Ухвала

від 19.09.2022 по справі 344/5982/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5982/21

Провадження № 1-кп/344/590/22

У Х В А Л А

20 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Ковалюк І.П.,

секретаря судового засідання Ярової І.В.,

за участі:

прокурора Торованина С.В.,

захисника Семенціва Л.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Фединяка Р.В.,

представника цивільного відповідача Хромей Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Івано-Франківського міського Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

До суду надійшло клопотання Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради, в якому трудовий колектив просить звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та передати останню на поруки трудового колективу.

Представник трудового колективу (цивільного відповідача) Хромей Н.Я. у судовому засіданні зазначила, що обвинувачена вперше обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше на поруки не передавалася, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судима, а тому трудовий колектив вирішив взяти її на поруки. Зазначив, що відповідне рішення було прийняте на загальних зборах трудового колективу. Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підтримала, просила таке задовольнити.

У судовому засіданні захисник та обвинувачена вказане клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор заперечив щодо закриття кримінального провадження та у задоволенні клопотання просив відмовити, посилаючись на те, що обвинувачена під час судового розгляду не намагалася примиритися з потерпілим, вину не визнавала і наслідком застосування такого клопотання не буде забезпечено мету покарання, зазначену ст. 50 КК України.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора. Вважає, що закриття провадження стосовно обвинуваченого призведе до безпідставного звільнення його від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Порядок розгляду такого клопотання регламентовано статтею 288 Кримінального процесуального кодексу України, у частині 3 якої визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, та щиро розкаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 , є кримінальним проступком, до кримінальної відповідальності обвинувачена притягується вперше.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки, яке має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, в якому зазначаються заходи виховного характеру та яким чином їх буде застосовано до особи і чи зобов`язується вона законослухняною поведінкою та сумлінною працею виправдати довіру колективу.

У постанові ККС ВС від 11.05.2021 у справі № 161/17452/19 зазначено, що інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації можна застосувати лише у разі встановлення всіх обов`язкових для подання відповідного клопотання умов, зокрема: 1) вчинення кримінально караного діяння вперше; 2) таке діяння є кримінальним правопорушенням відповідного ступеню тяжкості; 3) воно не є корупційним; 4) наявне щире каяття особи. Встановивши відсутність хоча б однієї із цих передумов, суди не вправі застосовувати ст. 47 КК України щодо обвинуваченої особи. Під час судового розгляду винна особа може змінити своє ставлення до вчинюваного нею діяння, переосмислити зміст своєї поведінки та критично її оцінити. Для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із передачею особи на поруки необхідною умовою є саме щире каяття.

Водночас, під час розгляду вказаного кримінального провадження, обвинувачена повідомила суд, що не визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відверту негативну оцінку своєї протиправної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Передача особи на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданою лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

Як встановлено судом, протягом всього розгляду цього кримінального провадження, з квітня 2021 року, обвинувачена не висловлювалася з приводу визнання своєї вини, а навпаки її не визнавала, під час розгляду цього клопотання не навела в чому саме полягає її щире розкаяння, яке свідчить про бажання обвинуваченої спокутувати провину та виправити свою поведінку чи відшкодувати потерпілому заявлені ним збитки, навпаки цивільний позов нею заперечено.

Так, у цьому кримінальному провадженні було пред`явлено цивільний позов законним представником потерпілого про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 50 000 гривень.

Вказаний цивільний позов обвинувачена не визнала.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про відсутність щирого каяття в діях обвинуваченої, як однієї із обов`язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України.

Одночасно з цим, суд критично ставиться до клопотання Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради, оскільки не вказано чи буде здатний такий трудовий колектив та яким чином здійснювати стосовно свого працівника заходи виховного характеру.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані обставини суперечать вимогам ст. 47 КК України, за таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності з передачею на поруки, слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та продовжує судове провадження в загальному порядку.

Керуючись ст. 47 КК України, ст. 286, 288 КПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки ОСОБА_1 колективу Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради, - відмовити.

Дана ухвала суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у даній справі, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний тест ухвали складено та підписано 21 вересня 2022 року.

Суддя Іванна КОВАЛЮК