Постанова

від 22.09.2022 по справі 620/18988/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 вересня 2022 року

справа № 620/18988/21

адміністративне провадження № К/990/23026/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (судді - Кобаля М.І., Костюка Л.О., Степанюка А.Г.)

у справі № 620/18988/21

за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «ДАРИ ЧЕРНІГІВЩИНИ»

до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним рішення, -

УСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «ДАРИ ЧЕРНІГІВЩИНИ» (далі - підприємство, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення (далі - податковий орган, відповідачі), в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20 вересня 2021 року № 3130033/42268316, № 3130034/42268316 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 30 липня 2021 року, № 2 від 9 серпня 2021 року датою їх подання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року (повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2022 року) адміністративний позов задоволено.

Повний текст судового рішення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було отримано 10 травня 2022 року.

Головне управління ДПС у Чернігівській області подало на це рішення апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2022 року була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та податковому органу встановлено строк для надання доказів, які підтверджують дату отримання оскаржуваного рішення, а також документу про сплату судового збору.

Вказану ухвалу суду Головне управління ДПС у Чернігівській області отримало 11 липня 2022 року.

15 липня 2022 року Головне управлення ДПС у Чернігівській області надало до суду заяву про усунення недоліків разом із документом про сплату судового та обґрунтуванням дати отримання судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року відмовлено податковому органу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року з тих підстав, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, а саме не надав підтвердження дати отримання судового рішення.

25 серпня 2022 року Головне управління ДПС у Чернігівській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам, а також не враховано те, що скарга була подана в межах строку передбаченого частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, разом із клопотанням про поновлення строк на апеляційного оскарження.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу суду не надано.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року у межах строку, встановленого частиною другою статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить відмітка на копії супровідного листа Чернігівського окружного адміністративного суду, про отримання копії рішення 10 травня 2022 року.

Крім того, слід звернути увагу, що справу Чернігівським окружним адміністративними судом було розглянуту у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також, необхідно врахувати той факт, що супровідний лист про направлення до Головного управління ДПС у Чернігівській області копії рішення хоча і датований 26 квітня 2022 року, проте на зворотній частині листа міститься відмітка сектору обліку відправки кореспонденції, згідно з якою вказане рішення було отримано для відправки лише 4 травня 2022 року, а тому отримання податковим органом 10 травня 2022 року копії рішення є цілком ймовірним та таким, що підтверджується реєстраційним штампом на супровідному листі.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку Верховного Суду, у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та не враховано дату отримання копію рішення, з урахуванням розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, дати направляння копії рішення податковому органу, а також дати отримання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та взагалі не пропустив строк для звернення з апеляційною скаргою.

З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Встановивши конституційність обов`язку платити встановлені законом податки, законодавець підкреслив не тільки фіскальну функцію податків, але й їх значення для виконання державою завдань, спрямованих на забезпечення потреб суспільства, його розвитку. Апеляційний перегляд цієї справи, враховуючи наведені обставини щодо звернення відповідача з апеляційною скаргою, відповідність апеляційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає балансу приватного і публічного інтересу.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року скасувати, а справу № 620/18988/21 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер