Постанова

від 01.12.2022 по справі 640/25274/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25274/21 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 24.06.2021 № 966522-2409-2615.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:109:0152, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Також, позивачу на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:109:0153, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_1 26 квітня 2021 року об`єднала належні їй суміжні земельні ділянки в одну, за кадастровим номером 8000000000:91:109:0199, площею 0,2 га (2 000 кв.м) за адресою: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням ДПС у м. Києві сформоване податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2021 року № 112296-2409-2615, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 116 219,72 гривень (за ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0152).

Разом з цим, ГУ ДПС у м. Києві розглянуто заяву, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Новіковим Я.А. від 31 травня 2021 року б/н щодо податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб, зокрема, щодо реєстрації права власності з 26 квітня 2021 року на об`єднану земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0199, у результаті чого проведена звірка по податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб.

За результатами проведеної звірки податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2021 року № 112296-2409-2615 на суму 116 219, 72 гривень (за ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0152) було відкликане (скасоване).

ГУ ДПС у м. Києві з врахуванням оновленої податкової інформації відповідно до норм ПК України сформовано та надіслано нові податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб за 2021 рік, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 24 червня 2021 року № 62771/6/26-15-24-09-18.

Сума податку на 2021 рік по податковому повідомленню-рішенню від 24 червня 2021 року № 966522-2409-2615 у розмірі 36 617, 17 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 24 червня 2021 року № 966522-2409-2615 протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2021 року № 966522-2409-2615 діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апелянт у своїй скарзі посилається на протиправність дій контролюючого органу в частині розрахунку земельного податку, а саме невірного визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, щодо якої здійснюється нарахування податку.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року за №2755-VI (далі - ПК України).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (далі - ЗК України), а справляння плати за землю розділом XII «Податок на майно» ПК України.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому, положеннями пункту 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (підпункт 286.1 статті 286 ПК України).

Відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 та Закону України «Про оцінку землі» від 11 грудня 2003 року №1378-IV, ведення Державного земельного кадастру та надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 статті 73. Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями, акти ради сільського, міського голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 12.3. статті 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац 1 пункт 284.1 статті 284 ПК України).

Згідно з пунктом 274.1. статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Рішенням Київської міської ради (далі - КМР) від 23 червня 2011 року №242/5629 із змінами та доповненнями (далі - Рішення) було встановлено ставки земельного податку.

Відповідно до пункту 5.1 до додатку 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням КМР «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23 червня 2011 року №242/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1910/5974 (далі Положення) ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці №1 цього Положення.

Згідно примітки 1 таблиці № 1 до додатка 3 Положення вид цільового призначення земель зазначається відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 №548.

Відповідно до примітки 2 таблиці №1 до додатка 3 Положення якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 №548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС ОСОБА_1 перебувала на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб за наступні земельні ділянки:

- АДРЕСА_1 , площею 0,1 га. (1000 кв.м.), кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:109:0152;

- АДРЕСА_1 , площею 0,1 га. (1000 кв.м.), кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:109:0153.

Як було зазначено вище, ведення Державного земельного кадастру та надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи.

При цьому, вид (код виду) цільового призначення земельної ділянки позивача згідно з класифікацією видів цільового призначення земель, не внесено до Державного земельного кадастру.

Таким чином, відповідно до примітки 2 таблиці № 1 до додатка 3 Положення застосовано ставку податку в розмірі - 1 % від нормативної грошової оцінки.

Як вже було зазначено вище та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформоване податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2021 року №112296-2409-2615 на суму 116 219,72 грн. (за ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0152).

Разом з цим, ГУ ДПС у м. Києві розглянуто заяву подану представником ОСОБА_1 адвокатом Новіковим Я. А. від 31 травня 2021 року б/н щодо податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб, зокрема, щодо реєстрації права власності з 26 квітня 2021 року на об`єднану земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0199, у результаті чого проведена звірка по податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб.

За результатами проведеної звірки податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2021 року №112296-2409-2615 на суму 116219,72 гривень (за ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0152) було відкликане (скасоване).

ГУ ДПС у м. Києві з врахуванням оновленої податкової інформації відповідно до норм ПК України сформовано та надіслано нове податкове повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб за 2021 рік, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 24 червня 2021 № 62771/6/26-15-24-09-18.

Сума податку на 2021 рік по податковому повідомленню-рішенню від 24 червня 2021 року № 966522-2409-2615 у розмірі 36 617,17 грн. розрахована наступним чином:

11 621 972, 18 х 1% х 115/365 днів = 36 617,17 грн., де:

11 621 972, 18 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2020 №3092/86-20;

1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці № 1 до додатка З Положення «Про плату за землю в місті Києві»).

115 днів - днів у власності;

365 днів - днів у 2021 році.

Стосовно доводів апелянта щодо невірного визначення розміру нормативно-грошової оцінки, яка покладена в основу розрахунку податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2021 року № 62771/6/26-15-24-09-18, колегія суддів зауважує, що зазначеним податковим повідомленням-рішенням визначено суму земельного податку за період з 01 січня 2021 року по 25 квітня 2021 року щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0152.

За таких обставин, посилання апелянта на застосування нормативно-грошової оцінки у розмірі 7 241 104, 16 грн. на підставі витягу від 04 серпня 2021 року щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0199, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що тільки 26 квітня 2021 року позивачем об`єднано належні їй суміжні ділянки в одну, за кадастровим номером 8000000000:91:109:0199, площа 0,2 га (2000 кв.м) за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідно сформовано нормативно грошову оцінку на нову земельну ділянку.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а лише зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.