Постанова

від 05.07.2023 по справі 200/1278/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року справа №200/1278/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 200/1278/22 (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи: Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач), треті особи: Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68749 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82004,13 грн., якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2022 року позов задоволений: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми «Ф» від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68749 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82004,53 грн., якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального, процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку; Додаткову угоду до договору оренди землі від 25.09.2019 року, укладену 30 червня 2019 року, позивачем не підписано. З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що у період 2020-2021 за позивачем у встановленому порядку не було зареєстровано ні право власності, ні право користування земельною ділянкою. Проте, судом першої інстанції не враховано, що позивач продовжував користуватися земельною ділянкою. Апелянт вважає. що враховуючи зазначені обставини, позивач зобов`язаний сплачувати орендної плати з фізичних осіб згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі», ст. 96 ЗК України, п.п.14.1.156, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, п. 288.1, п. 288.4 ст.288 ПК України

Згідно пункту 21 розділу «Умови повернення земельної ділянки» Договору № б/н від 25 травня 2009 після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно Акту приймання передачі, підписаного головою Новгородської селищної ради Єрмаком Миколою Івановичем (посадова особа, яка підписала Договір № б/н від 25 травня 2009 р.) та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 передана Новгородською селищною радою в строкове платне користування (строк дії договору оренди земельної ділянки) з метою несільського господарського призначення для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху, та прийнята ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Однак позивачем ОСОБА_1 земельна ділянка Орендодавцю Новгородській селищній раді або правоприємнику Торецькій міській військово-цивільній адміністрації не повернута (будь які Акти приймання передачі, які б свідчили про те, що Орендарі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 повернули Орендодавцю зазначену земельну ділянку відсутні), позивач продовжує утримувати зазначену земельну ділянку для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху, неправомірно користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, внаслідок чого позивач зберігав кошти, не сплачуючи ані податок ані орендну плату за користування земельною ділянкою без укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № б/н від 25.05.2009 року, що призвело до збільшення вартості власного майна, а міський бюджет Торецької міської територіальної громади втрачає кошти від недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за земельну ділянку.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки визначені статтею 34 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки) при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб, право власності на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. Таким чином, позивачу ОСОБА_1 належить право користування земельною ділянкою пропорційно частці у вартості будівлі, тобто - 1/3 частина.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням Новгородської селищної ради від 27.02.2009 року № 5/28-10 затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,6000 га (кадастровий номер 1411246500:01:002:0075) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху №1 та передано гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у оренду, строком на 10 років земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 1411246500:01:002:0075, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 130).

25 травня 2009 року між Орендодавцем - Новгородською селищною радою та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки б/н (далі-Договір) (а.с. 117-121).

За п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху яка знаходиться: вул.Петровського, буд.1г , смт.Новгородське, м.Дзержинськ (Торецьк).

Згілно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9639 га, у тому числі по угіддях -37, землі промисловості 0,9639 га: 37.1. капітальна одноповерхова забудова-0,5042 га: 37.5. Під проїздами, проходами та площадками-0,4597.

За п. 3 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, що належать орендарю на праві приватної власності: механоскладальний цех.

Згідно п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху.

За п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

За п. 37 Договору дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір підписаний сторонами.

Згідно акту приймання-передачі від 25.05.2009 року орендодавець передав орендарям в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 (а.с. 58).

19 лютого 2013 року між Орендодавцем Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до Договору №б/н від 25.05.2009 року про внесення змін в частині «Реквізити сторін», а саме: «ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 » замінити на «ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 » (а.с. 126).

1 жовтня 2013 року між Орендодавцем Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФО ОСОБА_2 , ФО ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 25.05.2009 року за №040915600004 (а.с. 127-128).

Рішенням Новгородської селищної ради від 27.12.2013 року № 6/41-3 внесено зміни в п.1, п.2 в рішення сесії селищної ради від 27.02.2009 року № 5/28-10 шляхом затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,9639 га (кадастровий номер 1411246500:01:001:0486) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації механоскладального цеху №1 та передано ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у оренду, строком на 10 років земельну ділянку площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486, розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 131).

30 червня 2019 року між Новгородською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як орендарями укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року, за п. 1 якої сторони домовилися поновити та продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, площею 0,9639 га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 10 років, на підставі норм ст.33 Закону України «Про оренду землі». Додаткова угода підписана орендодавцем та орендарем ФОП ОСОБА_3 . (а.с. 125).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (сформований 02.11.2016 року) об`єкт нерухомого майна - будівля адміністративної споруди№1 та механічного цеху з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/3 частки приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 134-136).

Листом від 29.01.2021 року № 02/17-96 Новгородською селищною радою надано до податкового органу інформацію щодо орендованих земельних ділянок на території Новгородської селищної ради станом на 01.02.2021 року. У додатку №1 до листа, у пункті №29 зазначено орендарів земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 - ФОП ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

У графі «Дата укладання договору оренди землі» визначено дату - 30.06.2019, у графі «Дата державної реєстрації права оренди землі» зазначено - на реєстрації (а.с. 63-65).

Листом Новгородської селищної ради від 06.11.2020 року № 02/17-1509 на запит податкового органу повідомлено, що договір оренди земельної ділянки б/н від 25 травня 2009 року підписаний ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 припинив свою дію 25.05.2019 року. 30 червня 2019 року укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року щодо поновлення та продовження строку дії договору оренди. Однак угода підписана тільки ОСОБА_3 у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди. Також, в інформації зазначено, що факту повернення землекористувачами земельної ділянки площею 0,9639 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1411246500:01:001:0486 не було, підприємницька діяльність ведеться (а.с. 32).

Згідно Інформації Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області щодо нарахування орендної плати за використання 1/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2020 по 31.12.2021 складає 150341,64 грн. (а.с. 137).

ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 24 травня 2021 року:

- № 887806-2408-0514, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2021 рік у розмірі 82004,53 грн.;

- № 887807-2408-0514, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2020 рік у розмірі 68749 грн. (а.с. 25, 26).

У зв`язку з несплатою позивачам податкових зобов`язань, податковим органом 24 листопада 2021 року сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0040122-1305-0505 станом на 23 листопада 2021 року, згідно якої сума податкового боргу становить 150753,53 грн. (а.с. 28).

29 листопада 2021 року завідувачем Костянтинівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 162/14 про опис майна у податкову заставу ОСОБА_1 (а.с. 29).

Листом від 24.12.2021 року Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області на запит представника позивача відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0486 повідомлено про те, що на зазначену земельну ділянку між Новгородською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2009 року, який припинив свою дію 25.05.2019 року. 30.06.2019 року була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року щодо поновлення та продовження терміну дії договору оренди. Однак угода підписана тільки ОСОБА_3 у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди (а.с. 30).

Листом від 14.01.2022 року Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області за результатом розгляду звернення представника позивача, окрім обставин, викладених у листі від 24.12.2021 року також зазначено про відсутність можливості надати копію діючого договору оренди на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1411246500:01:001:0486, оскільки угода підписана тільки ОСОБА_3 у зв`язку з невідомим знаходженням інших підписантів договору оренди та не набула юридичної сили (а.с. 31).

20.12.2021 року представник позивача звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області з заявою про надання інформації щодо податкових повідомлень-рішень та документів, які стали підставою для їх прийняття (а.с. 33).

Листом ГУ ДПС у Донецькій області від 24.12.2021 року № 34875/6/05-99-24-08-29 на запит представника позивача від 20.12.2021 року повідомлено, що ОСОБА_1 автоматично сформовано податкові повідомлення-рішення з орендної плати за землю: від 24.05.2021 року №887807-2408-0514 на суму 68749 грн. за 2020 рік та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82004,53 грн. за 2021 рік відповідно до інформації Новгородської селищної ради (а.с. 34-35).

За пп. 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

За п. 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

За ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

За ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV, в редакції, чинній на час укладання договору оренди земельної ділянки).

За ст. 2 Закону № 161-XIV пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

За ст.ст. 13, 15 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 18 Закону № 161-XIV договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За ст. 20 Закону № 161-XIV укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.ч. 1-6 статті 33 Закону № 161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За правовим висновком в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 17.09.2019 року у справі № 910/3788/18 в контексті поновлення договору оренди землі з підстав, визначених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

За ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514, № 887806-2408-0514 позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 68749 грн. та за 2021 рік у розмірі 82004,53 грн. відповідно, за земельну ділянку за кадастровим номером 1411246500:01:001:0486, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка була предметом договору оренди землі б/н від 25.05.2009 року, укладеного між Новгородською селищною радою з одного боку, та орендарем ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 десятирічна дія якого закінчилася 25.09.2019 року. Враховуючи зазначене, позивач мав обов`язок сплачувати орендну плату за землю під час дії цього договору і до його припинення. При цьому, доказів поновлення цього договору чи оформлення за ОСОБА_1 інших речових прав на цю земельну ділянку станом на 2020 -2021 роки суду не надано.

При цьому, Додаткова угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2009 року укладеної 30 червня 2019 року між Новгородською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як орендарями, підписана зі сторони орендарів лише ФОП ОСОБА_3 (а.с. 125).

Також, у додатку №1 до листа Новгородської селищної ради від 29.01.2021 року №02/17-96, у пункті №29 зазначено орендарів земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 - ФОП ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 . У графі «Дата укладання договору оренди землі» визначено дату - 30.06.2019, у графі «Дата державної реєстрації права оренди землі» зазначено - на реєстрації (а.с. 63-65).

Крім того, відповдіачем не надано доказів державної реєстрації права оренди, як речового права (стаття 126 ЗК України, частина 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі»), на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Таким чином, в період 2020-2021 роки за позивачем у встановленому порядку не було зареєстровано ні право власності, ні право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1411246500:01:001:0486.

За правовим висновком Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 8 вересня 2020 року у справі № 807/2849/14 та від 29 листопада 2019 року у справі № 360/3442/18 набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто, коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, обов`язок платника податків сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності виникає саме з дня набрання чинності договору оренди земельної ділянки, тобто, з моменту його державної реєстрації.

Треті особи вважають, що оскільки на цій земельній ділянці розташоване нежитлове приміщення, яке належить позивачу на праві 1/3 власності, тож останній повинен сплачувати земельний податок.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду в постанові від від 09.12.2019 року у справі № 917/1739/17, за якою право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Отже, якщо позивач після закінчення дії договору оренди земельної ділянки комунальної власності використовував її без правовстановлюючих документів, не уклавши з міською радою відповідний договір, тому у такому випадку міська рада як власник земельної ділянки має право звернутися до суду з вимогами про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, відповідне право на яку не оформлено у встановленому порядку.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Таким чином, нарахування позивачу орендної плати, є безпідставним, а у спірних правовідносинах у позивача не виник податковий обов`язок з плати за землю у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд не бере уваги посилання третіх осіб на врахування судом висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 року у справі № 913/169/18 з огляду на те, що предмет спору та характер спірних правовідносин у вищезазначених справах не є аналогічними з цією справою.

У справах № 922/3412/17, № 913/169/18 предметом спору було стягнення міськими радами безпідставно збережених коштів орендної плати, предметом спору цієї справи є скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області форми «Ф» від 24.05.2021 року № 887807-2408-0514 на суму 68749 грн. та від 24.05.2021 року № 887806-2408-0514 на суму 82004,53 грн..

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 200/1278/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи: Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області, Новгородська селищна рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 5 липня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв