Постанова

від 22.09.2022 по справі 826/12400/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа №826/12400/13-а

адміністративне провадження № К/9901/33892/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/12400/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Файдюк В.В., Собків Я.М.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" звернулося до адміністративного суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 №0000284050 та від 23.07.2013 №0000394050.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про відшкодування витрат на правничу допомогу частково задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі 826/12400/13-а.

Ухвалою суду від 22.09.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 23.09.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до положень статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін за наслідками апеляційного перегляду, задоволено позов Товариства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень, яким зменшено позивачу суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 112690,00грн, та, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 660437,00грн.

Товариство звернулося до апеляційного суду з заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22270,00грн. за рахунок Офісу великих платників податків ДФС. Як вбачається із поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвокатів за подання відзиву на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків та участі у судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції заяву Товариства задоволено частково, присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5963,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Судове рішення мотивовано тим, що надані суду апеляційної інстанції матеріали доводять факт понесення позивачем витрат за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні представників позивача. Суд дійшов висновку, що враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатами робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, заявлені витрати є обґрунтованими частково.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції про задоволення заяви частково таким, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню на підставі частин першої, другої статті 351 КАС України, Товариство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 16307,00 грн скасувати, ухвалити нове рішення у відповідній частині, а саме, стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16307,00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна». У решті оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що у цій справі суд не врахував відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, що свідчить про порушення процесуального права та не відповідає позиції Верховного Суду, зокрема, але не виключно, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.11.2019 справа №902/347/18, яку позивач просить врахувати при прийнятті рішення у справі. Крім того, на думку позивача, апеляційний суд помилково вважав, що заявлені вимоги є неспівмірними, адже матеріали справи містять первинні та інші документи на підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачу, а погодинні ставки адвокатів АО «КМ партнери» відповідають звичному рівню оплати на українському ринку кваліфікованих юридичних послуг.

Відповідач правом подання відзиву не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до положень статті 134 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Частинами першою, сьомою, дев`ятою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як слідує з оскаржуваного судового рішення представником позивача заявлені вимоги до відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвокатів за подання відзиву на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків. Заявник зазначає, що справа розглядається з 2013 року та має дуже важливе значення для позивача, оскільки предметом даної справи є оскарження податкових повідомлень-рішень на загальну суму 773127,00грн.

У цій справі судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги, додаткова угода до Договору, платіжне доручення на суму 22270,00грн., акт про надання послуг, відповідно до якого до робіт з надання правничої допомоги залучено адвокатів-учасників об`єднаних адвокатів, якими було здійснено наступні роботи: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.07.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 1,3 год., ставка 4190,00грн, всього 5 447,00грн.; адвокат Медведєва О. - 4,0год., ставка 3620,00грн., всього 14480,00грн.; участь у судовому засіданні 23.10.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 0,3год., ставка 4190,00грн., всього 1257,00грн; адвокат О.Медведєва 0,3год., всього 1086,00грн.).

Загальна вартість послуг з правової допомоги, яка підлягає сплаті становить 22270,00грн.

Рахунок та платіжне доручення, як первинні документи, відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні реквізити, в них вказано призначення платежу з посиланням на відповідний Договір та номер адміністративного провадження у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатами робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, суд вважає заявлені витрати обґрунтованими частково, оскільки вони є неспівмірними із заявленою сумою витрат на правовому допомогу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відзив на апеляційну скаргу містить пояснення, які надавалися представниками в суді першої інстанції, а тому на думку колегії суддів, справедливим та співмірним буде відшкодування суми понесення правових витрат за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3620,00грн. (вартість однієї години роботи адвоката), з урахуванням участі двох представників у судовому засіданні 23.10.2019 - 1086,00 грн та 1257,00грн, всього в розмірі 5963,00грн.

У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновком апеляційного суду.

Поряд з цим, не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 134 КАС України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання відповідача.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Як слідує з аналізу положень частини сьомої статті 134 КАС України, яка визначає, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, вказана норма не наділена імперативним характером.

Крім того, з оскаржуваного судового рішення слідує, що представник відповідача, ознайомившись в судовому засіданні із поданою заявою, заперечував проти її задоволення та просив суд відмовити в її задоволенні з огляду на неспівмірність заявлених витрат із наданою правничою допомогою.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Необхідно відзначити, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховний суд також вважає необхідним зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд вказує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Представник позивача не враховує, що ряд послуг, які надавалися позивачу, дублюють одна одну. Як вбачається, підготовку відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції здійснювали адвокат Нестеров-Сурменко О. 1,3год, адвокат Медведєва О. 4,0год., що є, на думку суду, подібними діями. При цьому, апеляційний суд констатував, що відзив на апеляційну скаргу містить пояснення, які надавалися представниками в суді першої інстанції.

Верховний Суд звертає увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд касаційної інстанції вбачає, що апеляційним судом враховано положення статті 90 КАС України, яка встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду апеляційної є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судом здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи заявника касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням нормативного регулювання, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, в межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи позивача для скасування рішення суду апеляційної інстанції обґрунтованими.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №826/12400/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду