Постанова

від 12.09.2022 по справі 314/681/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.09.2022 Справа № 314/681/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 314/681/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кіяшко В.О.

Номер провадження 22-ц/807/1667/22 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі Камаловій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И ЛА:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначав, що починаючи з 04 лютого 1995 року він працює на посаді голови ФГ «Кіхтенко В.О.», про що 04 лютого 1995 року зроблено запис в трудовій книжці. Аналогічна інформація міститься у довідці ФК «Кіхтенко В.О.» від 02 грудня 2021 року.

Відповідно до Статуту СФГ «Кіхтенко В.О.» в редакції від 31 січня 1995 року, головою юридичної особи визначено ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи С(Ф) « Кіхтенко В.О. » код ЄДРПОУ 22151142 зареєстровано 31 січня 1995 року.

Так, державна реєстрація юридичної особи - СФГ «Кіхтенко В.О.» відбулась 31 січня 1995 року, а в трудову книжку внесено запис про призначення та початок роботи голови господарства ОСОБА_1 - з 04 лютого 1995 року.

17 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримав від Запорізького приміського об`єднаного УПФ України розрахунок пенсії за віком, відповідно до рішення 084450004910 про перерахунок пенсії за віком.

Листом ГУ ПФ України в Запорізькій області від 20 січня 2022 року № 0800-0215-8/5416, ОСОБА_1 повідомлено про те, що йому призначено пенсію за віком з 28 вересня 2021 року відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також заявника поінформовано про відсутність будь-яких документів, що підтверджували б факт сплати ОСОБА_1 внесків на державне соціальне страхування у період з 04 лютого 1995 року до 30 червня 2000 року, що зокрема є обов`язковою умовою для зарахування вказаного періоду роботи заявника відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року, адже відповідно до положень ст. 3 цього Закону, право на трудову пенсію мають особи, зокрема за умови сплати страхових внесків. Пунктом 3 ст. 34 розділу ІХ ЗУ «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року, також визначено, що час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на державне соціальне страхування. При цьому, управління не спростувало факт роботи заявника за вказаний період головою СФГ «Кіхтенко В.О.».

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 21 січня 2022 № 4009/6/08-01-12-19, ФГ «Кіхтенко В.О.» ЄДРПОУ 22151142 зареєстровано 31 січня 1995 року, та взято на облік як платника Єдиного соціального внеску 14 березня 2001 року. Станом на поточну дату керівником та засновником ФГ «Кіхтенко В.О.» є ОСОБА_1 .

Листом від 01 лютого 2022 року № 03-08/К-246 Вільнянський місцевий архів повідомив заявника про відсутність можливості надати інформацію щодо сплати внесків на державне соціальне страхування на ОСОБА_1 , оскільки на зберіганні в архіві відсутні документи з кадрових питань (відомості нарахування заробітної плати, накази про прийом, переведення, звільнення, особові картки).

Відповідно до листа ГУ ПФ України в Запорізькій області від 07 лютого 2022 року № 0800-0605-8/10662, внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування по ФГ «Кіхтенко В.О.» нараховані та сплачені з 01 липня 2000 року до 31 березня 2021 року.

На підставі викладеного, для правильного оформлення пенсії ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт того, що він дійсно працював на посаді голови ФГ «Кіхтенко В.О.» у період з 04 лютого 1995 року до 2001 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року заяву задоволено. Встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді голови ФГ «Кіхтенко В.О.» з 04 лютого 1995 року до 2001 року включно.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГУ ПФ України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року.

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що встановлення судом юридичних фактів у справах про трудові відносини чи трудовий стаж не передбачено положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Водночас законом визначений інший порядок встановлення трудового стажу для призначення пенсії, що в силу ч. 2 цієї статті унеможливлює розгляд цього питання судом.

Також, на думку скаржника, у цій справі існує спір про право, який мав би бути вирішений у порядку адміністративного судочинства, оскільки заявник мав би оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у зарахуванні трудового стажу до адміністративного суду.

30 серпня 2022 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник, повторюючи доводи своєї заяви, заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У судовому засіданні представник ГУ ПФ України в Запорізькій області апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог законодавства (а.с.84), направив до суду свого представника - адвоката Зіменко О.В.

Представник заявника - адвокат Зіменко О.В. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності заявника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників заявника та заінтересованої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно п.4 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За приписами до ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою даної статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту трудового стажу необхідного для нарахування йому пенсійних виплат.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства, такі питання повинні вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

Тобто чинним законодавством встановлено певний позасудовий порядок вирішення такого питання, який заявник не використав.

Згідно із судовою практикою з розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення Верховний Суд України зазначив, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).

У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 25 травня 2022 року у справі № 363/1099/21 (провадження 61-16958св21), від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18), від 10 червня 2019 року у справі № 347/576/18 (провадження № 61-45995св18).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що в окремому провадженні не може бути встановлений факт наявності трудового стажу, оскільки встановлення такого факту здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не в судовому порядку.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 помилився із визначенням способу захисту свого права на пенсію, звернувшись до суду з проханням встановити факт його роботи на посаді голови ФГ «Кіхтенко В.О.», адже фактично така інформація вже міститься у його трудовій книжці (а.с.7).

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, в той час як заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатись в порядку цивільного судочинства, а повинні вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. Тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 374, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2022 року - скасувати, провадження у цій справі - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 вересня 2022 року.

Головуючий:

Судді: