Рішення

від 12.09.2022 по справі 910/866/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2022Справа № 910/866/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест"

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 336 686,49 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Комунальне некомерційне підприємство "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради" (далі - КНП "ОККЦ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (далі - ТОВ "Екотехноінвест", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 336 686,49 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021, які були укладені сторонами до договору поставки природного газу № 20 від 11.01.2021, є недійсними в силу ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки цими угодами сторони безпідставно та необґрунтовано змінили (завищили) вартісні та кількісні показники товару (газу), та внаслідок виконання сторонами таких угод позивачу завдано збитків на суму 336 686,49 грн. У позові, посилаючись на ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач просить:

- визнати недійсними укладені до договору поставки природного газу № 20 від 11.01.2021 додаткові угоди № 1 від 27.01.2021, № 2 від 27.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 27.01.2021, № 5 від 27.01.2021, № 6 від 27.01.2021;

- стягнути з ТОВ "Екотехноінвест" збитки у сумі 336 686,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, представники сторін повторно не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав, позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що КНП "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради" здійснило закупівлю природного газу в кількості 180 тис. м. куб. з очікуваною вартістю 1 577 733,00 грн. за процедурою відкритих торгів. Відповідне оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднене в мережі інтернет на веб-сайті "Prozorro" № UA-2020-12-02-001270-с, за результатами яких переможцем цих торгів було визнане ТОВ "Екотехноінвест".

11.01.2021 між КНП "ОККЦ" (споживач) та ТОВ "Екотехноінвест" (постачальник) був укладений договір № 20 на постачання природного газу в січні-грудні 2021 у кількості 180 000,00 куб.м. на суму 809 820,00 грн. з розрахунку, що ціна за 1 000 куб. м. становить 4 499,00 грн. з ПДВ (п. 3.1, 7.1).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

Також з матеріалів справи вбачається, що 27.01.2021 до вказаного договору поставки сторони уклали додаткові угоди, якими були змінено вартісні показники товару (газу), а саме:

- додатковою угодою № 1 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) в сумі 4 948,45 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 11.01.2021;

- додатковою угодою № 2 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) в сумі 5 442,80 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 12.01.2021;

- додатковою угодою № 3 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) у сумі 4 988,78 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 14.01.2021;

- додатковою угодою № 4 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) в сумі 6 584,59 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 16.01.2021;

- додатковою угодою № 5 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) в сумі 7 242,39 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 18.01.2021;

- додатковою угодою № 6 встановили ціну за 1000 м. куб. природного газу (з урахуванням послуги на бронювання потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу) в сумі 7 965,90 грн. та передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини, що виникли з 20.01.2021.

Актами наданих послуг за період з 18.02.2021 по 26.05.2021, підписаними сторонами без зауважень, підтверджено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього, ТОВ "Екотехноінвест" поставило КНП "ОККЦ" природний газ у наступній кількості та за ціною:

- з 18.01.2021 по 19.01.2021 - 3 558 куб.м. за ціною 7 242,39 грн. за 1 000 м. куб. на суму 25 768,44 грн.;

- з 20.01.2021 по 31.01.2021 - 14 794 куб.м. за ціною 7 965,90 за 1 000 м. куб. на суму 117 847,52 грн.;

- з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 37 853 куб.м. за ціною 7 965,90 за 1 000 м. куб. на суму 301 533,22 грн.;

- з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 28 437 куб.м. за ціною 7 965,90 за 1 000 м. куб. на суму 226 526,30 грн.;

- з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 10 748 куб.м. за ціною 8 761,69 грн. за 1 000 м. куб. на суму 94 170,66 грн., що разом становить 765 846,14 грн.

Зі свого боку, КНП "ОККЦ" також виконало зобов`язання за договором, сплатило вартість отриманого товару у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 12 від 24.02.2021, № 13 від 24.02.2021, № 18 від 16.03.2021, № 107 від 05.04.2021, № 118 від 28.05.2021.

У подальшому Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області був проведений моніторинг процедури закупівлі № UA-2020-12-02-001270-с, за результатами якої був складений висновок від 26.03.2021. Вказаний висновок містить вимоги щодо приведення сторонами істотних умов договору поставки природного газу № 20 від 11.01.2021 у відповідність до норм законодавства у сфері закупівель в частині зменшення ціни за 1000 кубм. природного газу до рівня, визначеного сторонами на дату підписання договору № 20 від 11.01.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021 мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення сторонами цих додаткових угод ціна за 1000 м. куб природного газу без будь-яких належних підстав та обґрунтованого документального підтвердження збільшилась з 4 499,00 грн. до 7 965,90 грн., що на 61 % вище від первісної ціни.

Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підставою збільшення є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж на 10 %, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, у випадку коливання цін на ринку сторони наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Таким чином, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10 % з урахуванням попередніх змін, однак, з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Тобто, необхідною умовою при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Так само, у п. 14.3 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п. 1), збільшення ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення сторонами додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021 до договору поставки стали експертні висновки Київської торгово-промислової палати № Ц-1/2 від 04.01.2021, № Ц-1/3 від 04.01.2021, № Ц-1/4 від 04.01.2021, № Ц-1/5 від 04.01.2021, № Ц-5/2 від 05.01.2021, № Ц-22/1 від 12.01.2021, № Ц-22/2 від 13.01.2021, якими відповідач обґрунтовував збільшення ціни у спірних додаткових угодах.

Разом з тим, зі змісту вказаних висновків Київської торгово-промислової палати слідує, що вони містять відомості про вартість природного газу на дати 10.12.2020, 22.12.2020, 29.12.2020, 30.12.2020, 05.01.2021, 12.01.2021, тобто ці висновки не визначають вартість газу станом на дату укладення додаткових угод - 27.01.2021. А у висновку № Ц-1/2 від 04.01.2021 вартість природного газу вказана за грудень 2020, що не входить до предмету спірних додаткових угод.

Також суд зазначає, що вказані висновки ТПП лише констатують рівень цін згідно з інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" за результатами електронних торгів, та як вбачається з самих висновків, вони носять лише інформативний характер.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що експертні висновки Київської ТПП № Ц-1/2 від 04.01.2021, № Ц-1/3 від 04.01.2021, № Ц-1/4 від 04.01.2021, № Ц-1/5 від 04.01.2021, № Ц-5/2 від 05.01.2021, № Ц-22/1 від 12.01.2021, № Ц-22/2 від 13.01.2021 не можуть бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на природний газ станом на дату укладення додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 - 27.01.2021.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок збільшення ціни газу за 1 000 куб.м. з 4 499,00 грн. до 7 965,90 грн., що дорожче на 3 466,90 грн. та становить більше 61 % від первинної ціни, результати торгів повністю нівелювалися, держава в особі КНП "ОККЦ" втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість, була змушена оплачувати газ за ціною вище більш ніж на 60 % від первісно погодженої ціни в договорі.

Водночас, суд зазначає, що метою статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", яка закріплює можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 61 % шляхом укладення шести додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність порушень вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічна закупівлі" при укладенні сторонами додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021, оскільки їх умови в частині визначення вартості газу відрізняються від тендерної пропозиції покупця більше ніж на 10%, та внесення сторонами змін до договору було необґрунтованим та безпідставним.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021 недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

А частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (п. 4) судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

У даному випадку частиною 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачено, що у разі укладення договору про закупівлю з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону, такий договір є нікчемним.

Отже, оскільки додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021 на постачання природного газу є нікчемними в силу закону - ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, вони не потребують визнання їх судом недійсними. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

З урахуванням викладеного позовні вимоги КНП "ОККЦ" в частині визнання додаткових угод недійсними задоволенню не підлягають.

У пункті 7 постанови Пленум Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що у разі, якщо під час розгляду судом спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного буде встановлено, що правочин є нікчемним, суд в мотивувальній частині рішення повинен констатувати факт нікчемності такого правочину, а в резолютивній - відмовити в позові про визнання правочину недійсним. Якщо одночасно позивачем заявлено вимогу про застосування наслідків недійсного правочину, то вона у разі встановлення нікчемності правочину або визнання його недійсним підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог КНП "ОККЦ" про стягнення з ТОВ "Екотехноінвест" збитків у сумі 336 686,49 грн., заподіяних внаслідок визнання недійсним правочину, які позивач обґрунтовує статтею 216 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У даній справі, встановивши нікчемність додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021, суд не може погодитись з доводами позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 216 ЦК України, що регулює наслідки недійсності правочину (реституція), та є самостійним способом захисту порушеного права, спрямованим, насамперед, на поновлення правового становища учасника (учасників) правовідносин, яке існувало до порушення права недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Також нікчемність додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 27.01.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами основного договору поставки № 20 від 11.01.2021 (без внесених до нього змін).

Відповідно до умов договору поставки № 20 від 11.01.2021 ТОВ "Екотехноінвест" було зобов`язане передати КНП "ОККЦ" у період з січня по квітень 2021 газ обсягом 95 390 куб.м. за ціною 4 499,00 грн. за 1 000 куб.м., що склало 429 159,61 грн. Проте, у вказаному періоді позивач оплатив газ на загальну суму 765 846,14 грн. (по ціні: у січні 2021 - 7 242,39 грн. та 7 965,90 грн. за 1 000 куб.м., у лютому 2021 та у березні 2021 - 7 965,90 грн. за 1 000 куб.м., у квітні 2021 - 8 761,69 грн. за 1 000 куб.м.), відтак, сума непоставленого газу склала 336 686,49 грн. (765 846,14 грн. - 429 159,61 грн.), яку ТОВ "Екотехноінвест" має повернути на користь КНП "ОККЦ" на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України, а не ст. 216 ЦК України.

При цьому суд зазначає, що визначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Як було зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц.

Отже, позов КНП "ОККЦ" в частині стягнення грошових коштів підлягає задоволенню на підставі ст. 670 ЦК України у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову усі витрати, пов`язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 336 686,49 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14 оф. 311, ідентифікаційний код 34933742) на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради" (25030, м. Кропивницький, вул. Волкова, 1-А, ідентифікаційний код 01994988) грошові кошти у сумі 336 686 (триста тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 050 (п`ять тисяч п`ятдесят) грн. 30 коп.

У вимогах про визнання недійсними додаткових угод - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 13 вересня 2022 року.

Повний текст рішення складений 23 вересня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.