Ухвала

від 21.09.2022 по справі 460/10829/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення ксаційної скарги

22 вересня 2022 року

м. Київ

справа №460/10829/21

адміністративне провадження № К/990/17822/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ Енерго-Інвест» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ Енерго-Інвест» про анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Державна служба геології та надр України звернулася в суд з позовом до ТзОВ з іноземними інвестиціями «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ», в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціальних дозволів на користування надрами від 13 січня 2011 року №5335, №5336.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі №460/10829/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5335, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ».

Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5336, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ».

Не погоджуючись із прийнятою постановою, ТзОВ з іноземними інвестиціями «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з інформацією на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 07 липня 2022 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 09 червня 2022 року, на підтвердження чого надає копію поштового конверту із трек номером 7900732147701.

Так, відповідно до трекінг-відстеження поштового відправлення копію постанови було отримано скаржником 09 червня 2022 року. Отже, початок перебігу строку на касаційне оскарження розпочався 10 червня 2022 року, а гранична дата оскарження - 11 липня 2022 року. При цьому, касаційна скарга направлена поштою до Верховного Суду 07 липня 2022 року.

Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору, зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25 липня 2022 року скаржником подано документ про сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн та подано касаційну скаргу в новій редакції.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом розгляду справи є припинення права користування відповідача надрами шляхом анулювання спеціальних дозволів на користування надрами.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 грудня 2020 року у справі №440/1775/19, від 09 грудня 2021 року у справі №804/2491/15, від 09 грудня 2021 року у справі №200/3060/19-а, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, також мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 10 та 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V в аналогічних правовідносинах.

Посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду, скаржник вказує на колізію норм статей 10 та 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме з аналізу цих статей в імперативній формі вбачається обов`язок суб`єкта господарювання допустити до перевірки (стаття 11 Закону № 877-V), в той же час недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом суб`єкта господарювання (статті 10 Закону № 877-V).

Суд зауважує, що право суб`єкта господарювання недопускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є абсолютним, оскільки стаття 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає виключний перелік підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Колегія суддів вважає, що скаржник не вказав, за результатами розгляду касаційної скарги який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права. При цьому, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також Суд критично оцінює посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 грудня 2020 року у справі №440/1775/19, з огляду на те, що предметом розгляду вказаної справи була правомірність проведення перевірки з дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (горючі газоподібні та рідкі корисні копалини) та прийняття припису за наслідками такої перевірки, однак предметом розгляду справи, яка розглядається, є наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого відповідачу.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не оскаржувалися приписи Держгеонадр від 06 листопада 2020 року у справі № 1128-14/06, № 1129-14/06, а предметом спору у цій справі не є приписи від 06 листопада 2020 року у справі № 1128-14/06, № 1129-14/06.

Посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 грудня 2021 року у справі № 804/2491/15, від 09 грудня 2021 року у справі № 200/3060/19-а, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, колегія суддів відхиляє з огляду на неподібність спірних правовідносин, а саме предметами розгляду вказаних справ були податкова перевірка (№ 804/2491/15), інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин (№ 200/3060/19-а), стягнення майнової шкоди (№ 752/11896/17).

Враховуючи викладене, скаржником не зазначено обґрунтувань підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що ТзОВ з іноземними інвестиціями «КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ» не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 25 липня 2022 року щодо зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження, касаційну скаргу слід повернути.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ Енерго-Інвест» строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ Енерго-Інвест» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЛМ Енерго-Інвест» про анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами, - повернути особі, яка її подала.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець