Постанова

від 22.09.2022 по справі 344/3117/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/3117/21

Провадження № 22-ц/4808/1021/22

Головуючий у 1 інстанції СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника АТ КБ «ПриватБанк» Наконечної Альони Вікторівни на заочне рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року ухвалене у складі судді Струтинського Р.Р. у м.Івано-Франківськ у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа: Івано-Франківський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з- під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Івано-Франківський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з- під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що 28.08.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11205376000, за умовами якого останній отримав грошові кошти у сумі 12000 доларів США з відсотковою ставкою 12,4% річних. 29.08.2007 р., в забезпечення виконання зобов`язань за даним договором було укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. за реєстровим номером Д-966, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, що знаходиться в урочищі «За плотами» у с. Рибне Тисменицького району Івано-Франківської області. 13.02.2012 р. між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладені договори факторингу №2 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 13.02.2012 р. за реєстровим номером 649-650, згідно якого право вимоги за зазначеним кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу відомо, що старшим державним виконавцем відділу ДВС міського управління юстиції в м. Івано-Франківськ Ясуник Т.В. на земельну ділянку, яка є предметом іпотеки накладено арешт на виконання виконавчого листа № 344/4146/2014, виданого 08.10.2014 р. Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 28 467,52 грн. Разом з тим, 31.05.2017 р. головним державним виконавцем Гнатюком В.Я. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11205376000 ОСОБА_1 не виконані. Просив звільнити з- під арешту земельну ділянку, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Тисминецький район, с.Рибне, урочище «За плотами» за кадастровим номером №2625885001:01:001:0291, а саме: реєстраційний номер обтяження: 7860213, Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45170638, виданий 27.11.2014 року, видавник Старший державний виконавець відділу ДВС міського управління юстиції в м.Івано-Франківськ Ясуник Т.В.

Ухвалою Тисинецького районного суду від 16.06.2021 р. до участі у справі залучено в якості співвідповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Заочним рішенням Тисминецького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа: Івано-Франківський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про звільнення майна з під арешту задоволено.

Знято арешт з нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, що знаходиться в урочищі «За плотами» в с. Рибне, Тисменицького району Івано-Франківської області, власником якої є ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження: 7860213, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер : 45170638, виданий 27.11.2014, видавник: старший державний виконавець відділу ДВС міського управління юстиції в м. Івано-Франківськ Ясуник Тетяна Василівна.

Ухвалою Тисминецького районного суду від 29 червня 2022 року залишено без задоволення заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» про перегляд заочного рішення Тисминицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року.

Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ КБ «ПриватБанк» Наконечна А.В. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір. Через неналежне виконання зобов`язання ОСОБА_1 у нього утворилася заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк». В результаті наявної заборгованості «ПриватБанк» звернувся до суду за захистом свого порушеного права з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підставі вказаного рішення відкрито виконавче провадження. Згідно реєстру АСВП в Івано-Франківському міському відділі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на виконанні перебуває виконавчий лист №344/4146/2014, виданий 08.10.2014 року Івано-Франківьким міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 28467,52 грн. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем 27.11.2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 45170638, зокрема земельної ділянки, та 31.05.2017 року головним державним виконавцем Гнатюком В.Я. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Вказує, що наявний арешт є законним та таким що накладено правомірно на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явились, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у її відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення судової повістки не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Суд відхиляє клопотання представника АТ КБ «ПриватБанк» про відкладення розгляду справи, оскільки зазначене клопотання поступило 13 год. 50 хв. після відкриття судового засідання та заначені причини неявки у судове засідання - прийняття участі в розгляді іншої справі, що не позбавляло іншого представника, який подав апеляційну скаргу прибути у судове засідання, суд не визнає поважною причиною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі договору іпотеки є іпотекодержателем предмету іпотеки - земельної ділянки з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, що знаходиться в урочищі «За плотами» в с. Рибне, Тисменицького району Івано-Франківської області, та позбавлений можливості здійснити звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку, через накладено арешт на майно, тому це є підставою для зняття арешту із нерухомого майна, оскільки іпотекодержатель має переважне та першочергове право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки і таке право підлягає захисту в тому числі і шляхом зняття арешту з предмету іпотеки, накладеного в забезпечення виконання вимог інших кредиторів, які не є іпотекодержателями.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 28.08.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (змінено на АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11205376000, за умовами якого останньому надано кредит в іноземній валюті у сумі 12000 доларів США з відсотковою ставкою 12,4% річних (а.с.7-9).

На забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором 29.08.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. за реєстровим № Д-967, згідно якого в іпотеку АТ «УКРСИББАНК» було передано нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 1145 кв.м з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, що знаходиться в урочищі «За плотами» у с. Рибне Тисменицького району Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1 (а.с.10-11).

Згідно договору факторингу № 2 від 13.02.2012 р. та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 р., укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» (попередньо АКІБ «УкрСиббанк») та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», право вимоги за зазначеним кредитним договором від 28.08.2017 р., у тому числі по іпотечному договору від 29.08.2007 р. перейшло до позивача (а.с.12-17).

Відповідно із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборона на нерухоме майно зареєстровано 29.08.2007 за № 5562001 реєстратором: приватний нотаріус Угорчак Н.М., підстава обтяження: договір іпотеки Д-966, об`єкт обтяження: земельна ділянка у с. Рибне, урочище "За плотами" Тисменицького району Івано-Франківської області з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, власник: ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 03.02.2021 р. за номером 242803684 встановлено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 2625885001:01:001:0291, що знаходиться в урочищі «За плотами» в с. Рибне, Тисменицького району Івано-Франківської області, власником якої є ОСОБА_1 . Підставою обтяження постанова про арешт майна боржника старшого державного виконавця відділу ДВС міського управління юстиції в м. Івано-Франківську Ясуник Т.В. від 27.11.2014 р.(зв.ст. а.с.6).

Відповідно до листа заступника начальника Івано-Франківського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Богака Я., наданого на адвокатський запит адвоката Деренько З.М., згідно реєстру АСВП в Івано-Франківському міському відділі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на виконанні перебував виконавчий лист № 344/4146/2014, виданий 08.10.2014 р. Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 28 467,52 грн. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем 27.11.2014 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 45170638, зокрема земельної ділянки, та 31.05.2017 р. головним державним виконавцем Гнатюком В.Я. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.53).

Частиною першою статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з частиною першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права та вимоги АКІБ «УкрСиббанк», у подальшому ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», як іпотекодержателя, були зареєстровані значно раніше, ніж накладено арешт, а тому право іпотекодержателя є пріоритетним відносно інших прав і ніяких перешкод у реалізації права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки не існує.

З урахуванням того, що арешт накладений на спірну земельну ділянку, яка перебуває в іпотеці, згідно частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» позивач як іпотекодержатель має пріоритетне права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, яке виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Оскільки зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації, то суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержателя спірного нерухомого майна підлягають задоволенню.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 338/1118/16-ц ( провадження № 61-16095св18), підстави відступити від зазначеного висновку суд не встановив.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом ухвалено рішення відповідно до встановлених обставин на підставі наданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладене доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, розглянуто позовну заяву у відповідності до норм матеріального права, прийнято обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи, тому підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника АТ КБ «ПриватБанк» Наконечної Альони Вікторівни залишити без задоволення. Заочне рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2022 року.

Судді: В.Д. Фединяк Л.В.Василишин

І.О.Максюта