Рішення

від 06.09.2022 по справі 911/355/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/355/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг»

до Березанської міської ради Київської області

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Сергієнко В.К. (ордер № 816135 від 22.07.2022 року);

від відповідача: Олексійчук Л.В. (довіреність б/н від 05.01.2022 року).

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг» до Березанської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове заідання призначено на 25.07.2022 року.

У підготовчому засіданні 25.07.2022 року судом оголошено ухвалу про перерву на 17.08.2022 року.

04.08.2022 року до канцелярії Господарського суду Київської області представником позивача надіслано відповідь на відзив.

В підготовочому засіданні 17.08.2022 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.08.2022 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 13.07.2022 року. Зазначив, що докази на які він посилається у відзиві додані до нього. Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.09.2022 року.

В судовому засіданні 07.09.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 07.09.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Геворг» подано позов до Березанської міської ради Київської області про визнання незаконним п.1 рішення п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання Березанської міської ради Київської області від 23.06.2016 року № 137-15-VІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться на розгляді справа № 911/3525/21 за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг» до Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконним п. 3, п. 4 рішення двадцять п`ятої позачергової сесії Березанської міської ради Броварського району Київської області восьмого скликання від 11.10.2021 року № 315-25-VІІІ.

На позовну заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг» Березанська міська рада Броварського району Київської області надала відзив від 24.12.2021 року № 3310/04-32, з якого вбачається, що відповідно до п.1 рішення Березанської міської ради №137-15-VІІ від 23.06.2016 року «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин» відповідно до поданої заяви ПАТ «Банк «Київська Русь» договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року за реєстровим номером 2076 розірваний та вилучено з користування земельну ділянку площею 0,1624 га, що становить 18/25 частини від загальної площі (0,2256 га) по вул. Героїв Небесної Сотні,14.

На підтвердження розірвання даного договору Березанська міська рада Київської області в п. 2 додатків до відзиву надала архівний витяг рішення від 22.12.2021 року № 315-25-VIII, де зазначено, що відповідно до поданої заяви ПАТ «Банк «Київська Русь» договір оренди зазначеної вище земельної ділянки розірвано.

Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Геворг» зазначає, що дізналось з відзиву від 24.12.2021 року № 3310/04-32 та архівного витягу від 22.12.2021 року № 138/01-43.

В цьому зв`язку Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Геворг» 10.01.2022 року за № 23 до Березанської міської ради Київської області було зроблено запит про надання інформації, на який надано 17.01.2022 року за № 2/04-35 документи:

- Належним чином завірене рішення № 137-15-VII «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин» засідання п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання від 23.06.2016 року Березанської міської ради Київської області;

- Належним чином завірене повідомлення про припинення договору оренди землі № 2910/12 від 19.05.2016 року ПАТ «Банку «Київська Русь», на підставі якого розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року.

Позивач вважає оскаржуваний п. 1 рішення п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання Березанської міської ради Київської області від 24.06.2016 року № 137-15-VII незаконним, та таким, що підлягає скасуванню. У зв`язку з чим, позивач в позові просить визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання Березанської міської ради Київської області від 23.06.2016 року № 137-15-VІІ «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці розміром 0,2256 га розташований майновий комплекс загальною площею 1344,5 кв. м, гараж з цегли загальною площею 131,90 кв. м, вбиральня з цегли загальною площею 2,20 кв. м, огорожа а/ц листи (плоскі), який знаходиться за адресою: Київська область, м.Березань вул. Героїв Небесної Сотні, 14 (бувша Фрунзе) (далі Майновий комплекс).

На підставі Договору купівлі-продажу від 26.07.2005 року № 2531, посвідченого Березанською міською державною нотаріальною конторою, який зареєстровано Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації 25.08.2005 року за № 201, в книзі № 1, реєстраційний № 68903 ТОВ «Нафтосервіс» набув 7/25 частин даного Майнового комплексу, а також згідно договору оренди земельної ділянки від 26.07.2006 року Березанською міською радою Київської області було передано ТОВ «Нафтосервіс» в оренду 7/25 частини земельної ділянки, а саме 0,0632 га від загальної площі земельної ділянки розміром 0,2256 га.

В свою чергу, між Приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Геворг» та ПАТ «Банком «Київська Русь» 29.04.2016 року укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні від 29.04.2016 року № 555, предметом якого є передача ПАТ «Банком «Київська Русь» (Продавцем) у власність Приватному орендному сільськогосподарському підприємству «Геворг» (Покупцю) 18/25 частин Майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Березань вулиця Героїв Небесної Сотні (колишня Фрунзе) будинок 14. Даний Договір купівлі-продажу посвідчено державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 9555.

Як зазначає позивач, 18/25 частин Майнового комплексу розташовано на земельній ділянці площею 0,1624 га згідно вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна , що продане на аукціоні від 29.04.2016 року № 555 позивачу.

Згідно з Договором оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 2076 та зареєстрованим у Березанському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК 02.08.2006 року передано земельну ділянку площею 0,1624 га в оренду ПАТ «Банку «Київська Русь».

У ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить в т. ч. і право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах , встановлених для попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені, на тих самих умовах і втому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Позивач стверджує, що наведена норма в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» конкретизує та деталізує відносно кого та в якій частині відбувається припинення, а саме що припиняється договір оренди земельної ділянки саме в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, тобто вказана норма в даному випадку є спеціальною.

За твердженням позивача наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг» права власності на майновий комплекс, який розташований за адресою: Київська область, місто Березань вулиця Героїв Небесної Сотні (бувша Фрунзе) будинок 14, право попереднього користувача земельної ділянки - ПАТ «Банк «Київська Русь» припинилось автоматично в силу закон, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Дана норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди земельної ділянки при цьому не припиняється в цілому має місце лише заміна сторони в зобов`язанні ПАТ «Банк «Київська Русь» на Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Геворг».

Таким чином, позивач стверджує, що в день купівлі-продажу Майнового комплексу 29.04.2016 року, у минулого власника - ПАТ «Банк «Київська Русь» автоматично припинилося, а у нового власника - Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Геворг» автоматично виникло право оренди спірної земельної ділянки.

При цьому Договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року, посвідчений державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 92076 та зареєстрований у Березанському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК 02.08.2006 року не припинився в цілому, а відбулася заміна сторони в зобов`язанні.

Позивач - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Геворг» вважає, що Договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року продовжено автоматично на 10 років, починаючи з 29.04.2016 року (з часу набуття 18/25 частини майнового комплексу), так як він як новий орендар не міг виконати п. 8 даного договору оренди земельної ділянки (повідомити не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення дії договору про намір продовжити його дію) так як термін для такого повідомлення на час набуття майна та оренди земельної ділянки вже сплив. Яких-небудь претензій - інших дій з боку Березанської міської ради Київської області по питанню оренди вказаної вище земельної ділянки до позивача не виникало. Це підтверджується Витягом з Державного реєстру про земельну ділянку № НВ-3209810352017 в є: 06.09.2017 року, в якому зазначено, що орендарем даної земельної ділянки (0,1624 га) станом на 06.09.2017 року є ПАТ «Банк «Київська Русь»

Також позивач зазначає про порушення відповідачем умов:

-п. 32 Договору оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року « Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку»;

-п. 34 Договору оренди земельної ділянки від 18.07.2015 року «дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін»;

- п. 35 Договору оренди земельної ділянки від 18.07.2016 року «розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається».

Однак, як зазначає позивач, Березанська міська рада Київської області в порушення вказаних вище норм та п. 32 , п. 34, п. 35 Договору оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 2076 та зареєстрованого у Березанському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК 02.08.2006 року на підставі п. 1 свого рішення одноособово розірвала даний договір оренди, так як розірвання його не було оформлено додатковою угодою в письмовій формі за взаємною згодою сторін та не завірено нотаріусом, а також не зареєстровано в Центрі ДЗК.

Також, Договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року, посвідчений державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 2076 та зареєстрований у Березанському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК 02.08.2006 року розірвано згідно рішення сесії Березанської міської ради №137-15-УІІ від 23.06.2016 року, а договір купівлі-продажу нерухомого майна, в п. 1.3 якого зазначено, що дане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці 0,1624 га (договір оренди земельної ділянки, посвідчений 18.07.2006 року Тищенко Н. В. державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори за № 2076) укладено сторонами 29.04.2016 року.

Тобто, право попереднього користувача земельної ділянки ПАТ «Банк Київська Русь» припинилось автоматично 29.04.2016 року.

В п.1 рішення Березанської міської ради Київської області № 137-15-VII від 23.06.2016 року «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин» зазначається, що вказаний вище договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року (реєстраційний № 2076) розривається на підставі поданої заяви ПАТ «Банк «Київська Русь».

Але з повідомлення про припинення 29.04.2016 року Договору оренди землі від 18.07.2006 року (реєстраційний № 2076), вбачається, що заява про розірвання договору оренди даної земельної ділянки ПАТ «Банк «Київська Русь» до Березанської міської ради Київської області не подавав, а лише повідомив вказаним вище повідомленням останню, що 18/25 частини належного йому майнового комплексу, який знаходиться на відповідній частині земельної ділянки продано Приватному орендному сільськогосподарському підприємству «Геворг», і в цьому зв`язку ПАТ «Банк «Київська Русь» припиняє свої зобов`язання по даному договору оренди земельної ділянки 29.04.2016 року.

Тобто, позивач наполягає, що Договір оренди земельної ділянки не припинив свою дію, а в цей день відбулась заміна сторони в зобов`язанні, про що зазначалось вище, але Березанська міська рада Київської області на дану обставину не звернула увагу та прийняла незаконне рішення.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідач зазначає, що рішенням Березанської міської ради «Про врегулювання земельних відносин» від 11.10.2021 року № 315-25-VІІ, а саме п. 3 Територіальній громаді м. Березані в особі Березанської міської ради затвердили технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, площею 0,2256 га (кадастровий номер: 3210400000:08:010:0021) по вул. Героїв Небесної Сотні, 14 в м. Березань, Броварського району Київської області на земельні ділянки площами: 0,0583 га по вул. Героїв Небесної Сотні, 14-А в м. Березань, Броварського району Київської області, кадастровий номер: 3210400000:08:010:0054; 0,1673 га по вул. Героїв Небесної Сотні, 14 в м. Березань, Броварського району Київської області, кадастровий номер: 3210400000:08:010:0053. Здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на вказані земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 4 Територіальній громаді м. Березані в особі Березанської міської ради надали дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1673 га (кадастровий номер: 3210400000:08:010:0053) по вул. Героїв Небесної Сотні, 14 у м. Березань, Броварського району Київської області, для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, на земельні ділянки: площею 0,0320 га; площею 0,1353 га.

Вказане рішення Березанської міської ради було оскаржене позивачем і рішенням Господарського суду Київської області від 29.06.2022 року у справі № 911/3525/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» 29.04.2016 року було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні від 29.04.2006 року № 555, предметом якого є передача ПАТ «Банк «Київська Русь» у власність ПОСП «Геворг» 18/25 частини майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Березань вул. Героїв Небесної Сотні, 14.

18 липня 2006 року Березанською міською радою Київської області з Акціонерним банком «Київська Русь» був укладений Договір оренди земельної ділянки реєстраційний номер 2076 на 18/25 земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,2256 га, що становить 0,1624 га, за адресою АДРЕСА_1 (на даний час вул. Героїв Небесної Сотні, 14). Вказана земельна ділянка не була сформована та не мала кадастрового номера.

Відповідно до п. 1 рішення Березанської міської ради № 137-15-УІІ від 23.06.2016 року «Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин» відповідно до поданої заяви ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» договір оренди земельної ділянки від 18.07.2006 року за реєстровим номером 2076 розірваний та вилучено з користування земельну ділянку площею 0,1624 га, що становить 18/25 частини від загальної площі (0,2256 га), по АДРЕСА_2 (колишня адреса: вул. Фрунзе,14).

Відповідно до ч.4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Отже, для реалізації прав суб`єктів спільної часткової власності на житловий будинок, будівлю або споруду на отримання у власність (користування) частки в праві на земельну ділянку на якій розміщений набутий у власність об`єкт нерухомості, земельна ділянка має набути ознак об`єкта права власності (користування).

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 Зземельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягай згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування не земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Земельна ділянка по АДРЕСА_2 на момент укладення Договору купівлі-продажу не була сформованою, не мала кадастрового номеру та відповідно не могла бути об`єктом цивільних прав. Спірна земельна ділянка, як після прийняття оскаржуваного рішення, так і на теперішній час перебуває у комунальній власності Березанської міської ради.

Разом з тим, відповідно до інформації Фінансового управління Виконавчого комітету Березанської міської ради ПОСП «Геворг» кошти земельного податку та орендної плати за землю з юридичних осіб до місцевого бюджету за період 2016-2021 року не надходили.

Відповідач наголосив, що в силу наведених вище положень земельного законодавства позивач не вчинив необхідні дії щодо юридичного оформлення земельних правовідносин згідно із вимогами законодавства щодо наслідків переходу права власності на частину об`єкту нерухомого майна.

Також, відповідач у відзиві заявив про застосування строків позовної давності, де серед іншого зазначає, що 08.08.2017 року листом № 9-28-1764 на запити ПОСП «Геворг» від 20.07.2017 року № 24 та № 25 стосовно розмежування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ) та заключения договору оренди на користування земельною ділянкою було рекомендовано подати необхідні документи. Отже, Березанська міська рада провела всі заходи щодо можливості реалізації позивачем свого права користування земельною ділянкою та жодним чином не порушила права позивача та діяла в межах чинного законодавства.

Позивач у відповіді на відзив навів обставини, що вже викладені у позові, наполягав на необхідності заміни сторони у зобов`язанні за Договором оренди, а не його припинення. Також позивач зазначав, що оскільки він та ТОВ «Нафтосервіс» є співвласниками Майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Березань, по вул. Героїв Небесної Сотні 14, який розташований на земельній ділянці площею 0,2256 га, тому мають спільно користуватись земельною ділянкою площею 0,2256 га з врахуванням часток в придбаному Майновому комплексі: 7/25 частини Майнового комплексу, що належить ТОВ «Нафтосервіс» відповідає 7/25 частинам площі земельної ділянки - 0,0632 га від загальної площі 0,2256 га, на якій розміщена дана частина майна; 18/25 частини Майнового комплексу, що належить Приватному орендному сільськогосподарському підприємству «Геворг» відповідає 18/25 частинам земельної ділянки 0,1624 га від загальної площі 0,2256 га, на якій розміщена дана частина майна.

За твердженням позивача, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 року у справі № 922/510/19.

Виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону України «Про оренду землі» є двостороннім.

Таким чином, позивач наполягає, що право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об`єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об`єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. При цьому, саме Березанська міська рада Київської області як орендодавець зобов`язана була ініціювати заміну сторони в договорі оренди, а не розривати незаконно даний договір оренди.

Що стосується сплати орендної плати, то позивач вважає, що Березанська міська рада Київської області, як орендодавець зобов`язана була вжити всіх необхідних заходів щодо зменшення майнових та інших наслідків (ст. 205 Господарського Кодексу України). Тому, якби Березанська міська рада Київської області стояла на державницьких позиціях, то вона б не розірвала незаконно договір оренди земельної ділянки, що в подальшому привело до прямих збитків держави. Також, є незрозумілим чому Березанська міська рада Київської області не ініціювала заміну сторони в договорі оренди, не зобов`язала ПАТ «Банк «Київська Русь» та Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Геворг» укласти з міською радою додаткову угоду про заміну сторони в договорі оренди землі та не виконала вказаних вище норм Законів України, чим унеможливила сплату орендної плати позивачем.

З огляду на викладене, позивач наполягає на необхідності визнати незаконним та скасувати п.1 рішення п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання Березанської міської ради Київської області від 23.06.2016 року № 137-15-VІІ.

Вирішуючи спір суд враховує та зазначає, що згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин станом на квітень-червень 2016 року, було визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2).

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу) (ч. 3).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч. 4).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (ч. 5).

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим) (ч. 6).

Статтею 141 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин станом на квітень-червень 2016 року, було визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 116 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин станом на квітень-червень 2016 року, було визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1).

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5).

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (ч. 4).

Також, згадно зі ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 7 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на квітень-червень 2016 року визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Також, абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на квітень-червень 2016 року чітко визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, чітко визначено як припинення права користування, так і припинення договору оренди землі для попереднього власника нерухомості.

При цьому, наведене в абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на квітень-червень 2016 року припинення договору оренди землі свідчить не лише про право, а й про припинення самого правочину, який відповідне право породжує.

При цьому, номи чинного замельного законодавства не передбачають правонаступництва за правочином у разі переходу прав на земельну ділянку за ст. 120 Земельного кодексу України. Натомість чинне земельне законодавство чіткол визначає порядок та підстави оформлення прав на землю, серед яких не передбачено правонаступництва у договорах оренди землі. Кожна особа, має оформляти право на землю особисто в кожному випадку.

Таким чином, суд не вбачає ознак незаконності п. 1 рішення п`ятнадцятої чергової сесії сьомого скликання Березанської міської ради Київської області від 23.06.2016 року № 137-15-VІІ, що виключає наявність підстав для його скасування. Натомість суд зазначає, що відповідне рішення ради є абсолютно законним, відповідає чинному законодавству і стосується прав та інтересів Банку, як орендаря земельної ділянки за Договором, стороною якого позивач не являється.

Як визначено ч.ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, позивачем не доведено належними доказами наявності у нього права оренди земельних ділянок, на захист якого подано позов.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує її, а саме на підставу позову.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Тобто, на час звернення до суду повинно мати місце порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звертається.

Відсутність порушеного або оспорюваного права, інтересу особи, яка звернулася з позовом до суду, є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за наслідками розгляду спору позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності у позивача права, на захист якого подано позов, тому такий позов не підлягає задоволенню як не доведений та безпідставний.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.09.2022 р.

Суддя Т.П. Карпечкін