Рішення

від 08.09.2022 по справі 910/4203/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/4203/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

про визнання недійсним одностороннього розірвання (відмови від) договору

За участю представників сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача Мазаєв С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (далі-відповідач) про визнання недійсним одностороннього розірвання (відмови від) договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача не було підстав для односторонньої відмови від договору фінансового лізингу № 210915-22/ФЛ-Ю-А від 15.09.2021, визначених в повідомленні № 1145 від 14.04.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 07.07.2022; встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем та відповідачем 21.06.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105492449560 та 0105492449578.

07.07.2022 відповідачем в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що сторонами укладено 40 договорів лізингу, а позивач з 18.03.2022 є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів за вказаними договорами. Також відповідач вказує, що з 18.03.2022 позивачем було скасовано доступ лізингодавця (відповідача) до пристрою спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM-900/1800, який був встановлений на об`єкті лізингу, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" було вивезено об`єкт лізингу. У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" зазначає, що очікує понести витрати у справі № 910/4203/22 на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 07.07.2022, яка занесена до протоколу судового засіданні, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.08.2022 о 14:20 год.

19.07.2022 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивачем вказується, що вивезення автомобілів було спричинено евакуаційними заходами за існування обставин непереборної сили (військовою агресією проти України). Крім того, позивач звертає увагу суду, що в оспорюваному в даній справі повідомленні відповідач зазначає підставою для односторонньої відмови від договору фінансового лізингу несплату позивачем лізингових платежів, а про перетин об`єктом лізингу кордону не зазначається. У свою чергу, позивач вказує, що неналежне виконання ним умов спірного договору та неможливість викупу об`єктів лізингу обумовлена існуванням обставин непереборної сили, що засвідчено листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

02.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачем вказується, що для розірвання договору з підстав перетину кордону об`єктом лізингу без дозволу лізингодавця не має значення, чи повернувся такий об`єкт на територію України, та не мають значення обставини, що спонукали позивача до вивезення об`єкту лізингу. Також відповідач зазначає, що не зобов`язаний роз`яснювати у повідомленні лізингоодержувачу обставини, які стали підставою для розірвання договору. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звертає увагу суду, що позивач своєчасно не повідомив його про настання обставин, які, на думку позивача, є форс-мажорними, а також не надав сертифікат Торгово-Промислової палати України та не підтвердив неможливість виконання зобов`язання через військову агресію російської федерації проти України. До того ж, як стверджує відповідач, настання форс-мажорних обставин не звільняє сторін від виконання ними своїх обов`язків за договором, а лише може бути підставою для звільненні від відповідальності за допущені порушення зобов`язань.

Ухвалою від 02.08.2022, яка занесена до протоколу судового засіданні, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.08.2022.

Ухвалою від 18.08.2022, яка занесена до протоколу судового засіданні, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.08.2022.

19.08.2022 позивачем надано додаткові письмові пояснення.

25.08.2022 відповідачем подані додаткові пояснення.

Ухвалою від 18.08.2022, яка занесена до протоколу судового засіданні, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.09.2022.

05.09.2022 відповідачем подано згоду на те, що розгляд справи по суті може бути розпочатий в той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Крім того, 05.09.2022 відповідачем подано клопотання про поновлення строків на подання додаткових пояснень.

08.09.2022 від позивача надійшли клопотання, в яких останній не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, при цьому, позивачем надана згода про розгляд справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 08.09.2022 постановлено закрити підготовче провадження, враховуючи клопотання сторін, суд вирішив здійснювати розгляд справи по суті в той же день. Крім того, в протоколі відображено виникнення у представника позивача технічних причин, які унеможливлюють участь представника позивача в режимі відеоконференції.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (лізингоодрежувач) укладено Договір фінансового лізингу № 210915-22/ФЛ-Ю-А (надалі - договір), за умовами якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

Специфікацією до вказаного договору передбачено, що об`єктом лізингу є автомобіль марки Peugeot 301, 2021 року випуску, вартістю 289 312,50 грн., крім того ПДВ 20% - 57 862,50 грн, разом з ПДВ 20% - 347 175,00 грн.

Пунктом 1.2 Загальних умов договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору (надалі - Графік), та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

У додатку до договору сторонами узгоджено графік сплати лізингових платежів, у якому визначено періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг об`єкт лізингу та загальний лізинговий платіж.

Згідно з п. 2.1.7 Загальних умов договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1 Загальних умов договору числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 04.02.2021. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24.02.2021. Наступні чергові лізингової платежів - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Як встановлено у п. 2.4 Загальних умов договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує вихідному (святковому та ін.) дню.

У п. 3.4 Загальних умов договору зазначено, що приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (в тому числі ризики, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта лізингу, ризики пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування об`єктом лізингу). З моменту підписання акту лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації об`єкта лізингу, несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил зупинки, паркування та стоянки за участю об`єкта лізингу (в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також за допомогою фото та відеофіксації). Ризик невідповідності об`єкта лізингу цілям використання цього об`єкта лізингу несе лізингоодержувач. Лізингодавець залишає у себе один комплект ключів від об`єкта лізингу та зберігає його протягом всього строку дії договору (якщо об`єкт лізингу - транспортний засіб).

Пунктом 4.3 Загальних умов договору визначено, що до припинення даного договору об`єкт лізингу не може вивозитись чи будь-яким іншим чином переміщуватись за межі території України бути переданим (відчуженими лізингоодержувачем за будь-якими договорами, обтяженим будь-якими обтяженнями будь-якими особами без письмової згоди лізингодавця).

За умовами п. 4.4 Загальних умов договору лізингоодержувач має право експлуатувати, зберігати, переміщувати Об`єкт лізингу по всій території України, окрім: тимчасово окупованих територій, визначених відповідно до Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та Закону України від 15.04.2014 № 1207-VІІ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (в т.ч. відповідних територій Донецької і Луганської областей, а також усієї території Автономної Республіки Крим); території (зон) проведення Операції об`єднаних сил, території введення надзвичайного чи військового стану у разі запровадження на такій території такого заходу правового режиму, як примусове відчуження майна.

Пунктом 4.4.1 Загальних умов договору визначено, що у випадку зміни адреси базування об`єкта лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повідомити про це лізингодавця протягом трьох робочих днів.

Згідно п.п. 5.2.1, 5.2.2 Загальних умов договору лізингоодержувач зобов`язаний: щомісяця (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення попереднього місяця) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору та фото спидометра та всіх чотирьох сторін (а у разі повідомлення/направлення інформації про пошкодження додатково надавати фото пошкоджень з декількох ракурсів та фото після усунення таких пошкоджень). В разі настання з об`єктом лізингу пошкоджень та/або викрадення, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до договору. У разі недотримання умов цього пункту лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 (десяти) відсотків остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 10 (десять) відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу. Окрім цього, лізингодавець має право в будь-який момент вимагати від лізингоодержувача надати на огляд об`єкт лізингу, а лізингоодержувач отримавши повідомлення про необхідність надання об`єкта лізингу для огляду зобов`язаний доставити його для огляду в зазначений лізингодавцем місце та час; забезпечити безперешкодний доступ представникам лізингодавця та/або фінансуючої установи до об`єкта лізингу для проведення його інспектування та наявність об`єкта лізингу за останньою адресою базування, що була повідомлена лізингоодержувачем лізингодавцю згідно умов цього договору на час проведення інспектування, призначений лізингодавцем.

У пункті 6 Загальних умов договору визначено умови зміни умов правочину, виконання та припинення договору.

У п. 6.1 Загальних умов договору сторони погодили, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору в таких випадках:

6.1.1 лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі;

6.1.2 лізингоодержувач порушує умови страхування, пункти 2.9, 4.1.1-4.1.2, 4.3, 4.4 Загальних умов;

6.1.3 лізингоодержувач протягом строку дії цього договору порушує умови будь-яких договорів фінансового лізингу, оперативного лізингу (оренди), користування прокату та інших договорів, укладених сторонами;

6.1.4 у разі порушення справи про банкрутство лізингоодержувача або прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію лізинтоодержувача;

6.1.5 у випадку викрадення або втрати об`єкта лізингу незалежно від того, був такий випадок визнаний страховим чи ні;

6.1.6 у випадку, якщо об`єкт лізингу знищений, пошкоджений і не може бути відновлений (в т.ч. при повній конструктивній загибелі об`єкта лізингу), незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні;

6.1.7 лізингоодержувач прострочив приймання об`єкта лізингу на строк понад 30 (тридцять) календарних днів;

6.1.8 у випадках та з підстав, передбачених Законом України від 06.12.2019 №361-1Х "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" - в частині вимог про припинення ділових відносин).

Пунктом 6.3 Загальних умов договору унормовано, що у випадках передбачених пунктами 6.1.1-6.16, 6.1.8 загальних умов, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити викупний лізинговий платіж на умовах пункту 6.4, загальних умов, а лізингоодержувач зобов`язаний сплатити викупний платіж. У випадках, передбачених пунктами 6.1.5.-6.1.6 Загальних умов, право лізингоодержувача на придбання об`єкта лізингу згідно умов цього договору припиняються.

За умовами п. 6.6 Загальних умов договору у будь-якому випадку, незважаючи на те, вирішить лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж, або не вирішить, лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 - 6.1.4 , 6.1.8 загальних умов.

У разі порушення лізингоодеожувачем умов пунктів 4.4, 6.5, 9.3 Загальних умов договору лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вилучити об`єкт лізингу у лізингоодержувача в наступному порядку: лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця, лізингоодерягувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від Договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Пунктами 8.1, 8.2 Загальних умов договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, і якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором. Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Згідно п. 10.1 Загальних умов договору даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в тому числі, обов`язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови Договору", "Специфікація", "Довідка", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду (Типова форма)" до договору).

Пунктом 10.9 Загальних умов договору передбачено, що усі повідомлення та вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур`єрською доставкою в разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження та/або фактичну адреси (які вказані у договорі) та не повідомить про такі зміни у порядку, визначеному цим договором, усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена лізингодавцем та адреси лізингоіздержувача, зазначені у цьому договорі, вважаються належним чином направленими лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому, достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення.

У разі прийняття лізингодавцем рішення про направлення повідомлення, вимоги чи іншої кореспонденції іншій стороні засобами електронної пошти е-mail повідомлення та або іншими каналами телекомунікацій, в тому числі, з використанням додатків (sms, viber, whats app, telegram) в порядку ст.ст. 10, 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", сторони домовились, що вказані повідомлення, вимоги чи інша кореспонденція вважаються такими, що надані/надіслані в письмовій формі та доставлені/одержані лізингоодержувачем, якщо: а) документи направлені з електронної пошти лізингодавця (що вказана в цьому Договорі та/або електронну адресу office@bestleasing.com.ua) на електронну пошту лізингоодержувача (або його уповноваженої/контактної особи), що вказана в цьому договорі та/або взяту з заяви-анкети на одержання послуг фінансового лізингу електронну пошту та/або в офіційних письмових документах (в тому числі, бланку), підписаних лізингоодержувачем власноруч (або електронним цифровим (кваліфікованим електронним) підписом лізингоодержувача; б) документ підписано електронним цифровим підписом лізингодавця (відсканований власноручний підпис на від сканованому документі, що міститься у вкладенні е-mail повідомлення та/або електронний підпис уповноваженої особи лізингодавця під текстом/супровідним листом лізингодавця та/або електронним цифровим підписом (кваліфікованим електронним) підписом лізингодавця, що міститься у вкладенні е-mail повідомлення.

17.09.2021 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі об`єкта лізингу в користування за договором № 210915-22/ФЛ-Ю-А, відповідно до якого лізингодавець передав об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_3, вартістю 347 175,00 грн, а лізингоодержувач прийняв вказаний об`єкт лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 від 17.09.2021 автомобілю Peugeot 301 присвоєно державний номерний знак НОМЕР_1 .

Листом № б/н від 30.03.2022 лізингоодержувач повідомив лізингодавця про неможливість виконання зобов`язань за договорами лізингу у зв`язку з оголошенням воєнного стану в Україні, що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та засвідчено листом Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1.

Листом від 14.04.2022 за № 1145 відповідачем вказувалось про порушення позивачем умов договору (наявність простроченої заборгованості), у зв`язку з чим відповідач, як лізингодавець, вимагав повернути отримане за договором майно, а саме автомобіль д.р.н. НОМЕР_1 , у разі невиконання чого об`єкт лізингу буде вилучений.

15.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" електронною поштою було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" повідомлення № 1165 від 15.04.2022 про розірвання (відмову від) договору, укладеного між сторонами, та повернення об`єкту лізингу. Підставою дострокового повернення об`єкту лізингу лізингодавцем визначено п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 Загальних умов договору фінансового лізингу № 210915-22/ФЛ-Ю-А від 15.09.2021.

15.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" електронною поштою було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" лист № 1165, відповідно до якого відповідачем для проведення переговорів запропоновано позивачу: достроковий викуп об`єкту лізингу впродовж з робочих днів або повернення такого майна впродовж 3 робочих днів.

Позивачем на вказаний лист (№ 1165 від 15.04.2022) надано відповідь листом від 19.04.2022, направлено проект додаткової угоди, який надісланий відповідачу згідно з описом вкладення від 21.04.2022.

Крім того, як вбачається з наданих сторонами доказів, а саме додатку до листа Львівської митниці № 7.4-1-23/13/6665 від 05.04.2022, на автомобілі з д.р.н. НОМЕР_2 була спроба перетнути державний кордон України 19.03.2022, проте на вказаний транспортний засіб було виписано карту відмови № UA209030/2022/001045 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності (або) розпорядження транспортним засобом.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що правочин про розірвання договору, оформлений повідомленням № 1145 від 14.04.2022, є зловживанням правами, передбаченими пунктом 6 договору фінансового лізингу № 210915-22/ФЛ-Ю-А від 15.09.2021 та частиною четвертою статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", вчинений з порушеннями частини першої статті 8 Конституції України, пункту 8.1 договору фінансового лізингу № 210915-2/ФЛ-Ю-А від 15.09.2021, статті 203 Цивільного кодексу України, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Предметом спору є дійсність одностороннього правочину відмови від договору лізингу, оскільки позивач вказує про відсутність підстав для такої відмови.

За змістом ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто, до предмету доказування у даному спорі входить обставина існування права на таку відмову у договорі або законі, оскільки відсутність такого права на момент вчинення правочину зумовлює висновок про його недійсність.

Відповідач обґрунтував спірний правочин порушенням умов договору в частині здійснених оплат, порушенням умов договору, які полягали у вивезенні автомобіля за кордон без дозволу лізингодавця та знятті GPS трекінгів, а також порушенням умов інших договорів, що укладені між сторонами, які передбачені п.п. 6.1.1-6.1.13 Загальних умов договору як підстава для розірвання в односторонньому порядку договору; пунктами 8.1-8.3 Загальних умов Договору.

Позивач, у свою чергу зазначив про: звільнення від відповідальності через невиконання вимог договору через існування форм-мажору; недотримання процедури відмови від договору по процедурі форс-мажору (ст. 6 Загальних умов договору).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер.

Тобто, обставина, приклад якої наведено в ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Відтак, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану та комендантської години самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.

Вони можуть набути статусу форс-мажорних виключно за умови правової кваліфікації їх такими судом в межах вирішення кожного окремого спору.

Іншими словами, повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, та зумовлені цими діями наслідки, є обставиною, яка за умови доведення неможливості виконання учасником цивільних правовідносин своїх договірних зобов`язань, може бути кваліфікована судом як форс-мажор та бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

У даному спорі договір укладався з метою використання позивачем, як лізингоодержувачем, автомобіля (об`єкту лізингу) для надання послуг таксі, а з перелічених обставин, які можуть визнаватися форс-мажорними та розпочали свою дію з 24.02.2022, - є введення комендантських годин, яке могло унеможливлювати надання послуг таксі у містах.

При цьому, для вирішення даного спору не має потреби в переліченні конкретних часових меж введених у місті Києві комендантських годин з 24 лютого по 14 квітня 2022 року, адже загальновідомим фактом є те, що такі години були тимчасовими (переважно в нічний час, і лише інколи вводилися на більш ніж один день).

Тобто, обставина введення комендантської години має ознаки форс-мажорної для сторін договору, проте перешкоджала можливості лише часткового використання об`єкту лізингу, тобто впливала на право сторони, проте не зобов`язання. Доказів впливу перелічених обставин на неможливість виконання грошових зобов`язань позивачем не доведено.

Підстав вважати, що введення воєнного стану знаходиться у причино-наслідковому зв`язку з неможливістю виконання а) грошового зобов`язання за Договором, б) зобов`язання не вивозити автомобіль за межі країни, в) зобов`язання не обмежувати доступ лізингодавця до GPS трекінгу позивачем не доведено, а судом не встановлено.

Посилання на лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (міститься на сайті ТПП), що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною з 24.02.2022 до його офіційного закінчення безпосередньо для позивача в частині його грошових зобов`язань є хибним. Зі змісту листа, вбачається, що ТПП засвідчило форс-мажор для зобов`язань за умови, якщо їх виконання настало і стало неможливим у встановлений строк у зв`язку з такими обставинами. Тобто, по суті засвідчено те, що введений воєнний стан за умови доведення причинно-наслідкового зв`язку може бути для певних зобов`язань форс-мажором, а правову кваліфікацію такій обставині має надати суд без звільнення особи, яка на таку обставину посилається, від необхідності доведення впливу на неможливість виконання зобов`язання.

У даному випадку судом не встановлено обставин, які б повністю чи часткового призводили до неможливості виконання зобов`язань сторін за договором через обставини непереборної сили.

Так, пунктом 4.3 Загальних умов договору передбачено, що до припинення даного договору об`єкт лізингу не може вивозитись чи будь-яким іншим чином переміщуватись за межі території України бути переданим (відчуженими лізингоодержувачем за будь-якими договорами, обтяженим будь-якими обтяженнями будь-якими особами без письмової згоди лізингодавця).

З листа Державної митної служби України № 7.4-1-23/13/6665 від 05.04.2022 вбачається, що автомобіль д.р.н. НОМЕР_2 не перетнув державний кордон України, проте вказане сталось у зв`язку з отриманням карти відмови № UA209030/2022/001045 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності (або) розпорядження транспортним засобом, та така карта відмови підтверджує спробу вивезення такого автомобіля.

Сторонами визнаються обставини, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" не було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" дозволу на вивезення об`єкту лізингу за межі території України.

У свою чергу, позивачем не доведено, яким чином його зобов`язання погодити вивезення автомобіля за кордон неможливо було виконати через збройну агресію чи воєнний стан. Мова йде саме про його обов`язок погодити, адже не надано навіть доказів ініціювання такого погодження.

Також не надано доказів на спростування твердження відповідача, викладеного у відзиві, про відключення GPS-трекінгу на автомобілі позивачем, і за змістом ч. 4 ст. 165, ч. 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України така обставина є встановленою. Так само не надано доказів впливу воєнного стану на припинення доступу відповідача до GPS-трекінгу на автомобілі. При цьому, суду більш ймовірним видається твердження про те, що порушення такого зобов`язання здійснено саме з метою приховування вивезення авто за кордон та його експлуатації за призначенням, що, з урахуванням припинення сплати платежів, не може бути визнано добросовісним виконанням позивачем своїх обов`язків за договором.

Оскільки до відносин лізингу застосовується правовідносини найму в частині, яка стосується використання об`єкту лізингу, в той час, як більшу частину часу позивач мав можливість використовувати об`єкт лізингу без обмежень, у нього виникав обов`язок сплачувати лізингові платежі.

Наведена норма не надавала можливості припинити виконання грошового зобов`язання в повному обсязі чи сподіватися на звільнення від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорної обставини.

З огляду на наведене, вбачається, що має місце прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" сплати лізингових платежів, яке станом на 14.04.2022 тривало більше 60 днів.

Наведені обставини визначені п.п. 6.1.1-6.1.3 Загальних умов договору як такі, що дають право лізингодавця в односторонньому порядку змінити умови договору.

Твердження позивача, що відповідач мав право тільки на зміну, проте не на припинення (розірвання) договору, судом відхиляються з огляду на наступне.

За змістом п. 6.6 Загальних умов договору лізингодавцеь має право відмовитися від договору (розірвати) в односторонньому порядку у разі порушення п.п. 4.4, 6.5, 9.3 Загальних умов Договору.

Зміст п. 4.4 Загальних умов договору дозволяє використання об`єкту лізингу виключно на території України, крім тимчасово окупованих територій. Судом встановлено порушення умов цього пункту Договору, зумовлене спробою позивача вивезти автомобіль за межі України, при цьому, відсутність факту перетинання держаного кордону не нівелює спроби здійснення вивезення такого автомобіля без письмового погодження відповідача як лізингодавця.

Пунктом 6.6 Загальних умов договору вказано, що незважаючи на те, вирішить лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж, або не вирішить, лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 - 6.1.4 , 6.1.8 загальних умов.

Тобто, право на вилучення об`єкту лізингу, що безумовно зумовлює припинення договору лізингу, передбачено п.п. 6.9, 6.10 Загальних умов договору та обумовлене простроченням повної або часткової сплати лізингових платежів протягом 60 днів, що мало місце станом на 14.04.2022.

У контексті наведеного суд звертає увагу, що вимога до лізингоодержувача здійснити викупний платіж є правом лізингодавця, а не його обов`язком, та реалізація чи нереалізація цього права жодним чином не впливає на право в односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 - 6.1.4 , 6.1.8 загальних умов.

Відтак, відповідач правомірно відмовився від Договору шляхом направлення позивачу повідомленням № 1145 від 14.04.2022, а тому підстав для недійсності такого одностороннього правочину судом не встановлено.

Таким чином, підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення умов договору, порушення (невиконання) яких не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із обставинами, які могли б бути визнані форс-мажорними, не спростовує право лізингодавця використати такий вид відповідальності як одностороння відмова від договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному праві, а доводи, викладені в їх заявах по суті спору не спростовують висновків суду.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, та витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.

Крім того, відповідачем у відзиві на позов та запереченнях вказувалось про понесення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, проте доказів понесення таких витрат станом на момент прийняття рішення суду у справі відповідачем не надано у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат між сторонами у справі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.09.2022.

Суддя О.Г. Удалова