність податкового боргу у сумі 150753,53 грн. з орендної плати з фізичних осіб. З копій документів, наданих відповідачем на запит його представника вбачається, що ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №887807-2408-0514 на суму 68749,00 грн. та від 24.05.2021 №887806-2408-0514 на суму 82004,13 грн. якими визначені податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 та 2021 роки. Підставою для нарахування податкових повідомлень-рішень слугувала інформація від Новгородської селищної ради про укладання додаткової угоди від 30.06.2019 та її відповідна дія.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/1278/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що відповідно до рішення Новгородської селищної ради №5/28-10 від 27.02.2009 «Про передачу в оренду земельної ділянки» між ФОП ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 та ФО ОСОБА_3 та Новгородською селищною радою 25.05.2009 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,9639 га для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.09.2009 за № 040915600004. 30.06.2019 року Орендодавцем Новгородською селищною радою від територіальної громади смт. Новгородське складена додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 25.05.2009 року в частині продовження терміну дії договору інші умови залишені без змін. Ця додаткова угода підписана ФОП ОСОБА_4 . Зі сторони орендарів ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 зазначена додаткова угода підписана не була. В свою чергу, листом від 29.01.2021 № 02/17-96 Новгородською селищною радою було надіслано на адресу ГУ ДПС у Донецькій області інформацію щодо орендарів станом на 01.02.2021. Враховуючи вищезазначене та інформацію Новгородської селищної ради ГУ ДПС у Донецькій області проведено нарахування орендної плати за 2020-2021р.р. ОСОБА_1 , податкові повідомлення рішення були направлені на адресу позивача та отримані 10.12.2021 року.

Відповідач, вважаючи, що він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21 лютого 2022 року через відділ документообігу та архівної роботи суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області надані письмові пояснення, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, 25.09.2009 року між Новгородською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як орендарями був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. 30 червня 2019 року Новгородською селищною радою складена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року в частині продовження терміну договору, всі інші умови договору залишені без змін. Додаткова угода підписана зі сторони орендодавця - Новгородською селищною радою, зі сторони орендаря ФОП ОСОБА_3 . Зі сторони орендаря ФО ОСОБА_2 та ФО ОСОБА_1 зазначена угода підписана не була. При цьому, п.21 Договору від 25.05.2009 року визначає, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 земельна ділянка не повернута (будь-які Акти приймання-передачі, які б свідчили про повернення земельної ділянки орендарю відсутні). Між тим, позивач продовжував утримувати зазначену земельну ділянку для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач є власником 1/3 частки об`єкту нерухомості майна за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, у зв`язку з чим, Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області вважає, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та повинен сплачувати орендну плату за землю.

21 лютого 2022 року через відділ документообігу та архівної роботи суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новгородською селищною радою надані письмові пояснення, в яких просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої пояснення обґрунтовує тим, що позивачу належить право користування земельною ділянкою пропорційно частці у вартості будівлі 1/3 частина. При цьому, орендодавцю земельну ділянку не повернуто, позивач продовжує утримувати її для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху, неправомірно користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, внаслідок чого позивач зберігав кошти, не сплачуючи ані податок, ані орендну плату за користування земельною ділянкою без укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року, що призвело до збільшення вартості власного майна, а міський бюджет Торецької міської територіальної громади втрачає кошти від недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України (серія НОМЕР_1 виданий Заводським РВ у м.Миколаєві УДМС України в Миколаївській області 6 березня 2015 року), РНОКПП НОМЕР_2 , внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.10.2020 №1442-5000312212.

Рішенням Новгородської селищної ради від 27.02.2009 року №5/28-10 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,6000 га (кадастровий номер 1411246500:01:002:0075) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху №1 та передано гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у оренду, строком на 10 років земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 1411246500:01:002:0075, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

25 травня 2009 року між Орендодавцем Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено Договір оренди земельної ділянки №б/н (далі-Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху яка знаходиться: АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9639 га, у тому числі по угіддях -37, землі промисловості 0,9639 га: 37.1. капітальна одноповерхова забудова-0,5042 га: 37.5. Під проїздами, проходами та площадками-0,4597.

Відповідно до пункту 3 Договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, що належать орендарю на праві приватної власності: механоскладальний цех.

Пункт 15 Договору визначає, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху.

Згідно пункту 21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 Договору визначено, що дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір підписаний сторонами.

19 лютого 2013 року між Орендодавцем Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до Договору №б/н від 25.05.2009 року про внесення змін в частині «Реквізити сторін», а саме: «ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 » замінити на «ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 ».

1 жовтня 2013 року між Орендодавцем Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 25.05.2009 року за №040915600004.

Рішенням Новгородської селищної ради від 27.12.2013 року №6/41-3 внесено зміни в п.1, п.2 в рішення сесії селищної ради від 27.02.2009 №5/28-10 шляхом затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,9639 га (кадастровий номер 1411246500:01:001:0486) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху №1 та передано ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у оренду, строком на 10 років земельну ділянку площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

30 червня 2019 року між Новгородською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як орендарями укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року.

Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що сторони домовилися поновити та продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років, на підставі норм ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Додаткова угода підписана орендодавцем та орендарем ФОП ОСОБА_3 .

З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (сформований 02.11.2016) вбачається, що об`єкт нерухомого майна - будівля адміністративної споруди№1 та механічного цеху з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/3 частки приватної власності належить ОСОБА_1 .

Листом від 29.01.2021 року №02/17-96 Новгородською селищною радою надано до податкового органу інформацію щодо орендованих земельних ділянок на території Новгородської селищної ради станом на 01.02.2021 року. У додатку №1 до листа, у пункті №29 зазначено орендарів земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - ФОП ОСОБА_3 , Бозбей, Ринжа.

У графі «Дата укладання договору оренди землі» визначено дату - 30.06.2019, у графі «Дата державної реєстрації права оренди землі» зазначено - на реєстрації.

В матеріалах справи є наявною інформація Новгородської селищної ради від 06.11.2020 року №02/17-1509 надана на запит податкового органу, в якій зазначено, що договір оренди земельної ділянки б/н від 25 травня 2009 року підписаний ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 припинив свою дію 25.05.2019 року. 30 червня 2019 року укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року щодо поновлення та продовження строку дії договору оренди. Однак угода підписана тільки ОСОБА_3 у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди. Також, в інформації зазначено, що факту повернення землекористувачами земельної ділянки площею 0,9639 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 не було, підприємницька діяльність ведеться.

Відповідно до Інформації Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області щодо нарахування орендної плати за використання 1/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2020 по 31.12.2021 складає 150 341,64 грн.

24 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №887807-2408-0514, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ за 2020 рік у розмірі 68749,00 грн.

24 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №887806-2408-0514, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ за 2021 рік у розмірі 82 004,53 грн.

У зв`язку з несплатою платником ОСОБА_1 податкових зобов`язань, податковим органом 24 листопада 2021 року було сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0040122-1305-0505, про те, що, станом на 23 листопада 2021 року сума податкового боргу становить 150753,53 грн.

29 листопада 2021 року завідувачем Костянтинівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення №162/14 про опис майна у податкову заставу ОСОБА_1 .

Листом від 24.12.2021 року Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області на запит представника позивача відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0486 повідомлено про те, що на зазначену земельну ділянку між Новгородською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2009 року, який припинив свою дію 25.05.2019 року. 30.06.2019 року була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року щодо поновлення та продовження терміну дії договору оренди. Однак угода підписана тільки Мітішовим О.К. у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди.

Листом від 14.01.2022 року Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області за результатом розгляду звернення представника позивача, окрім обставин, викладених у листі від 24.12.2021 року також зазначено про відсутність можливості надати копію діючого договору оренди на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1411246500:01:001:0486, оскільки угода підписана тільки ОСОБА_3 у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди та не набула юридичної сили.

20.12.2021 року представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області з заявою про надання інформації щодо податкових повідомлень-рішень та документів, які стали підставою для їх прийняття.

24.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області надано відповідь №34875/6/05-99-24-08-29 на запит представника позивача від 20.12.2021 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 автоматично було сформовано податкові повідомлення-рішення з орендної плати за землю: від 24.05.2021 №887807-2408-0514 на суму 68749,00 грн за 2020 рік та від 24.05.2021 року №887806-2408-0514 на суму 82004,53 грн. за 2021 рік відповідно до інформації наданої Новгородською селищною радою.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з положеннями пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.

Статтею 288 ПК України, якою передбачені особливості сплати орендної плати, установлено таке:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV, в редакції, чинній на час укладання договору оренди земельної ділянки).

Відповідно до статті 2 Закону № 161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу статті 14 Закону № 161-XIV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 13, 15 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 18 цього Закону визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Положеннями статті 20 Закон № 161-XIV встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частинами першою-шостою статті 33 Закону №161-XIV передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.09.2019, ухваленій за наслідками касаційного перегляду рішень у справі №910/3788/18, зазначено правовий висновок, який зводиться до наступного:

"У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, визначених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Також, положеннями статті 125 Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд установив, що спірним податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №887807-2408-0514 позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 68749,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №887806-2408-0514 позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 82 004,53 грн., за земельну ділянку за кадастровим номером 1411246500:01:001:0486 яка розташована за адресою: Донецька область, м.Торецьк, смт.Новгородське, Гобрусєва,1г. Саме ця земельна ділянка була предметом договору оренди землі б/н від 25.05.2009 року, укладеного між Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 десятирічна дія якого закінчилася 25.09.2019 року. Враховуючи зазначене, позивач мав обов`язок сплачувати орендну плату за землю під час дії цього договору і до його припинення. При цьому, доказів поновлення цього договору чи оформлення за ОСОБА_1 інших речових прав на цю земельну ділянку станом на 2020 -2021 роки суду не надано.

З наявної в матеріалах справи Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року укладеної 30 червня 2019 року між Новгородською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як орендарями вбачається, що остання підписана зі сторони орендарів лише ФОП ОСОБА_3 .

Окрім того, у додатку №1 до листа Новгородської селищної ради від 29.01.2021 року №02/17-96, у пункті №29 зазначено орендарів земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - ФОП ОСОБА_3 , Бозбей, Ринжа. У графі «Дата укладання договору оренди землі» визначено дату - 30.06.2019, у графі «Дата державної реєстрації права оренди землі» зазначено - на реєстрації.

При цьому, судом не встановлено і матеріали справи не містять доказів державної реєстрації права оренди як речового права (стаття 126 ЗК України, частина 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі") на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Відтак, вищевикладене дає суду підстави вважати, що у період 2020-2021 за позивачем у встановленому порядку не було зареєстровано ні право власності, ні право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1411246500:01:001:0486.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 807/2849/14 та від 29 листопада 2019 року у справі №360/3442/18 зазначив наступне: «… Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто, коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін».

Враховуючи вищевикладені положення законодавства та правову позицію Верховного Суду, зазначає про те, що обов`язок платника податків сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності виникає саме з дня набрання чинності договору оренди земельної ділянки, тобто, з моменту його державної реєстрації.

Треті особи стверджують, що оскільки на цій земельній ділянці розташоване нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_1 на праві 1/3 власності, тож він повинен сплачувати земельний податок, на що суд зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 09.12.2019 року у справі № 917/1739/17 право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відтак суд зазначає, що у разі, якщо позивач після закінчення дії договору оренди земельної ділянки комунальної власності використовував її без правовстановлюючих документів, не уклавши з міською радою відповідний договір, тому у такому випадку міська рада як власник земельної ділянки має право звернутися до суду з вимогами про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, відповідне право на яку не оформлено у встановленому порядку.

Натомість нормами Податкового кодексу України не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Тож нарахування позивачу такої плати, є безпідставним, а у спірних правовідносинах у позивача не виник податковий обов`язок з плати за землю у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання третіх осіб на врахування судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18 з огляду на те, що предмет спору та характер спірних правовідносин у вищезазначених справах не є аналогічними розглядуваній справі.

У справах №922/3412/17, №913/169/18 предметом спору було стягнення міськими радами безпідставно збережених коштів орендної плати, у той час як предметом цього спору є скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, тому позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Ф від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68 749,00 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82 004,53 грн., слід задовольнити.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1984,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми Ф від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68 749,00 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82 004,53 грн., якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59) судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні) 80 копійок на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 вересня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Кочанова