Рішення

від 23.09.2022 по справі 420/9807/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9807/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 71354,84 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3824,36 грн., всього 75179,20 грн.

Позов обґрунтований позивачем тим, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2021 рік, наданого до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» склала 31 особу. За правилами заокруглення, якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення. Тому, якщо підприємству потрібна 1 особа з інвалідністю, то такий норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю працювала 6 повних місяці звітного року, оскільки 6 (місяців) =0.5=1 особа. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не створив жодного. Позивач, посилаючись на положення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначив, що відповідач самостійно у встановлений Законом строк не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим, відповідач повинен сплатити і пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь їх строк.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що надав до служби зайнятості звітність за формою 3-ПН про наявність 2-х вакансій для працевлаштування 2-х осіб з інвалідністю. Тобто, відповідач належним чином інформував державну службу зайнятості про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та про робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю. Крім того, повідомлення органів працевлаштування про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю надало можливість направлення відповідними органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді на виконання приписів Закону України № 875-ХП, зазначених у його вступній частині - гарантування інвалідам рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах житія суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідами вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами та можливостей реалізації ними права згідно із ст. 17 вказаного Закону працювати на підприємствах (об`єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів. Однак, на адресу відповідача інваліди для працевлаштування в 2021 році відповідної кваліфікації не направлялись.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» зареєстровано як юридична особа 29.12.2005 року та знаходиться за адресою: комплекс будівель та споруд, буд.1, сільрада Веселодолинська, Тарутинський р-н, Одеська обл.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» складено звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою № 10-ПОІ, який зареєстрований в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до ч. ч.1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій, зокрема, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

У поданому до позивача звіті за формою №10-ПОІ за 2021 рік, позивач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2021 році становила 31 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) «-» особа; кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 2212 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника 71355 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів « 71355 грн.».

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З аналізу вищенаведених норм ст.18, ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вбачається, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. У той же час підприємство зобов`язане створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

Таким чином обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

При цьому, як вбачається з приписів ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;

Відповідно до абз.3 п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії починаючи з 07.02.2017 року.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб для працевлаштування.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 встановлено, що якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово (або декілька разів на рік) подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів (з 07.02.2017 року) з дати відкриття вакансії, він виконав свій обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії (починаючи з 07.02.2017 року) може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування осіб з інвалідністю і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Відтак, у справах цієї категорії визначальним є дослідження факту подання роботодавцями звітності форми № 3-ПН.

Таким чином, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для осіб з інвалідністю державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду України від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (справи №№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно), у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі 825/1276/18 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

При цьому, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено, що з січня 2021 року відповідач відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» повинен був створити одне робоче місце для особи з інвалідністю.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» подавало до Тарутинської районної філії Одеського обласного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН «Звітність інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 28.01.2021 року, від 26.02.2021 року, від 25.03.2021 року, від 26.04.2021 року, від 27.05.2021 року від 25.06.2021 року від 27.07.2021 року, від 25.08.2021 року, від 27.09.2021 року, від 25.10.2021 року, від 25.11.2021 року, від 24.12.2021 року.

Таким чином, відповідач у 2021 році інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні відповідачу центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця та потребу у направленні йому центром зайнятості особи з інвалідністю для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 820/2287/17, провадження № К/9901/20476/18.

Вищезазначений висновок Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач як учасник господарських відносин вжив усіх залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто, здійснив заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 13901271) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Бородіно-А» (комплекс будівель та споруд, буд. 1, Веселодолинська сільрада, Тарутинський район, Одеська область, 68544, код ЄДРПОУ 33840317) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 71354,84 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3824,36 грн., всього 75179,20 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.