Справа №705/3031/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузуб А.Т.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора ОСОБА_5 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5. про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому просила суд: визнати додаткову угоду № 42а1 від 14.09.2016 про внесення змін до договору № 42а оренди землі розміром 2,0838 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:0754, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 10.02.2009, укладену між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Приватним підприємством «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5 строком на 10 років, недійсною, скасувавши її державну реєстрацію; прийняти рішення, яким зобов`язати Приватне підприємство «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5 повернути земельну ділянку розміром 2,0838 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:0754, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_2 у відповідності до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 473180, виданого 20.09.2005 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 29.08.2005 № 267, позивачу ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в повному обсязі.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 2,0838 га, кадастровий номер 7124383400:03:000:0754 (далі за текстом - земельна ділянка). 10.02.2009 між нею та Приватним підприємством «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_4 (далі за текстом - ПП «Орієнтир-Агро-Б») укладено договір оренди землі № 42а (далі за текстом - договір оренди землі) строком на 10 років, тобто до 10.02.2019. Після закінчення строку дії договору оренди землі в лютому 2019 року вона звернулася до відповідача ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5. з вимогою повернути їй у власність вказану земельну ділянку. Не отримавши жодної відповіді, вона знову звернулася 13.01.2020 вже з письмовою заявою з вимогою повернути їй у користування земельну ділянку. Однак і на вказану заяву відповідач ніяким чином не відреагував, зазначену земельну ділянку позивачу не повернув та продовжує нею користуватись. На неодноразові вимоги про повернення зазначеної земельної ділянки відповідач надав в січні місяці 2020 року позивачу копію додаткової угоди № 42а1 (далі за текстом - додаткова угода) від 14.09.2016 про внесення змін до договору № 42а землі розміром 2,0838 га та продовження оренди землі строком на 15 років. Зазначеної додаткової угоди вона не підписувала, а замість неї у вказаному документі невідома особа здійснила підпис, а відповідач не тільки уклав сфальшовану додаткову угоду, здійснивши замість неї підпис у вказаному документі, але здійснив і її державну реєстрацію. Позивач зазначає, що вона обґрунтовано вважає, що даний правочин - додаткову угоду вона не вчиняла, вільне волевиявлення не відбулося, свій підпис під вказаним документом не ставила та не обговорювала з відповідачем ніяких істотних умов щодо змісту договору оренди землі тощо, а тому при цьому грубо порушені права позивача і вона обґрунтовано вважає, що додаткова угода не укладена. Крім того, позивач ОСОБА_2 звернула увагу на ту обставину, що у відповідності до пункту 36 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання: орендодавець має право протягом усього терміну дії цього договору, по завершенню с/г циклу припинити дію договору, попередивши письмово орендаря про розірвання договору оренди за 12 місяців. Позивач з огляду на зазначені обставини та непорядність відповідача при укладенні державної реєстрації додаткової угоди скористалась своїм правом та письмово своєю заявою попередила відповідача про припинення дії вказаного договору оренди землі, однак відповідач цього не зробив, і після спливу 12 місяців, тобто 21.01.2021, земельну ділянку їй не повернув, з огляду на що вона і змушена звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Директор ПП «Орієнтир-Агро-Б» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 473180, виданого ОСОБА_2 20.09.2005 Уманською районною державною адміністрацією, їй на розпорядження Уманської районної державної адміністрації № 267 від 29 серпня 2005 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 2,0838 га, розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 71243834000:03:000:0754.
10 лютого 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі № 42а, відповідно до умов якого (п. 8 Договору) він укладений на строк 10 років.
Відповідно до додаткової угоди № 42-а1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 42а від 10.02.2009 від 14 вересня 2016 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5, сторони погодилися внести зміни до п. 8 Договору та викласти його в такій редакції: Договір укладається строком на 15 років. Ця додаткова угода набирає чинності та стає невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки № 42-а від 10.025.2009 з моменту її підписання та державної реєстрації.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 69567443 від 03.10.2016, дата та час держаної реєстрації іншого речового права, а саме додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 42-а від 10.02.2009, серія та номер 42-а1, від 14.09.2016 - 28.09.2016. Підстава для внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31680974 від 03.10.2016 ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до частини першої статті 15, пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України).
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.
Крім того, в іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014 вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами.
Позивач заперечує підписання з відповідачем ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5. додаткової угоди № 42-а1 від 14.09.2016 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 42а від 10.02.2009, і волевиявлення на її укладення у неї не було.
Враховуючи специфіку договорів оренди землі, а саме необхідність обов`язкового повідомлення сторони про певні істотні умови договору та його державну реєстрацію, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в додатковій угоді свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.
Отже, підпис в договорі оренди землі є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок вказаного, підписання правочину здійснюється кожною із сторін власноручно або власноручно уповноваженими на те стороною особами.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач у позові посилається на те, що нею не була підписана додаткова угода від 14 вересня 2016 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 42а від 10.02.2009, тому вона просить суд визнати її недійсною та зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 , з огляду на те, що позивач у позові та представник позивача в ході розгляду справи посилалися на те, що додаткова угода позивачем з ПП «Арієнтир-Агро-Б» не підписувалась та не укладалась, але клопотання про проведення почеркознавчої експертизи цієї додаткової угоди позивачем та/або її представником заявлено не було, оригінал додаткової угоди в матеріалах справи відсутній.
Щодо обраного позивачем способу захисту, то суд зауважує, що в оцінці застосування положень статей 203, 205, 215, 229, 233, 627, 638 ЦК України та статей 14, 15, 18 Закону України «Про оренду землі» за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено, зокрема, у цій справі) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Велика Палата Верховного Суду у даній постанові констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.
Таким чином, враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, у даній справі позивач, оспорюючи факт укладення правочину додаткової угоди та бажаючи повернути належну їй земельну ділянку, обрав неналежний та неефективний спосіб захисту.
Крім того, у позовній заяві позивач посилається на пункт 36 договору оренди землі № 42а від 10.02.2009, відповідно до якого вона скористалась своїм правом та письмово своєю заявою попередила відповідача про припинення дії вказаного договору оренди землі, однак відповідач цього не зробив, і після спливу 12 місяців, тобто 21.01.2021, земельну ділянку їй не повернув. При цьому позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що позивач, вільний у способі доказування своїх позовних вимог та наданні доказів, таким правом скористався, при цьому не надав суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві та обрав неналежний та неефективний спосіб захисту. Та обставина, що власник земельної ділянки не підписував додаткову угоду до договору оренди належної йому земельної ділянки має бути підтверджена висновком судової почеркознавчої експертизи. Таку експертизу проведено не було за відсутності клопотання сторін, таким чином, суд позбавлений можливості оцінити доводи позивача і доходить висновку, що позов ОСОБА_2 до ПП «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора ОСОБА_5., про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі директора ОСОБА_5 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватне підприємство «Орієнтир-Агро-Б»; 20320, Черкаська область, Уманський район, с. Іванівка, вул. Святкова (Кірова), 1А, код ЄДРПОУ 33535940.
Повне рішення складено 26.09.2022.
Суддя О.І.Єщенко
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2022 |
Оприлюднено | 27.09.2022 |
Номер документу | 106419831 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Єщенко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні