Постанова

від 16.10.2007 по справі 20-4/077

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-4/077

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 20-4/077  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Байдарские ворота", м. Севастополь (далі –КП "Байдарские ворота")

на рішення господарського суду міста Севастополя від 16.01.2006 та

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2006

зі справи  № 20-4/077

за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Севастополь (далі –відділення Фонду)

до  КП "Байдарские ворота"

про стягнення 9 008,82 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з КП "Байдарские ворота" штрафних санкцій в сумі 9 008,82 грн. за недотримання у 2004 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Рішенням названого господарського суду від 16.01.2006 (суддя               Остапова К.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 (судова колегія у складі: суддя        Антонова І.В. –головуючий, судді Котлярова О.Л., Маслова З.Д.), позов задоволено з мотивів невиконанням відповідачем обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та неповідомлення відповідних органів про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

КП "Байдарские ворота" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2006 касаційну скаргу КП "Байдарские ворота" разом з матеріалами даної справи передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2007 КП "Байдарские ворота" відмовлено у відкритті касаційного провадження  у справі, а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У зв'язку з набранням чинності КАС України з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом  9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим та апеляційним господарськими судами у порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.

Таким чином, розгляд місцевим та апеляційним господарськими судами публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають безумовному скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ                      № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Байдарские ворота" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.01.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 зі справи № 20-4/077 скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Севастополя для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суддя                  В. Селіваненко

Суддя                                                                                                  І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов