Постанова

від 22.09.2022 по справі 640/25274/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 вересня 2022 року

справа № 640/25274/21

адміністративне провадження № К/990/24389/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Дев`ятка Олександра Григоровича в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у складі суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., Кузьменка В. В.,

у справі № 640/25274/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 червня 2021 року №966522-2409-2615.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу на це рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року апеляційну скаргу повернуто позивачу у зв`язку з тим, що скаргу надіслано на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду, а не подано через підсистему «Електронний суд».

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 серпня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дев`ятка О. Г. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.

В апеляційній скарзі позивач посилається на норми абзаців 23, 24 підпункту 15.17 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), приписи Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, а також вказує на оголошення Вищої ради правосуддя, опубліковане у газеті «Голос України» (№168 (7668) від 04 вересня 2021 року), аналіз чого зумовив висновок позивача, що з 05 жовтня 2021 року процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду не лише через підсистему «Електронний суд», але в електронній формі, з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, за умови їхнього засвідчення кваліфікованим електронним підписом. Скаржник зазначає, що аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 620/10863/21.

Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2022 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу № 640/25274/21 з суду першої інстанції.

15 вересня 2022 року справа № 640/25274/21 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, висловлені у справах №№ 759/2804/20, 855/67/20 та 522/3191/19, зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», що є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Так як, матеріали справи не містили відомості про підписання апеляційної скарги електронним цифровим підписом із застосуванням визначеного процесуальним законом засобу - Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, а саме її підсистеми «Електронний суд», колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 44 КАС України.

Разом з тим, правовий висновок щодо питання належного способу звернення до суду, у справах №№759/2804/20, 855/67/20 та 522/3191/19 та застосований судом апеляційної інстанції, сформований за правового регулювання, яке на час прийняття оскаржуваної ухвали зазнало змін.

Так, за приписами підпункту 15.17 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

У газеті «Голос України» (№168 (7668) від 04 вересня 2021 року) опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Зокрема, вводяться в дію процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет). Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Наведеним Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначений порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Так, за приписами пункту 110 розділу ІV «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (пункт 111 Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС).

Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що з 05 жовтня 2021 року процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду не лише через підсистему «Електронний суд», а й в електронній формі, з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, за умови їхнього засвідчення кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Ураховуючи те, що апеляційна скарга позивача та додані до неї матеріали були засвідчені кваліфікованим електронним підписом, то така дія заявника апеляційної скарги відповідає приписам пункту 111 Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам частин сьомої, восьмої та десятої статті 44 КАС України і безпідставно повернув скаргу, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану.

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, пандемії коронавірусу COVID-19, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами.

Слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію особи, втім електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний. Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та суперечить частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наявність в судів офіційних електронних адрес, з урахуванням принципу пропорційності, свідчить, що направлення підписаного електронного процесуального документа на офіційну, загальновідому, електронну адресу суду є безпосереднім зверненням до суду з письмовим документом та зумовлює обов`язкове прийняття судами електронних процесуальних документів, які направлені на офіційну електронну адресу суду та відповідають вимогам частини десятої статті 44 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Дев`ятка Олександра Григоровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року скасувати, справу № 640/25274/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк