Постанова

від 19.09.2022 по справі 133/1883/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/1883/21

Провадження № 22-ц/801/1598/2022

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 рокуСправа № 133/1883/21м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №133/1883/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акра Д» про розірвання договору оренди землі,

за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акра Д» - адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Кучерук І. М.,

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Акра Д», в якому просить розірвати договір оренди землі від 11.02.2019, укладений між сторонами.

Позовні вимогимотивовані тим,що їйна правіприватної власності,на підставіДержавного актана правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ №251593,виданим 07.04.2008Козятинською райдержадміністрацією, належитьземельна ділянкаплощею 1,6248га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер0521483200:06:009:0193,яка розташованана територіїКомсомольської сільськоїради Вінницькоїобласті,та напідставі Державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїЯЖ № 251911, виданим 07.04.2008 Козятинською райдержадміністрацією, земельна ділянка площею 1,0140 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:009:0372, яка розташована на території Комсомольської сільської ради Вінницької області.

06.02.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Акра Д» укладено договір оренди земельної ділянки, за яким вона передала у платне користування відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 2,6388 га, в тому числі: рілля - 1,6248 га та сад - 1,0140 га, строком на десять років. Державна реєстрація проведена відповідачем 06.02.2019.

На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_1 передано орендарю земельну ділянку загальною площею 2,6388. Однак відповідач без її згоди на земельній ділянці площею 1,0140 га знищив багаторічні насадження - сад, змінивши вид угідь на ріллю, чим порушив умови договору та її права.

На думку позивача, відповідач істотно порушив умови спірного договору та порушив його право власності на багаторічні насадження - сад, що стало підставою для звернення з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козятинського міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від04липня 2022рокупозов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 06.02.2019, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акра Д».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акра Д» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та позиції учасників справи у відзивах на неї та у судовому засіданні

В апеляційній скарзі ТОВ «Акра Д» посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом всіх обставин справи, просило рішення суду скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказало, що за укладеним сторонами договором оренди землі в оренду було передано дві земельні ділянки в якості самостійних об`єктів цивільного права ,в той час як позивач заявляла про порушення її прав щодо лише однієї ділянки і жодних фактів порушення її прав щодо земельної ділянки, площею 1,0140 га нею в позові і засіданні не наведено, а тому за відсутності порушення прав суд протиправно розірвав договір оренди щодо двох земельних ділянок. При оцінці доказів суд не врахував, що у справі відсутні належні і допустимі докази знищення або відсутності дерев на земельній ділянці позивача , площею1,0140 га , а акт огляду земельної ділянки від 26.04.2021 року на який посилався суд у підтвердження даного факту, складено з порушенням вимог ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якого єдиним органом ,що уповноважений встановлювати порушення законодавства у сфері використання земель і відповідно складати такі акти є Держгеокадастр в особі відповідних відділів. Зазначені у вказаному акті відомості не є достовірними, оскільки: цей акт складений у відсутність сторін по справі, у ньому відсутні дані про наявність повноважень комісії здійснювати зазначені перевірки, не вказано які технічні засоби використовувались та не відображено методику проведення обстеження земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Сєчко В.Л. вважає рішення суду законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина першастатті 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Встановлено, що ОСОБА_1 на правівласності належитьземельна ділянкаплощею 1,0140га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер0521483200:06:009:0372,яка розташованана територіїКомсомольської сільськоїради Вінницькоїобласті,що підтверджуєтьсяДержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ №251911,виданим 07.04.2008Козятинською райдержадміністрацією, таземельна ділянкаплощею 1,6248га дляведення товарногосільськогосподарського виробництвакадастровий номер0521483200:06:009:0193,яка розташованана територіїКомсомольської сільськоїради Вінницькоїобласті,що підтверджуєтьсяДержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ № 251593, виданим 07.04.2008 Козятинською райдержадміністрацією (а.с.16,17).

06.02.2019 між ТОВ «Акра Д» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки, площею 1,6248 га - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:009:0193, яка розташована на території Комсомольської сільської ради Вінницької області та щодо земельної ділянки площею 1,0140 га - сад, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521483200:06:009:0372, яка розташована на території Комсомольської сільської ради Вінницької області, строком на десять років. Державна реєстрація проведена відповідачем 06.02.2019 (а.с.13-14,9-10).

Актом прийому-передачі земельної ділянки підтверджується те, що позивач передав, а відповідач прийняв у натурі земельну ділянку загальною площею 2,6388 га (а.с.15).

Відповідно до інформації, наданої Відділом землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради за вих. №77 від 12.05.2022, та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, земельна ділянка з кадастровим номером 0521483200:06:009:0372 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь-багаторічні насадження (а.с.83,99).

26.04.2021 комісією у складі депутата Махнівської сільської ради Андрощука О.В., головного спеціаліста - землевпорядника Баранчука В.М., спеціаліста - землевпорядника ОСОБА_3 , складеного акт про те, що на земельній ділянці площею 0,8630, кадастровий номером 0521483200:06:009:0372, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами с. Садове, яка належить на праві власності Воробєй Філі Фільковні, плодові дерева (багаторічні насадження сад) відсутні ( а.с.7).

Тобто без згоди орендодавця орендарем знищено фруктові дерева на спірній земельній ділянці, змінивши тим самим вид угідь з багаторічних насаджень на ріллю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зістаттею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, єЗакон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зчастиною першоюстатті 24вказаного законуорендодавець маєправо вимагативід орендаря , зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Згідно з частиною першоюстатті 78ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно достатті 125ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом частини другої статті22, статті29 ЗК Українибагаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другоїстатті 79ЗК Україниправо власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановленозакономта не порушує прав інших осіб.

Згідно з частиною третьоюстатті 373 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст наведених правових норм вказує на те, що право власності позивача на земельну ділянку поширюється й на багаторічні насадження, розташовані на цій земельній ділянці. Позивач, набувши право власності на земельну ділянку, одночасно став власником багаторічних насаджень на них, а тому відповідач не мав права без його згоди знищувати сад та змінювати вид угідь з багаторічних насаджень на ріллю, такі дії мали б бути щонайменше обумовлені в укладеному між сторонами договорі оренди земельної ділянки.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-14цс15.

Знищивши сад, відповідач порушив право власності позивача на багаторічні насадження - сад, чим завдав значної шкоди і значною мірою позбавив позивача на вільне володіння і розпорядження багаторічними насадженнями, на яке ОСОБА_1 розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Посилання відповідача на те, що багаторічні насадження були знищені пожежею, є безпідставним, оскільки згідно з повідомленням Головного управління ДСНС України у Вінницькій області на території плодового саду в с. Садове, який належав ВСАТ «Комсомольське», зареєстровано дві пожежі, а саме 25.03.2012, 24.03.2015, а договір оренди землі між сторонами був укладений в 2019 році. Також доказів того, що пожежею були знищені багаторічні насадження саме на земельній ділянці з кадастровим номером 0521483200:06:009:0372 суду не надано. Крім того, предметом і підставами позову є розірвання договору оренди землі внаслідок самовільної зміни виду угідь, щодо якої не було обумовлено в договорі оренди, та на що необхідно було отримати згоду орендаря.

Також відповідачем не спростовано доводи позивача щодо відсутності саду на земельній ділянці, а лише здійснено посилання на акт, як на недопустимий доказ, оскільки, на його думку, до повноважень органів місцевого самоврядування не віднесено обстеження земельних ділянок приватної власності та складання відповідних актів. Однак відповідно до Положення про відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради від 20.04.2021, відділ здійснює самоврядний контроль за виконанням та охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства, а тому доводи представника відповідача є необґрунтованими.

Враховуючи те, що відповідач істотно порушив умови спірного правочину, а саме без згоди орендодавця знищив сад та змінив вид угідь - з багаторічних насаджень на ріллю, хоча такі дії мали б бути щонайменше обумовлені в укладеному між сторонами договорі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт огляду земельної ділянки від 26.04.2021 року складено з порушенням вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», оскільки єдиним органом уповноваженим складати такі акти є Держгеокадастр, не заслуговують на увагу, оскільки даним актом не встановлювалось питання порушення законодавства у сфері використання земель, а встановлювався факт порушення права власності позивача шляхом встановлення наявності чи відсутності на її земельній ділянці багаторічних насаджень, як невід`ємної складової частини її земельної ділянки.

Інші доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК Українисуд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупредставника відповідачаТовариства зобмеженою відповідальністю«Акра Д»-адвоката ПинзараІгоря Віталійовича-залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник