Рішення

від 15.01.2020 по справі 826/12400/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Київ № 826/12400/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2013 року №0000284050 та від 23 липня 2013 року №0000394050.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) від 17 травня 2013 року №0000284050 та від 23 липня 2013 року №0000394050. Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні).

19.07.2019 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, пов`язані з правничою допомогою на суму 24400 грн, оскільки рішенням від 09.07.2019 суд його не вирішив.

18.11.2019 справа №826/12400/13-а повернулася з Шостого апеляційного адміністративного суду після закінчення процедури апеляційного оскарження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. Окрім викладеного письмово, усно наголосила, що має місце тривалий розгляд справи, при цьому добросовісне виконання представниками усіх обов`язків сторони в ході розгляду справи та виконання власне виховної функції до суб`єкта владних повноважень.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на їх неспіврозмірність.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду заяви у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), ухвалив розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані документи та матеріали справи, оцінивши пояснення представників учасників справи, вирішуючи порушене у заяві питання суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вбачається із поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвокатів за підготовку відповіді на відзив та пояснення щодо постачальника, які були подані на виконання ухвали суду, а також за участь у судових засіданнях.

В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №11-2/79-2018/1 від 01.11.2018, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №11-2/79-2018/1 від 11.10.2019, платіжне доручення №8129 від 11.07.2019 на суму 24400 грн із призначенням платежу: рах. 72 від 10.07.2019 за послуги з надання професійної правової (правничої) допомоги у зв`язку із супроводом справи , рахунок-фактура №72 від 10.07.2019, відповідно до якого оплаті підлягають послуги з надання професійної правової (правничої) допомоги у зв`язку із супроводом справи №826/12400/13-а, відповідно до додаткової угоди №1 від 01.11.2018 до договору про надання правової допомоги №11-2/79-2018/1 від 01.11.2018 на суму 24400 грн, акт про надання послуг №72, відповідно до якого до робіт з надання правничої допомоги залучено адвокатів-учасників об`єднаних адвокатів, якими здійснено наступні роботи: підготовка відповіді на відзив та пояснення щодо постачальника, які були подані на виконання ухвали суду від 29.10.2018 у справі №826/12400/13-а (адвокат О. Букуєва - 1,5 год, ставка 5970 грн, всього 8955 грн, помічник адвоката О.Медведєва - 4,1 год, ставка 2760 грн, всього 11316 грн); участь у судовому засіданні 01.03.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 0,3 год, ставка 4190 грн, всього 1257 грн); участь у судовому засіданні 24.04.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 0,2 го, ставка 4190 грн, всього 838 грн); участь у судовому засіданні 07.06.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 0,2 год, ставка 4190 грн, всього 838 грн); участь у судовому засіданні 09.07.2019 (адвокат О.Нестеров-Сурменко - 0,3 год, ставка 4190 грн, всього 1257 грн).

Загальна вартість послуг з правової допомоги, яка підлягає сплаті становить 24400 грн.

Рахунок та платіжне доручення, як первинні документи, відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-14, містять всі необхідні реквізити, в них вказано призначення платежу з посиланням на відповідний Договір про надання правової допомоги.

Враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатами робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, суд вважає заявлені витрати обґрунтованими частково, оскільки вони є неспівмірними із заявленою сумою витрат на правовому допомогу.

Так, на думку суду, справедливим та співмірним буде відшкодування суми понесення правових витрат за підготовку відповіді на відзив та пояснень щодо постачальника, які подані на виконання ухвали суду у розмірі 5970 грн (вартість однієї години роботи адвоката), з урахуванням участі представників у судових засіданнях 01.03.2019, 24.04.2019, 07.06.2019, 09.07.2019 - 4190 грн, всього в розмірі 5970 + 4190 = 10160 грн.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані матеріали частково доводять факт понесення позивачем витрат за складання та подання відповідних процесуальних документів та участі в судовому засіданні представників позивача в адміністративній справі № 826/12400/13-а, які в загальній сумі складають 10160 грн.

У контексті цієї справи суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2019 у справі №826/7806/17, щодо застосування статті 134 КАС України, в якому зазначено, що аналіз положень статті 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 252 КАС України, суд

вирішив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, - задовольнити частково.

Стягнути з Офісу великих платників Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10160 грн (десять тисяч сто шістдесят гривень).

В задоволенні заяви про стягнення решти понесених витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 цього ж Кодексу протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, площа Спортивна, 1-А, поверх 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 30307207).

Відповідач - Офіс великих платників Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39440996).

Суддя О.М. Чудак