Постанова

від 21.09.2022 по справі 826/17123/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року

м. Київ

справа №826/17123/18

адміністративне провадження № К/9901/19966/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Чумаченко Т.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача Шульженко Д.Ю.,

представника відповідача Скрибка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі №826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ Констракшн» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВГ Констракшн» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 7 вересня 2018 року №13579 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ Констракшн»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 9 жовтня 2018 року №5082615147 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 431 523 грн та штрафними санкціями на суму 107 881 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 9 жовтня 2018 року №5092615147 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на 479 470 грн та штрафними санкціями на суму 119 868 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ Констракшн» задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 жовтня 2018 року №5082615147, №5092615147 та направлено справу до апеляційного суду на новий розгляд. В частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу від 7 вересня 2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АВГ Констракшн» постанову апеляційного суду залишено без змін.

За наслідками повторного перегляду справи постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2016 між ПАТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» (Замовник) та ТОВ «АВГ Констракшн» (Підрядник) укладено договір підряду №11/16/РР предметом якого є виконання комплексу ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт з виконання ремонту на об`єкті - офіс продажу, приміщення №37 Царський (7-й поверх) за адресою вулиця Старонаводницька, будинок 13 б Печерського району міста Києва.

Крім того, 01.11.2016 між ТОВ «АВГ Констракшн» (Генпідрядник) та ТОВ «ПРАЙМКОРП» укладено договір субпідряду №01/11 предметом якого є виконання комплексу ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт з виконання ремонту на об`єкті - «Тераси та система мультимедіа, офіс продажу комплексу «Tsarsky», 7-й поверх за адресою: вулиця Старонаводницька, будинок 13 б Печерського району міста Києва».

Загальна вартість робіт за Договором від 01.11.2016 №01/11 склала 895 740 грн, в тому числі 149 290 грн з ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору від 01.11.2016 №01/11 позивачем надано: податкові накладні, договірну ціну до договору від 01.11.2016 №01/11 (на суму 895 740 грн); акт приймання виконаних робіт від 20.12.2016; акт прийому-передачі будівельного майданчика від 01.11.2016; акт прийому-передачі надання проектної документації від 01.11.2016; акт надання послуг №336 від 20.12.2016; рахунок на оплату №355 від 20.12.2016; акт надання послуг №337 від 20.12.2016; рахунок на оплату №356 від 20.12.2016; акт надання послуг №339 від 20.12.2016; рахунок на оплату №358 від 20.12.2016; оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 за 01.12.2016-01.01.2017; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року - січень 2017 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року - січень 2017 року (деталізована); платіжні доручення, картку рахунку 631 за січень 2015 року - грудень 2018 року (на суму 895 740 грн).

01.12.2016 між ТОВ «АВГ Проджект» (Замовник) та ТОВ «АВГ Констракшн» (Виконавець) укладено договір №151/12 на розробку проектно-кошторисної документації по об`єктах:

Об`єкт 1 «Торгово-розважальний комплекс з житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вулиці М. Тимошенка, 21, в місті Києві»;

Об`єкт 2 «Реконструкція з розширенням існуючого комплексу будівель і споруд під багатофункціональний комплекс на проспекті Правди, 47 у Подільському районі міста Києва»;

Об`єкт 3 «Розроблення проектної документації стадії «Дизайн-проект для МЗК та інших приміщень по об`єкту: «Будівництво житлового будинку з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками на вулиці Лесі Українки, 7-9 , з включенням до складу проекту житлового будинку з підземним паркінгом на вулиці Первомайського, 8, в місті Києві».

01.12.2016 між ТОВ «АВГ Констракшн» (Замовник) та ТОВ «ПРАЙМКОРП» (Виконавець) укладено договір №01-12/2016 на розробку проектно-кошторисної документації по об`єктах:

Об`єкт 1 «Торгово-розважальний комплекс з житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вулиці М. Тимошенка, 21, в місті Києві»;

Об`єкт 2 «Реконструкція з розширенням існуючого комплексу будівель і споруд під багатофункціональний комплекс на проспекті Правди, 47 у Подільському районі міста Києва»;

Об`єкт 3 «Розроблення проектної документації стадії «Дизайн-проект для МЗК та інших приміщень по об`єкту: «Будівництво житлового будинку з комплексом об`єктів громадського обслуговування та критими автостоянками на вулиці Лесі Українки , 7-9, з включенням до складу проекту житлового будинку з підземним паркінгом на вулиці Первомайського, 8, в місті Києві».

Загальна вартість робіт з розроблення проектно-кошторисної документації 1 981 080 грн.

ТОВ «ПРАЙМКОРП» за договором на розробку проектно-кошторисної документації від 01.12.2016 №01-12/2016 виготовлена проектна документація по вказаних Об`єктах.

На підтвердження виконання умов договору від 01.12.2016 №01-12/2016 позивачем надані: податкові накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату; оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за 01.12.2016-01.01.2017; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року - січень 2017 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року - січень 2017 року (деталізована); платіжні доручення, картка рахунку 631 за січень 2015 року - грудень 2018 року (на суму 1 981 080 грн).

28 лютого 2018 року на адресу ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист заступника начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яким повідомлено, що у їх провадженні перебувають матеріали кримінального провадження №32017100000000024 від 13 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 КК України, в ході здійснення якого встановлено, що службові особи ТОВ «Міленіум Інвест» протягом 2016-2017 років здійснювали безтоварні операції із підприємствами, які мають ознаки фіктивності, зокрема із ТОВ «ПРАЙМКОРП». Допитаний в якості свідка керівник ТОВ «ПРАЙМКОРП» ОСОБА_1 надав покази про непричетність до реєстрації цього товариства та до його фінансово-господарської діяльності. Одним із контрагентів ТОВ «ПРАЙМКОРП» було ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН». З огляду на вказане, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві звернулось до начальника ГУ ДФС у м. Києві з проханням вчинити дії, спрямовані на організацію проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «ПРАЙМКОРП» за весь період взаємовідносин.

Відповідачем на адресу ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» направлено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» від 11 квітня 2018 року №15170/10/26-15-14-07-02-15, у якому повідомлено, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» даних податкового кредиту у сумі 479470 грн за господарськими операціями з ТОВ «ПРАЙМКОРП», що містяться у податковій декларації за грудень 2016 року. Зокрема, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у ТОВ «ПРАЙМКОРП» будь-яких основних фондів та виробничих потужностей. Номенклатура та обсяг реалізованих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарських операцій. Відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавалися. У зв`язку із викладеним відповідач просив позивача протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу зазначених фактів.

Також, вимагалось надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ «ПРАЙМКОРП» за грудень 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків, зокрема, але не вичерпно: договори, згідно з якими було придбано послуги; податкові накладні, отримані від ТОВ «ПРАЙМКОРП»; рахунки-фактури; акти виконаних робіт; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати послуг; регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів: картки рахунків 10, 20, 30, 31, 36, 37, 63, 64, 68, 80, 90 за весь період дії договору; інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із ТОВ «ПРАЙМКОРП»; письмові пояснення, якщо дані послуги придбавались у ТОВ «ПРАЙМКОРП» з метою використання у власній господарській діяльності; якщо ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» не є кінцевим споживачем придбаних послуг, надати інформацію про наступного по ланцюгу придбання покупця; у разі впливу фінансово-господарських операцій із ТОВ «ПРАЙМКОРП» на формування фінансового результату до оподаткування (рядок 02 декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік), надати пояснення з копіями первинних документів.

ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» листом від 8 травня 2018 року №41/04 надало відповідь на вказаний запит, в якому зазначило про його незаконність, оскільки висновки контролюючого органу щодо допущення ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» порушень під час господарських операцій з ТОВ «ПРАЙМКОРП» ґрунтуються виключно на припущеннях. Разом з цим, позивачем додано до даного листа копії податкових накладних від 20 грудня 2016 року, виписаних ТОВ «ПРАЙМКОРП», із відповідними розрахунками коригування кількості і вартості показників (причина коригування - зміна номенклатури з «ремонтно-будівельні роботи» на «розробка проектної документації»), а також копії платіжних доручень про оплату.

На підставі доповідної записки від 5 вересня 2018 року №2857/26-15-14-07-02-16, відповідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв`язку з наданням документів не в повному обсязі на письмовий запит, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 7 вересня 2018 року №13579 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН», відповідно до якого перевірку слід було провести у період з 13 вересня 2018 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

13 вересня 2018 року працівникам ГУ ДФС у м. Києві виписані направлення №867/26-15-14-07-02-18 та №868/26-15-14-07-02-18 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «ПРАЙМКОРП» за період з 1 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Наказ на проведення перевірки та направлення №867/26-15-14-07-02-18 та №868/26-15-14-07-02-18 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено представнику ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» Д.Ю.Шульженко.

Також 13 вересня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві направлено на адресу ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» запит №1, в якому запропоновано позивачу у строк до 17 вересня 2018 року надати для ознайомлення оригінали первинних документів та їх копії, що підтверджують придбання послуг у ТОВ «ПРАЙМКОРП» за грудень 2016 року, а також інформацію щодо наявних основних засобів, які знаходились на обліку підприємства за період, що перевірявся. Роз`яснено положення пункту 44.6 статті 44 ПК України.

У відповідь на вказаний запит ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» направлено на адресу ГУ ДФС у м. Києві пояснення від 18 вересня 2018 року із копіями відповідних підтверджуючих документів, які отримано ревізором 19 вересня 2018 року.

У період з 13 вересня 2018 року по 19 вересня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 7 вересня 2018 року №13579 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «ПРАЙМКОРП» за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт №232/26-15-14-07-02-10/40740633 від 26 вересня 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431523 грн, а саме: за 2016 рік на 297162 грн, за 2017 рік на 134361 грн;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6, статті 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2016 року на загальну суму 479470 грн.

На підставі висновків акта перевірки, які зводяться до відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «ПРАЙМКОРП», 9 жовтня 2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №5082615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 431523 грн та за штрафними санкціями на суму 107881 грн;

- №5092615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «АВГ КОНСТРАКШН» за платежем податок на додану вартість на 479470 грн та за штрафними санкціями на суму 119868 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про допущені контролюючим органом процедурні порушення при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, що є самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Зокрема, надіслані письмові запити податкового органу, які передували виданню наказу на проведення перевірки складені з порушенням вимог ст. 73 ПК України, оскільки інформація, отримана з інформаційних баз відповідача не може слугувати підставою для твердження про нереальність господарських операцій, а інформація, отримана від слідчого у кримінальному провадженні не відповідає ознакам податкової інформації; отримання податковим органом будь-якої інформації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження є незаконним способом отримання доказів, оскільки відсутнє рішенням суду (слідчого судді) про проведення перевірки; запит не містить конкретних фактів порушення ТОВ «АВГ Констракшн» податкового та іншого законодавства, а зазначено лише припущення щодо можливих недоліків у господарській діяльності не позивача, а іншої юридичної особи; приймаючи наказ від 07.09.2018 № 13579 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВГ Контракшн», відповідачем зазначено підставу для проведення такої перевірки п.п.78.1.4 ст. 78, ст. 79 ПК України, але не зазначено яких саме документів не надано платником податків на письмовий запит та які обставини залишились не з`ясованими внаслідок відсутності таких документів; відповідачем не спростовано фактичне проведення невиїзної перевірки в приміщенні податкового органу, всупереч наказу, яким визначено проведення виїзної перевірки.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наданні позивачем первинні документи, складені з урахуванням специфіки господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Прайкорп», підтверджують реальність господарської операції, а свідчення в межах кримінального провадження ОСОБА_1 (керівника ТОВ «ПРайкорп») про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності не є беззаперечним доказом нереальності господарської операції, незважаючи на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 18 липня 2019 у справі № 755/9999/19, якою кримінальне провадження за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України за підозрою останнього у скоєнні кримінального правопорушення закрито з нереабілітуючих підстав у зв`язку із закінченням строків давності.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги відповідач зазначає, що запит податкового органу про надання письмових пояснень та первинних документів містить вказівку на фактичні та правові підстави його надіслання з урахуванням обставин, встановлених за даними інформаційних систем автоматизованого моніторингу. В запиті чітко зазначено опис необхідної інформації та орієнтовний перелік документів. Також скаржник зазначає, що наданні позивачем первинні документи підписані Козьмічом П.С., який згідно протоколу допиту у кримінальному провадженні заперечує свою участь у здійсненні фінансово-господарської діяльності, та цей факт підтверджується судовим рішення у кримінальній справі про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав; у ТОВ «Праймкорп» відсутні трудові, матеріальні та виробничі ресурси, а також відсутні основні засоби, транспортні засоби. Під час перевірки на підставі даних ЄРПН та отриманої податкової інформації встановлено відсутність наданих позивачу послуг у ланцюгу постачання від ТОВ «Праймкорп»; наданими позивачем поясненнями та їх документальними підтвердженнями на запит контролюючого органу не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані платником податків, внаслідок подання таких документів не у повному обсязі; перевіркою встановлено, що в актах наданих послуг та податкових накладних зазначено виконані/надані «ремонтно-будівельні роботи», тоді як предметом договору є «надання послуг з розробки проектно-кошторисної документації». Відомості в актах виконаних робіт зазначено не у повному обсязі без зазначення об`єкту на якому виконувались такі роботи.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої, підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У відзиві на касаційну скаргу та додаткових письмових поясненнях позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням підстав позову, а також мотивів і висновків Верховного Суду при направленні справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають касаційному перегляду в частині висновків судів про наявність/відсутність процедурних порушень при призначенні і проведенні податкової перевірки, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення та їх правомірність.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом певних документів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом». Зокрема, визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, - податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом).

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Судами попередніх інстанцій встановлено, як вже зазначалось, що направляючи запит, контролюючий орган здійснив аналіз інформаційних баз та показників податкової декларації з даними Єдиного реєстру податкових накладних з урахуванням пояснень ОСОБА_1 про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Праймкорп», що на його розсуд, свідчили про порушення позивачем податкового законодавства.

Досліджуючи запит від 11 квітня 2018 року №15170/10/26-15-14-07-02-15 про надання певних документів та письмових пояснень, суди встановили, що підставою для його направлення був факт виявлення відповідачем недостовірних даних, що містяться у податковій декларації ТОВ «АВГ Констракшн» з ПДВ за грудень 2016 року, а саме: недостовірність визначення ТОВ «АВГ Констракшн» даних податкового кредиту у сумі 479 470 грн по взаємовідносинах із ТОВ «ПРАЙМКОРП», що містяться у податковій декларації за грудень 2016 року.

Вказаного висновку відповідач дійшов з огляду на те, що з`ясовано документальне оформлення господарських операцій ТОВ «АВГ Констракшн» та ТОВ «ПРАЙМКОРП» оскільки керівником ТОВ «ПРАЙМКОРП» надано свідчення про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПРАЙМКОРП». Крім того, в ході аналізу інформаційних баз встановлено: відсутність у ТОВ «ПРАЙМКОРП» будь-яких основних фондів та виробничих потужностей; номенклатура та обсяг реалізованих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської операції, без трудових ресурсів; відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавалися.

З метою правильного вирішення спору важливо визначити, чи отримав у законний спосіб контролюючий орган податкову інформацію, а також достатність цієї інформації (а не припущень) для призначення та проведення перевірки.

Суди дійшли висновку про незаконність направлення контролюючим органом запиту з огляду наявність припущень порушення податкового законодавства не у позивача, а у іншої юридичної особи, а призначення податкової перевірки здійснено не за рішенням суду у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими, оскільки з аналізу положень статей 72, 73 ПК України висновується, що отримана податковим органом податкова інформація на підставі інформаційних баз, сформованих в тому числі на підставі показників податкової декларації і даних ЄРПН є законним джерелом отримання такої інформації. Як встановлено судами, у запиті зазначено підстави для його надіслання, перелік інформації, яка запитується та перелік документів, які пропонується надати. Перевірка призначена на підставі п.п.78.1.4 ст. 78 ПК України, оскільки податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, і платник податків не надав у повному обсязі письмові пояснення і документальні підтвердження на письмовий запит.

Позивач не заперечує факт не надання в повному обсязі всіх первинних документів на письмовий первинний запит контролюючого органу, оскільки вважав його незаконним, а перелік наданих первинних документів за повторним запитом від 13 вересня 2018 значно більший, ніж наданий позивачем 08 травня 2018, що підтверджує доводи відповідача про не надання в повному обсязі первинних документів, що стало підставою для призначення документальної перевірки.

Важливо зауважити, що направлення запиту та витребування письмових пояснень і первинних документів здійснюється саме з метою усунення припущення і необхідністю встановлення наявності/відсутності податкового порушення, а відтак, в будь-якому випадку на цій стадії відсутні підстави стверджувати про право податкового органу направляти запит лише у разі встановлення факту податкового правопорушення.

Щодо проведення перевірки документальної виїзної/невиїзної. Позивач стверджує, що контролюючим органом перевірка здійснена документальна невиїзна у приміщенні податкового органу, в той час, як наказом від 7 вересня 2018 призначено документальну виїзну перевірку.

Відповідач доводив суду, що здійснено виїзну перевірку, а в приміщенні податкового органу здійснювалось лише оформлення акту перевірки, що підтверджується відповідним записом, а також розписками про вручення представнику ТОВ «АВГ Констракшн» адвокату Шульженко Д.Ю. копії наказу на проведення перевірки та направлень ревізорів-інспекторів перед початком перевірки. В акті перевірки зазначено про проведення перевірки з відома директора ТОВ «АВГ Констракшн» Гарбара П.О. в присутності представника Шульженка Д.Ю.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що оскільки відповідачем не доведено проведення виїзної перевірки за місцезнаходженням позивача, то доводи позивача про проведення невиїзної перевірки є обґрунтованими.

Тобто, судами не встановлено місце проведення перевірки, а лише констатовано неспроможність відповідача довести свою позицію.

Разом з тим, важливим є вирішення питанням щодо наявності/відсутності негативних наслідків для позивача. Адже беззаперечним фактом є проведення документальної перевірки з відома та у присутності представників позивача на підставі наданих ним документів відповідно до запитів від 11.04.2018 та 13.09.2018.

Суди зазначають, що саме проведення призначеної виїзної перевірки у невиїзний спосіб, у сукупності з іншими процедурними порушеннями є визначальними для визнання незаконними спірних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, суди не зазначили підстави, які вплинули на такий висновок.

Колегія суддів не погоджується з такими висновкоми судів попередніх інстанцій, оскільки судами не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між місцем проведення перевірки та її результатами.

Висновки судів попередніх інстанцій в цій частині суперечать правовому висновку, сформульованому у цій справі у постанові від 21 лютого 2020 судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

З таких підстав, рішення судів попередніх інстанцій в мотивувальній частині підлягають зміненню.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтями 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Частина 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Згідно підпункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо посилання на свідчення в межах кримінального провадження ОСОБА_1 (керівника ТОВ «Праймкорп») про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності, та на наявність ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 18.07.2019 у справі № 755/9999/19, якою кримінальне провадження за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України за підозрою останнього у скоєнні кримінального правопорушення закрито з нереабілітуючих підстав у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів вважає, що даний факт не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, застосувавши норми частин шостої, сьомої статті 78 КАС, зазначила, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відступивши від висновку Верховного Суду України в постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/14 (№ 21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 не зробила висновку, що обставини щодо діяльності контрагента платника податків, на які посилається контролюючий орган як на доказ нереальності господарської операції, не входять до предмета доказування.

Відповідно до висновку Великої Палати такі обставини підлягають оцінці з врахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який знайшов відображення у нормі частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. При цьому, як виснувалась Велика Палата, важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції вчинялись позивачем з урахуванням специфіки його господарської діяльності і дійсних намірів досягнення ділової мети.

Згідно із приписами статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення підлягають зміні в частині мотивів, а в решті - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі №826/17123/18 змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Т.А. Чумаченко М.М. Гімон