Постанова

від 16.10.2007 по справі 3/764-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/764-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 3/764-06  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Гадячсир”,                 м. Гадяч Полтавської області (далі –ЗАТ “Гадячсир”)

на рішення господарського суду Сумської області  від 06.03.2007 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007

зі справи  № 3/764-06

за позовом  ЗАТ “Гадячсир”

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , м. Суми (далі –територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення та

зустрічним позовом територіального відділення АМК

до ЗАТ “Гадячсир”

про стягнення 6 800 грн. штрафу.

Судове засідання проведено за участю представників:

ЗАТ “Гадячсир” –Білошицького К.К. та Швець І.М.,

територіального відділення АМК  –Суярова В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ “Гадячсир” звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним рішення територіального відділення АМК від 20.09.2006 № 36 зі справи № 03-06/02/03/04/5/6/16-20006 (далі –оспорюване рішення).

Територіальне відділення АМК, у свою чергу, подало зустрічний позов про стягнення з ЗАТ “Гадячсир” 6 800 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського Сумської області від 06.03.2007 (суддя              Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 (колегія суддів у складі: суддя                    Погребняк В.Я. –головуючий, судді Гончар Т.В., Істоміна О.А.), у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено з мотивів законності та обґрунтованості оспорюваного рішення.

ЗАТ “Гадячсир” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення з мотивів ненадання попередніми судовими інстанціями належної оцінки зібраним у справі доказам, а також неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ “Гядячсир” –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі –Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з оспорюваним рішенням:

дії  ЗАТ “Гадячсир”, відкритого акціонерного товариства “Буринський завод сухого молока”, дочірнього підприємства “Аромат”, відкритого акціонерного товариства “Охтирський сиркомбінат”, приватного підприємства “Рось”, товариства з обмеженою відповідальністю “МалКАтранс”, відкритого акціонерного товариства “Шосткінський міськмолкомбінат”, які полягали у суттєвому (на 40 - 50 %) зниженні закупівельних цін на молоко коров'яче незбиране для промислової переробки (далі –молоко), що закуповується у населення, в межах Сумської області  протягом періоду 16.01.2006 - 16.04.2006 з рівня 1 000 - 1 200 грн. за 1 тонну (із врахуванням дотації) до 600 грн. за 1 тонну (із врахуванням дотації) та утриманні цих закупівельних ціни з 16.04.2006 по 30.04.2006 на рівні 600 грн. за 1 тонну (із врахуванням дотації), визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, визначеним пунктом 1 статті 50, частини третьою статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності);

на ЗАТ “Гадячсир” накладено штраф у сумі 6 800 грн.;

- в обґрунтування оспорюваного рішення зазначено, що:

поведінка ЗАТ “Гадячсир” та інших зазначених суб'єктів господарювання –виробників молочної продукції суперечить об'єктивно обумовленій ринковій поведінці, оскільки вони мають різну номенклатуру та собівартість продукції, технологічні умови виробництва та різні обсяги закупівлі молока і тому не можуть встановлювати та утримувати закупівельні ціни на молоко на однаковому рівні; в умовах конкуренції на ринку молока, що закуповується у населення, в межах Сумської області не існує об'єктивних причин для утримання суб'єктами господарювання протягом тривалого проміжку часу низьких закупівельних цін  на цей товар на однаковому рівні; закупівельні ціни суб'єктів господарювання, що закуповували молоко у населення в інших областях України, відрізнялися від закупівельних цін, що були встановлені в Сумській області;

антиконкурентний характер узгоджених дій ЗАТ “Гадячсир” та  зазначених суб'єктів господарювання, а також безпідставність такої поведінки на ринку підтверджується: утриманням з 16.04.2006 по 30.04.2006 закупівельних цін  на зазначений  товар на рівні  600 грн. за 1 тонну (з дотацією), що в 1,3 - 1,5 рази нижче за показники відповідного періоду 2005 року, протягом якого закупівельні ціни складали  800 - 900 грн. за 1 тонну; суттєвою ринковою владою зазначених суб'єктів господарювання  за рахунок  їх сукупної частки на ринку молока, що закуповується у населення, в межах Сумської області (93,2 %), яка дозволяла встановлювати та тривалий час утримувати закупівельні ціни на цей товар на однаковому низькому рівні, оскільки частки інших суб'єктів господарювання –товариства з обмеженою відповідальністю “Великописарівський маслозавод”, відкритого акціонерного товариства “Лозівський молзавод”, закритого акціонерного товариства “Маслозавод “Прилуки”, закритого акціонерного товариства “ Краснокутський молзавод” та відкритого акціонерного товариства “Богодухівський молзавод” –

є порівняно невеликою і не перевищує 2,5 %, що не дозволяє окремо кожному з них впливати на ситуацію;

- визначення частки суб'єктів господарювання на ринку закупівлі молока у населення в межах Сумської області територіальним відділенням АМК проводилося з метою встановлення факту перевищення або недосягнення  5 % мінімальної сукупної частки, у разі недосягнення якої вплив  узгоджених дій суб'єктів господарювання на ринок вважається неістотним відповідно до пункту 2.1 Типових вимог до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України  від 12.02.2002 № 27-р (далі –Типові вимоги). Під час проведення дослідження та  розрахунків було використану інформацію щодо обсягів закупівлі молока, яку надали названі суб'єкти господарювання;  

- в період утримання суб'єктами господарювання, зазначеними в оспорюваному рішенні, з 16.04.2006 по 30.04.2006 закупівельних цін на рівні 600 грн. за 1 тонну (з дотацією) була усунута конкуренція на ринку молока, що закуповується у населення, в межах Сумської області, оскільки:

було відсутнє змагання між зазначеними суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг одних над іншими суб'єктами господарювання;

здавачі молока (населення) не мали можливості вибирати між кількома покупцями за ціновою пропозицією у зв'язку зі зниженням названими суб'єктами господарювання закупівельних цін до однакового  низького рівня та їх утримання на цьому рівні, а отже, був відсутній основний метод конкурентної боротьби –цінова конкуренція, зміст якої наразі полягає в тому, що покупці молока можуть пропонувати ціну вищу, ніж їх конкуренти;

окремий суб'єкт господарювання мав можливість визначити умови обороту товару на ринку і здійснювати закупівлю молока у потрібних обсягах на вигідних для себе умовах;

- ЗАТ “Гадячсир”  в січні 2006 року закупило 2 229 тонн молока, у           лютому –441,6 тонни, у березні –29,8 тонни, а в квітні –1947,6 тонни. Отже, у лютому 2006 року було закуплено 19,8 % товару від обсягу закупівлі товару в січні 2006 року, в березні –1,3 %, а в квітні –87, 3 %;

- під час розгляду справи про порушення антимонопольного законодавства територіальне відділення АМК на адресу суб'єктів господарювання, які брали участь у розгляді  цієї справи,  у тому числі й на адресу ЗАТ “Гадячсир”, було надіслано вимогу  про надання пояснення з економічним обґрунтуванням щодо суттєвого зниження закупівельних цін на молоко;

- ЗАТ “Гадячсир” не подало територіальному відділенню АМК відповідних економічних розрахунків;

- в обґрунтування позовних вимог  ЗАТ “Гадячсир”, зокрема, зазначено, що ним було укладено прямі зовнішньоекономічні договори на реалізацію молочної продукції на зовнішньоекономічному ринку з товариством з обмеженою відповідальністю “Агропродекспорт” (договір від 01.05.2005 № ДП 03-2005/46) та товариством з обмеженою відповідальністю “Молпродекспо” (договір від 01.01.2006 № 20). За твердженням ЗАТ “Гадячсир”, станом на 01.01.2006 90 % виробленої молочної продукції реалізовувалося на зовнішньоекономічному ринку. За умовами додаткової угоди від 02.01.2006           № 1 до договору від 01.01.2006 № 20 та додаткової угоди від 02.05.2005  № 1/А  до договору від 01.05.2005 № ДП 03-2005/46 ЗАТ “Гадячсир” обмежувалося у праві реалізації молочної продукції шляхом укладення прямих зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу з третіми особами (нерезидентами). Тому внаслідок тимчасового обмеження на ввезення з України до Російської Федерації всіх видів продукції тваринного походження з 20.01.2006 року ЗАТ “Гадячсир”  втратило можливість реалізації своєї молочної продукції і з метою збереження ринку закупки молока, не маючи на це економічної та промислової потреби, проводило закупівлю молока в межах Сумської області за ціною від 1,11 грн. за 1 літр до 0,77 грн. за 1 літр. При цьому з 27.01.2006 на підприємстві було призупинено виробництво молочної продукції, а працівників попереджено про наступне звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва. В першому кварталі 2006 року ЗАТ “Гадячсир” зазнало збитків у розмірі 2 659 000 грн.;

- зазначені ЗАТ “Гадячсир” закупівельні ціни спростовуються листом цього ж товариства від 07.07.2006 № 677, надісланим до територіального відділення АМК та використаним останнім для визначення динаміки закупівельних цін на молоко за період з січня по травень 2006 року;

- договір від 01.05.2005 № ДП 03-2005/46, укладений ЗАТ “Гадячсир” та  товариством з обмеженою відповідальністю “Агропродекспорт”, діяв до 31.12.2005;

- зі змісту зазначених зовнішньоекономічних  договорів від 01.05.2005            № ДП 03-2005/46  та від 01.01.2006 № 20 не вбачаються обсяги  реалізованої ЗАТ “Гадячсир”  у 2006 році та експортованої до Російської Федерації молочної продукції;  

- ЗАТ “Гадячсир” не подало  доказів щодо: обсягів реалізованої в 2006 році та експортованої до Російської Федерації молочної продукції; факту наявності обмежень у праві реалізації товару шляхом укладання прямих зовнішньоекономічних договорів; впливу введеного обмеження на закупівельну ціну таким чином, що вона стала однаковою у всіх зазначених в оспорюваному рішенні суб'єктів підприємництва.

Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсним рішення територіального відділення АМК.

Із з'ясованого попередніми судовими  інстанціями змісту оспорюваного рішення вбачається, що територіальним відділення АМК дії  ЗАТ “Гадячсир” кваліфіковано за пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Визначення узгоджених дій наведено у статті 5 Закону: зокрема,  узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Статтею 6 Закону встановлено, що:

- антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (частина третя);

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина четверта).

Відтак для правильної кваліфікації дій суб'єктів господарювання за пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону попередні судові інстанції у розгляді даної справи мали вичерпно з'ясувати:

- чи повністю з'ясоване територіальним відділенням АМК згідно з оспорюваним рішенням на підставі аналізу ситуації на ринку товару вчинення ЗАТ “Гадячсир” та іншими зазначеними у цьому рішенні суб'єктами господарювання схожих дій, які призвели (могли призвести) до недопущення, усунення або обмеження конкуренції;

- спростовує чи ні відповідний аналіз наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.

За твердженням скаржника, місцевим та апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки доказам, які свідчать про наявність об'єктивних причини  щодо зниження ЗАТ “Гадячсир” закупівельних цін на молоко, а саме: введення тимчасового обмеження на ввезення з України на територію Російської Федерації всіх видів продукції тваринного походження з 20.01.2006; відсутність достовірної інформації компетентних органів про строк, на який запроваджено тимчасові обмеження; відмова контрагентів від виконання умов господарських договорів у зв'язку з введенням тимчасового обмеження; зниження обсягів закупівлі молока  на 86,3 % у порівнянні з періодом, коли підприємство працювало на повну потужність; прийняття рішення про простій підприємства; наявність у ЗАТ “Гадячсир” збитків у першому кварталі 2006 року на суму  2 659 000 грн.

Проте  такі твердження скаржника спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Так, з останніх вбачається, що:

- зі змісту зазначених зовнішньоекономічних  договорів від 01.05.2005            № ДП 03-2005/46  та від 01.01.2006 № 20 не вбачаються обсяги  реалізованої ЗАТ “Гадячсир”  у 2006 році та експортованої до Російської Федерації молочної продукції;  

- ЗАТ “Гадячсир” не подано доказів: обсягів реалізованої в 2006 році та експортованої до Російської Федерації молочної продукції; наявності обмежень у праві реалізації товару шляхом укладання прямих зовнішньоекономічних договорів; впливу введеного обмеження на закупівельну ціну таким чином, що вона стала однаковою у всіх зазначених в оспорюваному рішення суб'єктів підприємництва;

- ЗАТ “Гадячсир”  в січні 2006 року закупило 2 229 тонн молока, в лютому –441,6 тонни, у березні –29,8 тонни, а в квітні –1947,6 тонни. Отже, у лютому 2006 року було закуплено 19,8 % товару від обсягу закупівлі товару в січні 2006 року, в березні –1,3 %, а в квітні –87, 3 %;

- місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі зібраних у справі доказів встановлено, що втрата ринку збуту молочної продукції внаслідок заборони ввезення на територію Російської Федерації всіх видів продукції тваринного походження з 20.01.2006 може бути  підставою для припинення виробництва  молочної продукції та закупівлі молока, але не є об'єктивною причиною для зниження і утримання занижених цін на закупівлю молока разом з іншими суб'єктами господарювання.

З огляду на викладене судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що ЗАТ “Гадячсир” скористалося ситуацією, яка склалася на зовнішньоекономічному ринку у зв'язку з введенням тимчасового обмеження  на ввезення з України на територію Російської Федерації молочної продукції, та вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону.

На думку скаржника, оспорюване рішення територіального відділення АМК прийнято з порушенням приписів Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі –Методика), а саме: з невірним визначенням територіальних і часових меж та обсягів ринку, суб'єктів  ринку та частки ЗАТ “Гадячсир” на ньому.

Відповідно до підпункту 2.1 Типових вимог дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України будь-які узгоджені дії, крім створення суб'єкта господарювання, об'єднання учасниками (засновниками), вартісні порогові показники яких перевищують зазначені в пункті 2.3, якщо сукупна частка на ринку товару всіх суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, на будь-якому задіяному ринку товару не досягає 5 %.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що визначення частки суб'єктів господарювання територіальним відділенням АМК проводилося з метою встановлення факту перевищення або недосягнення мінімальної сукупної частки (5 %), у разі недосягнення якої вплив  узгоджених дій суб'єктів господарювання на ринок вважається неістотним. Під час проведення дослідження та  розрахунків було використану інформацію щодо обсягів закупівлі молока, яку надали названі суб'єкти господарювання.

Зі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що сукупна частка зазначених у рішенні територіального відділення АМК суб'єктів господарювання  на ринку закупівлі молока в Сумській області протягом періоду з 01.01.2006 по 01.04.2006 складала 93,2 %. Частки товариства з обмеженою відповідальністю “Великописарівський маслозавод”, відкритого акціонерного товариства “Лозівський молзавод”, закритого акціонерного товариства “Маслозавод “Прилуки”, закритого акціонерного товариства “Краснокутський молзавод” та відкритого акціонерного товариства “Богодухівський молзавод”  є порівняно невеликою і не перевищує 2,5 %.

Отже, сума зазначених часток учасників ринку закупівлі молока в Сумській області (95,7%) спростовує твердження скаржника щодо неврахування в оспорюваному рішенні всіх суб'єктів цього ринку.

Доводи скаржника стосовно порушення територіальним відділенням АМК приписів підпунктів 8.1, 8.4 Методики  щодо визначення обсягів ринку достатньою мірою оцінено місцевим і господарськими судами зі справи і Вищий господарський суд України погоджується з відповідним мотивуванням.

До того ж за змістом пункту 1 статті 50 і статті 6 Закону наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до підпункту 1.2 Методики вона встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

За таких обставин доводи ЗАТ “Гадячсир” щодо порушення територіальним відділенням АМК у прийнятті оспорюваного рішення приписів Методики, зокрема, щодо порядку визначення часових та територіальних меж ринку, є необґрунтованими.

Разом з тим, у касаційній скарзі зазначено, що на порушення вимог  частини другої статті 37 Закону, пункту 27 Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, лист територіального відділення АМК від 13.09.2006 № 03-10/2000 з повідомленням про проведення засідання адміністративної колегії територіального відділення АМК від 20.09.2006 щодо прийняття рішення зі справі № 03-06/02/03/04/5/6/16-2006 було отримано ЗАТ “Гадячсир” лише 18.09.2006. Однак належних доказів на підтвердження вказаного скаржником не подано.

Згідно з частиною другою статті 59 Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів зі справи.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 Закону накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Попередніми судовими інстанціями належним чином з'ясовано наявність підстав для такої відповідальності  ЗАТ “Гадячсир” і відповідність розміру цієї відповідальності вимогам чинного законодавства.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають встановленим ними фактичним обставинам справи і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Сумської області  від 06.03.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 зі справи № 3/764-06 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Гадячсир” –без задоволення.  

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя               І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов