Постанова

від 11.10.2007 по справі 1/385-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/385-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

11 жовтня 2007 р.                                                                                   № 1/385-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу  ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Севастопольської філії

на рішення

та постанову

Господарського суду Херсонської області від 09.02.2007 рокуЗапорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року

у справі за позовом

допрота за зустрічним позовомВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Севастопольської філії Приватного підприємства "Космополія"стягнення коштівПриватного підприємства "Космополія"

до

третя особаВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Севастопольської філії ВАТ "Україна"

провизнання договору недійсним

                                             В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2006 року, Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" в особі Севастопольської філії звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Космополія" 191 864,44 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 05.03.2004 року уклав з відповідачем договір уступки права вимоги до ВАТ "Україна" по кредитному договору №12/1-01 від 26.02.2001 року, за умови сплати відповідачем на протязі 30 днів з часу підписання договору від 05.03.2004 року 471 864,40 грн.

Додатковими угодами від 10.06.2004 року, 11.11.2004 року датою кінцевого розрахунку визначено 26.11.2004 року.

Проте, взяте на себе зобов'язання відповідач виконав лише частково, перерахувавши платіжними дорученнями №45 від 30.06.2004 року, №53 від 01.07.2004 року, №54 від 01.07.2004 року, №55 від 01.07.2004 року, №39 від 31.08.2004 року, №84 від 17.11.2004 року –280 000 грн., а тому, позивач просив постановити рішення про стягнення на його користь залишку боргу у сумі 191 864,44 грн. у примусовому порядку.

Заявою від 04.01.2007 року позивач зменшив розмір своїх вимог до 178 458,06 грн.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання договору відступлення права вимоги від 05.03.2004 року недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 229 ЦК України та стягнення з позивача безпідставно отриманих за цим договором коштів.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.02.2007 року у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" –правонаступника позивача, у якій воно посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність визнання угоди про відступлення права вимоги недійсною і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, зокрема, і після оголошеної у судовому засіданні перерви до 11.10.2007 року, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини сторін, щодо яких виник спір, врегульовано договором від 05.03.2004 року, за умовами якого позивач відступив відповідачу право вимоги від ВАТ "Україна" Верхньорогачицького району Херсонської області заборгованості по кредитному договору №12/1-01 від 26.02.2001 року, за умови перерахування відповідачем на рахунок позивача заборгованості позичальника у сумі 471 864,40 грн. у тридцятиденний строк з часу укладання договору.

Додатковими угодами від 10.06.2004 року, 11.11.2004 року проведення відповідачем повного розрахунку відкладено до 26.11.2004 року.

Наведені вище положення договору від 05.03.2004 року та додатків до нього свідчать, що виникнення прав та обов'язків за цим договором сторони поставили у залежність від повної сплати відповідачем суми, яка підлягала відступленню йому банком.

З часу укладання договору від 05.03.2004 року і до пред'явлення позову відповідач не сплатив суму у повному обсязі і перехід до нього прав позивача по кредитному договору №12/1-01 від 26.02.2001 року не відбувся, незважаючи на включення до договору переліку документів на підтвердження права вимоги.

З цього виходив і позивач у справі, який самостійно вчиняв дії по зверненню стягнення на майно позичальника по кредитному договору №12/1-01 від 26.02.2001 року у виконавчому провадженні, відкритому 27.05.2003 року, зокрема, і після укладання договору від 05.03.2004 року.

Реалізація під час виконавчого провадження заставленого боржником майна на користь банку сприяла тому, що відповідач втратив інтерес до запропонованих у договорі від 05.03.2004 року умов набуття ним права вимоги і вправі був відмовитись від подальших платежів, а у позивача не виникло право вимагати у примусовому порядку вчинення відповідачем таких дій, оскільки, за умовами договору це є правом, а не обов'язком останнього, а тому, при такому положенні, суди правомірно відмовили у задоволенні первісного позову, зобов'язавши позивача повернути сплачену по договору суму і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

             П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 09.02.2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року –без змін.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                     Є.М. Борденюк

                                                                                                 В.М. Харченко