Рішення

від 22.09.2022 по справі 927/257/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2022 року справа № 927/257/22 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР -АГРО", вул. Промислова,20, м. Обухів, Київська область, 08702; ел. адреса: Sergiy.Bokhan@spektr-agro.com

до першого відповідача: Фермерського господарства "Адама", пров. Підгірного, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; ел. адреса:ІНФОРМАЦІЯ_1

до другого відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 391971,21 грн.

без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Адама" та ОСОБА_1 заборгованості у сумі 292904,92 грн., відсотків за користування товарним кредитом у сумі 40405,06 грн., 56% річних у сумі 36400,46 грн. та 22260,77 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань, які виникли на підставі договору поставки №156/21-ЧН від 25.05.2021 та не виконанням відповідачем-2 взятих на себе зобов`язань за договором поруки №П/156/21-ЧН від 25.05.2021.

На виконання ч.6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суд ухвалою від 24.05.2022 у справі №927/257/22 звернувся на адресу Центру надання адміністративних послуг Новгород-Сіверської міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , який є другим відповідачем у даній справі.

11.07.2022 від Центру надання адміністративних послуг Новгород-Сіверської міської ради на адресу суду надійшла письмова відповідь №12-09/144 від 07.07.2022 щодо зареєстрованого місця проживання другого відповідача, яка співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.07.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/257/22 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2022 та 09.08.2022 від відповідача-1 на електронну адресу суду надійшли додаткові документи, а саме: листи-пропозиції №15 від 25.07.2022, №16 від 09.08.20220, які не підписані електронним цифровим підписом та станом на дату винесення рішення оригінали вказаних листів-пропозицій у матеріалах справи №927/257/22 відсутні.

Враховуючи зазначені обставини, подані відповідачем-1 документи судом залишені без розгляду.

02.08.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 01.08.2022. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути додатково з відповідачів пеню у сумі 39160,99 грн та 40% штраф у сумі 117161,97 грн. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою) та збільшити позовні вимоги у частині стягнення 56% річних та інфляційних нарахувань, та загалом просить стягнути солідарно з відповідачів 6000138,34 грн. з яких: 292904,92 грн. заборгованості, 40405,06 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 39160,99 грн. пені, 69205,81 грн. 56% річних, 41299,59 грн. інфляційних нарахувань та 117161,97 грн. штрафу.

Заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 01.08.2022 подана у встановлений строк та відповідає положенням п. 2 ч. 2,3 ст. 46 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийнята судом до розгляду.

Таким чином, новою ціною позову є 6000138,34 грн.

Заяв та клопотань від відповідача-2 не надійшло, про наявне позовне провадження повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (постачальник) та Фермерським господарством "Адама" (покупець) укладено договір поставки №156/21-ЧН (далі - договір поставки) (а.с. 31-36), відповідно до п. 1.1 якого у строки, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно із п. 1.2 договору поставки найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару та нарахованих відсотків, інші умови визначені у додатках до договору, які є невід`ємною його частиною.

Покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення вартості (ціни) товару, визначеної з урахуванням вимог п. 2.2-2.3 у вигляді авансової частини та відстроченого платежу у строки, вказаних у додатках до договору шляхом перерахування коштів у національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті договору. У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені додатками до договору, постачальник має право:

- вимагати сплати покупцем всієї суми основного боргу за увесь поставлений товар за даним договором та всіх нарахованих відсотків за користування товарним кредитом;

- з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, вказаному в додатках до договору, притягнути покупця до відповідальності, відповідно до п. 7.2 договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованості за увесь поставлений товар за даним договором (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 12 % річних, якщо інший розмір відсотків не передбачений додатком до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті покупцем.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується в день розрахунку покупцем за поставлений товар (п.2.7 договору поставки).

Згідно із п. 2.10 договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань за договором, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

1) в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6 договору;

2) в рахунок сплати відсотків, нарахованих за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) договору;

3) в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) договору;

4) в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) договору;

5)в рахунок оплати вартості (ціни) товару, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого товару;

6) в рахунок оплати різниці ціни товару, передбаченої п. 2.2.3 договору.

У п. 2.11 договору поставки сторони визначили, що відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником відповідно до п. 2.6 та 2.7 договору. Постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає його в двох примірниках на адресу місцезнаходження покупця, що вказана в тексті договору. Покупець зобов`язується підписати акт та повернути один примірник підписаного акта постачальнику протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний примірник акта не повертається посстачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Нараховані відсотки за користування товарним кредитом покупець зобов`язується сплатити у строки, визначені в додатках до договору для оплати вартості (ціни) Товару.

Для забезпечення виконання зобов`язання покупця, сторони погодили обов`язкове оформлення забезпечення зобов`язання у виді поруки третьої особи, прийнятної для постачальника, та/або в будь-якому іншому виді, передбаченому ст. 546 Цивільного кодексу України. Договір поруки чи інший правочин, який укладається з метою забезпечення виконання зобов`язань покупця за даним Договором, покупець зобов`язаний підписати та забезпечити його підписання поручителем (або іншою особою, яка виступає гарантом виконання обов`язків покупця) не пізніше наступного робочого дня після укладення даного Договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 договору господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 9.16 договір набирає чинності з моменту його підписання.

Сторонами договору поставки підписано додатки до договору, у яких зазначено найменування, кількість, ціна товару, строки поставки, графік оплати товару покупцем, а саме:

- №1 від 27.05.2021, відповідно до якого покупець купує товар на загальну суму 407904,92 грн. Вид платежу - відстрочений платіж, строк оплати - до 22.10.2021 (а.с. 39);

- №1 від 27.05.2021 (редакція від 22.10.2021, відповідно до якого покупець купує товар на загальну суму 407904,92 грн. відстрочений платіж, строк оплати - до 22.11.2021 (а.с. 40).

20.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (постачальник) та Фермерським господарством "Адама" (покупець) укладено додаткову угоду до договору поставки (а.с. 41-42), відповідно до якої сторони дійшли згоди:

1. Перенести кінцевий розрахунок за договором поставки №156/21 від 25.05.2021 до 28.02.2022 і, відповідно до цього, внести зміни до п. п. 2.4 договору, доповнивши його п. 2.4.5 в наступній редакції:

« 2.4.5. Остаточний розрахунок покупця за придбаний овар відбувається згідно наступного графіка: до 28.02.2022:

- 407904,92 грн. основного боргу;

- 2025,40 грн. нарахованих відсотків за користування товарним кредитом;

- відсотки за користування товарним кредитом, які будуть нараховані станом на дату остаточного розрахунку за поставлений товар.

Сторони домовились, що у випадку оплати покупцем всієї суми заборгованості в строки, вказані вище, до покупця не буде застосована відповідальність, передбачена п. 7.2 Договору.

У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені вище, постачальник має право:

- стягнути з покупця всю суму основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом, які будуть нараховані;

- з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, притягнути покупця до відповідальності, відповідно до п. 7.2 Договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованості.».

2. Внести зміни до п. 2.6 договору, доповнивши його абзацом другим в наступній редакції: «З 23.10.2021 розмір відсотків за користування товарним кредитом збільшується, і становить 20 % річних, незалежно від розміру відсотків за користування товарним кредитом, вказаному в додатках до договору.».

3. Сторони дійшли згоди п. 7.2 договору викласти в наступній редакції: « 7.2. У випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день такого прострочення;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф у розмірі 40 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов?язання;

В) сплачує на користь постачальника 56 відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).».

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (кредитор), фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) та Фермерським господарством "Адама" (боржник, відповідач-1) укладено договір поруки №П/156/21-ЧН (далі - договір поруки) (а.с. 29-30), відповідно до п. 1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим п. 2 договору (далі - основний договір).

У випадку порушення боржником обов`язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 договору поруки).

Згідно із п. 2.1 договору поруки під основним договором розуміється договір поставки №156/21-ЧН від 25.05.2021, укладений між кредитором (у основному договорі іменується "постачальник") та боржником (у основному договорі іменується "покупець").

Згідно із п. 2.2 договору поруки строк дії основного договору становить один рік із дня його підписання уповноваженими сторін, крім зобов`язань покупця по виконанню грошових зобов`язань та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, за штрафними санкціями - до їх повного виконання.

Передбачений договором обов`язок поручителя перед кредитором поширюється на суму всіх без винятку,грошових зобов?язань боржника за основним договором (п. 3.1 договору поруки).

Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що підписанням договору поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збільшення обсягу обов`язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов`язку боржника перед кредитором.

Відповідно до п. 3.3 договору поруки поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальінсть за всіма зобов?язаннями боржника, вказаних у п. 3.1- 3.3 договору, у тому числі зі сплати судових витрат та інших витрат кредитора, пов?язаних з одержанням виконання грошового зобов?язання за основним договором (п. 3.4 договору поруки).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором у строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за основним договором шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорі.

Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 років з дати укладення даного договору (п. 6.1 договору поруки).

Пунктом 7.3 договору поруки передбачено, що поручитель підтверджує свою повну обізнаність з умовами Основного договору.

Відповідно до договору поставки позивачем поставлено, відповідачем-1 отримано товар на загальну суму 407904,92грн., що підтверджується видатковою накладною №30776 від 08.06.2021 на суму 407904,92 грн. (а.с. 22)

Факт отримання товару за вказаними накладними першим відповідачем не спростовується.

Перший відповідач з порушенням умов договору поставки та додаткової угоди від 20.12.2021 за поставлений позивачем товар розрахувався частково на загальну суму 115000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (кредитними повідомленнями) від 06.01.2022 на суму 15000,00 грн., від 09.02.2022 та 100000,00 грн. (а.с.51-52).

Враховуючи умови договору поруки, позивач вказав про те, що відповідач-2, у разі порушення боржником (відповідачем-1) обов`язку за основним договором мав самостійно оплатити заборгованість перед кредитором у строк 3- банківських днів після настання строку оплати за основним договором (п. 4.1 договору поруки).

Заборгованість відповідача-1 перед позивачем склала суму 292904,92 грн. Вказана сума заявлена позивачем до стягнення солідано з відповідачів.

Відповідно до п. 2.6 договору за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 12% річних, якщо інший розмір відсотків не передбачений додатком до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті покупцем. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується в день розрахунку покупцем за поставлений товар (п.2.7 договору поставки).

Позивачем на підставі п. 2.6, 2.7 договору та з урахуванням додаткової угоди від 20.12.2021 складено акти нарахування відсотків за користування товарним кредитом №49862 від 30.09.2021 на суму 1528,80 грн., №52696 від 28.10.2021 на суму 496,60 грн., №55863 від 31.12.2021 на суму 16360,90 грн., №55876 від 31.12.2021 на суму 2212,34 грн., №1024 від 31.01.2022 на суму 8058,12 грн., підписані першим відповідачем та № 9959 від 31.03.2022 на суму 5970,44 грн., №16331 від 28.04.2022 на суму 5777,86 грн. (а.с. 15-21) не підписаних першим відповідачем, проте направлених на його адресу поштою, що підтверджено описами вкладень у цінний лист, накладною (а.с. 44-45).

Загальний розмір нарахованих відсотків за користування товарним кредитом склав 40405,06 грн., які відповідачем-1 відповідно до умов договору та додаткової угоди не сплачено та заявлено позивачем до стягнення у солідарному порядку з відповідачів.

Пунктом 7.3 сторони, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди про збільшення строку позовної давності з усіх зобов?язань (сплати заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі договору до 3-х років. Строни домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов?язання припиняється через три роки від дня, коли зобов?язання мало було виконано (ч. 6 ст. 232 господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 (у редакції додаткової угоди від 20.12.2021) у випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день такого прострочення;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф у розмірі 40 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов?язання;

В) сплачує на користь постачальника 56 відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).».

З посиланням на п. 7.2 (а) у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору, враховуючи договір поруки позивачем заявлено про солідарне стягнення з відповідачів пеню за період з 01.03.2022 до 01.08.2022 у сумі 39160,99грн., що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунком.

На підставі п. 7.2 (б) у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору, враховуючи договір поруки позивачем заявлено про солідарне стягнення з відповідачів штраф у розмірі 40% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 117161,97грн., що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунком.

На підставі п. 7.2 (в) у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору, враховуючи договір поруки та приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено про солідарне стягнення з відповідачів до стягнення з відповідача 56 % річних за період з 01.03.2022 до 01.08.2022 у сумі 69205,81 грн., а також інфляційні нарахування за березень-червень 2022 року на суму 41299,59 грн., що позивач обґрунтовує наявними у матеріалах справи розрахунками.

Заперечень на позов відповідачами у встановлений судом строк не надав, проте на електронну адресу суду надійшли листи-пропозиції №15 від 25.07.2022, №16 від 09.08.20220, які не підписані електронним цифровим та судом залишені без розгляду, позивачем до матеріалів справи додано лист-пропозицію №15 від 25.07.2022 відповідач-2, у якому останній не відмовляється від виконання грошових зобов?язань за договором і погоджується сплатити основний борг та 40405,06 грн. відсотків за користування товарним кредитом. Просить позивача не нараховувати штрафні санкції у зв?язку із тяжким станом підприємства внаслідок воєнних дій у той час.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки першому відповідачу обумовленого договором товару за видатковою накладною №30776 від 08.06.2021 на суму 407904,92 грн. та факт часткової оплати першим відповідачем поставленого товару на загальну суму 115000,00грн. у зв`язку з чим у останнього виник обов`язок щодо оплати решти вартості товару у сумі 292904,92 грн. у строк, вказаний у додатковій угоді від 20.12.2021 до договору поставки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №П/156/21-ЧН від 25.05.2021, за яким відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором поставки №156/21-ЧН від 25.05.2021, зокрема за сплату основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Згідно із п. 3.2 договору поруки передбачено, що підписанням договору поручитель без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збільшення обсягу обов`язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов`язку боржника.

Пунктом 3.4 договору поруки сторони домовились, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність за всіма зобов`язаннями боржника, вказаним вище, в тому числі зі сплати судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором.

Системний аналіз наведених правових норм і умов договору дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителя зі сплати як основного боргу, так і штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат виникає саме з моменту прострочення грошового зобов`язання незалежно від пред`явлення до нього відповідної вимоги.

Оскільки відповідач-2 в укладеному договорі поруки надав свою згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності, а строк дії договору поруки, укладеного на 5 років, не закінчився, порука не є припиненою.

З огляду на встановлене судом порушення основного зобов`язання, допущене відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що відповідачі у справі мають відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 292904,92 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, пунктом 1.1, 2.6 договору поставки сторонами погоджено плату за користування товарним у розмірі 12% річних, а додатковою угодою від 20.12.2021 сторони вснесли зміни до п. 2.6 та визначили, що «З 23.10.2021 розмір відсотків за користування товарним кредитом збільшується, і становить 20 % річних, незалежно від розміру відсотків за користування товарним кредитом, вказаному в додатках до договору.».

За приписами ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно зі ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд зазначає, що із урахуванням умов договору та додаткової угоди до нього позивач вправі на всій вибір вирішувати питання про стягнення з відповідача, який порушив строк оплати товару, як штрафних санкцій та визначених договором відсотків річних, так і плати за користування товарним кредитом.

Пунктом п. 2.1 договору поставки сторони визначили що відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником відповідно до п. 2.6 та 2.7 договору. Постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає його в двох примірниках на адресу місцезнаходження покупця, що вказана в тексті договору. Покупець зобов`язується підписати акт та повернути один примірник підписаного акта постачальнику протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний примірник акта не повертається посстачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Нараховані відсотки за користування товарним кредитом покупець зобов`язується сплатити у строки, визначені в додатках до договору для оплати вартості (ціни) Товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт складання позивачем, на виконання п. 2.1, 2.6, 2.7 договору поставки та з урахуванням додаткової угоди від 20.12.2021, актів нарахування відсотків за користування товарним кредитом на загальну суму 40405,06 грн., факт підписання актів відповідачем-1 та факт направлення позивачем на адресу відповідача-1двох актів (№9959 від 31.03.2022 на суму 5970,44 грн., №16331 від 28.04.2022 на суму 5777,86 грн.).

У встановлений договором строк відповідач-1 нараховані відсотки за користування товарним кредитом у сумі 40405,06 грн. не сплатив.

Вказані обставини відповідачами у справі не спростовано. Судом враховано лист-пропозицію №15 від 25.07.2022 відповідача-1, адресованого позивачу, у якому відповідач-1 не відмовляється від виконання грошових зобов?язань за договором і погоджується сплатити основний борг та 40405,06 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за нарахованими відсотками за користування товарним кредитом у сумі 40405,06 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем-1 строку оплати поставленого товару нараховано пеню згідно із п. 7.2 (а) (у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору поставки) за період з 01.03.2022 до 01.08.2022 у сумі 39160,99грн. та на підставі пункту п. 7.2 (б) (у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору поставки) штраф у розмірі 40% від несплаченої суми у розмірі 117161,97 грн., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів у справі.

Як встановлено судом, відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді пені та штрафу було погоджено сторонами у договорі поставки.

Суд зазначає, що одночасне застосування позивачем до відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №913/686/19.

За таких обставин нарахування позивачем до сплати відповідачу пені та штрафу є правомірним.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню і вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів у справі штраф у розмірі 40% від несплаченої суми у розмірі 117161,97 грн., оскільки відповідачами було порушено договірні зобов`язання щодо вчасної оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 7.2 (в) (у редакції додаткової угоди від 20.12.2021 до договору) позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 56% річних за період 01.03.2022 до 01.08.2022 у сумі 69205,81 грн., а також інфляційні нарахування за березень-червень 2022 року на суму 41299,59 грн.

Наданий позивачем розрахунок 56% річних та інфляційних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідачів 56% річних за період 01.03.2022 до 01.08.2022 у сумі 69205,81 грн. та інфляційних нарахувань за березень-червень 2022 року на суму 41299,59 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 95180,81 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивач заявив про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Таким чином, питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу наразі судом не вирішується.

Керуючись ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Адама" (пров. Підгірного, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код 41938744) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (код 36348550, вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702) заборгованість у сумі 292904,92 грн., пеню у сумі 39160,99 грн., штраф у сумі 117161,97 грн., 56 % річних у сумі 69205,81 грн., індекс інфляції у сумі 41299,59 грн. та відсотки за користування товарним кредитом у сумі 40405,06 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Адама" (пров. Підгірного, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код 41938744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (код 36348550, вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702) 4501,04 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (код ЄДРПОУ 36348550, вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702) 4501,04 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст .257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2022.

Суддя М.О. Демидова