Постанова

від 22.09.2022 по справі 812/1192/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 812/1192/17

адміністративне провадження № К/9901/46910/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №812/1192/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Технологія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя Чиркін С.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Технологія» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень: від 14.04.2017, яким позивачу визначено штраф у сумі 3825,82грн; №0001591203, яким визначено штраф - 392,42грн; від 11.07.2017 №0005341203, яким збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 37704,43грн за основним платежем, за штрафними фінансовими санкціями - 9426,10грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі №812/1192/17.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником.

Ухвалою суду від 22.09.2022 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 23.09.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.

Враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.

На підставі встановлених обставин судом з`ясовано наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Технологія» (код ЄДРПОУ 20159277), зареєстрований як юридична особа 27.04.1993 (а.с. 103-105).

29.04.2003 між Лисичанською міською радою (орендодавцем) і ТОВ «БМФ «Технологія» (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки №497, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,3897 га, строком на 15 років починаючи з дати його державної реєстрації, грошова оцінка якої складає 403507,19грн. Визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4035,07грн. за рік, орендна плата сплачується орендарем щомісячно в розмірі 336,26грн. не пізніше 15 числа наступного за звітного місяцем (а.с. 6-11).

17.04.2015 між Лисичанською міською радою (орендодавцем) і ТОВ «БМФ «Технологія» (орендарем) укладено додаткову угоду до договору оренди від 04.06.2003 №497, відповідно до якої на період експлуатації з 01.01.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 654166,67грн., орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі на період експлуатації з 01.01.2015 - 19625,00грн., орендна плата вноситься орендарем щомісячно на період експлуатації з 01.01.2015 щомісячно в розмірі 1635,42грн., додаткова угода є невід`ємною частиною договору від 04.06.2003 №497 та набирає чинності після підписання сторонами (а.с. 68-70).

18.02.2016 між Лисичанською міською радою (орендодавцем) і ТОВ «БМФ «Технологія» (орендарем) укладено додаткову угоду до договору оренди від 04.06.2003 №497, відповідно до якої на період експлуатації з 01.01.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 881870,46грн., орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі на період експлуатації з 01.01.2016 - 26456,11грн., орендна плата вноситься орендарем щомісячно на період експлуатації з 01.01.2016 щомісячно в розмірі 2204,68грн., додаткова угода є невід`ємною частиною договору від 04.06.2003 №497 та набирає чинності після підписання сторонами (а.с. 65-67).

Позивачем до Відповідача були подані звітні та уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

02.03.2017 уповноваженими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з питань своєчасності сплати до бюджету плати за землю в частині орендної плати з юридичних осіб за січень, березень - грудень 2014 року, січень, лютий, липень 2015 року, на підставі якої складено акт від 02.03.2017 №36/1232-1203/20159277, згідно висновків якого встановлено несвоєчасність сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю в частині орендної плати з юридичних осіб ТОВ «БМФ «Технологія», задекларованих у податковій декларації з плати за землю за звітний податковий період 2014 рік від 28.01.2014 №9002766748 та 2015 рік від 28.01.2015 №9005065500 у сумі 23053,30грн. (а.с. 14-15).

При перевірці 02.03.2017 використано податкові декларації з плати за землю за звітний податковий період 2014 рік від 28.01.2014 № 9002766748 та за звітний податковий період 2015 рік від 28.01.2015 №9005065500.

На підставі інформації, зазначеній в акті від 02.03.2017 №36/1232-1203/20159277 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 14.04.2017 №0001591203, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за затримку на 11, 7, 1 календарні дні сплати в розмірі 3924,00грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 392,42грн. (а.с. 12).

На підставі інформації, зазначеній в акті від 02.03.2017 №36/1232-1203/20159277, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 14.04.2017 №0001581203, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за затримку на 326, 298, 269, 240, 239, 208, 178, 151, 148, 120, 90, 66, 59, 35 календарних днів в розмірі 19129,10грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3825,82грн. (а.с. 11).

15.06.2017 проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 - 2016 роки, на підставі якої складено акт від 15.06.2017 №421/12-32-12-03/20159277, висновками якого встановлено заниження ТОВ «БМФ «Технологія» суми податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 - 2016 роки у сумі 37704,43грн. (а.с. 16-19).

При перевірці використані уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2015 рік від 17.04.2015 №9071908490, від 23.05.2017 №1700016557, та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік від 23.02.2017 №1700016558.

На підставі інформації, зазначеній в акті від 15.06.2017 №421/12-32-12-03/20159277, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 11.07.2017 №0005341203, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями - в розмірі 37704,43грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 9426,10грн. (а.с. 13).

Сторонами підтверджена інформація, зазначена в актах перевірки та технічна помилка в даті уточненої декларації, а саме: в акті від 15.06.2017 замість дати 23.05.2017 зазначена дата 23.02.2017 декларації №1700016558 за 2016 рік (а.с. 16 - зворотній бік).

Позивачем не оспорюється право Відповідача на проведення перевірки та порядок її проведення.

Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2017 №0001591203; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001581203 в частині застосування штрафних санкцій за січень 2015 року в розмірі 436,11грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0005341203; зобов`язано Головне управління ДФС у Луганській області врахувати та внести до інтегрованої картки особового рахунку платника податків інформацію про орендну плату за землі державної або комунальної власності. У решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився, подав касаційну скаргу, в обґрунтування якої вказує, що Податковий кодекс України не містить посилань на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та не зазначає, що проведення антитерористичної операції є підставою для, зокрема, звільнення від орендної плати. Крім того, позивачем не надано відповідного Сертифікату Торгово-Промислової Палати України на підтвердження обставин непереборної сили. Відтак, податкові повідомлення-рішення є правомірним і таким, що підлягають виконанню. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався своїм правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що податковим органом не вказано, у чому полягають допущені, на думку відповідача, порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зміст касаційної скарги повторює тези та аргументи щодо необхідності надання позивачем сертифікату ТПП, що вже були розглянуті судами і їм надано оцінку. Товариство просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У цій справі на підставі матеріалів справи суди дійшли висновку, що оскільки між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма "Технологія» та Лисичанською міською радою укладено договір оренди земельних ділянок, яка розташована на території м. Лисичанськ Луганської області, тобто на території проведення АТО, відтак, ТОВ «БМФ «Технологія» у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно, мало право на звільнення від плати за землю за цими земельними ділянками в силу положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон №1669-VII).

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (стаття 287 ПК України).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Пунктом 5 статті 11 цього Закону передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р» та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено місто Лисичанськ.

Посилаючись на положення статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої, під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, - Суд вважає, що зазначена норма пов`язує звільнення суб`єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО, виключно з настанням такої обставини, як здійснення цими суб`єктами діяльності на території проведення АТО.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. При цьому, положення статті 6 цього Закону, як норми прямої дії, не вимагають додаткового отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.

Водночас, Верховний Суд наголошує, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків платника податку, а лише надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Відтак, у даному випадку до спірних правовідносин слід застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки він є спеціальним законом відносно відповідних обставин та визначає, у тому числі, підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов`язань.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 52, 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити. Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150).

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 у справі №812/1192/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду