Рішення

від 15.09.2022 по справі 914/1087/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022 Справа № 914/1087/22

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Львівській області

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.Б.

Представники: не з`явилися

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад, м. Львів про стягнення 406 40,38грн. заборгованості, з якої: 174 113,29грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 13 107,61грн. інфляційних втрат, 4479,24грн. 3% річних, 23 254,86грн. пені, 191 885,38грн. штрафу.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.07.2022 о 10:00 год. та залучено до участі у справі Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, будинок 10а, код ЄДРПОУ 04055896) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

03.08.2022 року через канцелярію суду представником третьої особи подано пояснення по справі за вх.№ 16449/22 з документами згідно вказаного додатку.

11.08.2022 року представником третьої особи подано письмові пояснення за вх.№16937/22 з доказами скерування сторонам по справі.

Ухвалою суду від 11.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 15.09.2022 р. о 11:15 год.

17.08.2022 року, 31.08.2022 року та 19.09.2022 року до суду повернулися конверти від відповідача із зазначенням причини повернення на довідці: «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання 15.09.2022 року учасники справи явку представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою про наступну дату і час судового засідання та розсилкою про відправлення ухвали суду відповідачу за 15.08.2022 року, відповідно до адреси, зазначеної у ЄДРПОУ, інформації щодо зміни адреси відповідача до суду не надходило.

Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд).

Судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Отже, неявка відповідача та інших учасників справи в судове засідання 15.09.2022 року не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 1 жовтня 2018 року між Львівською міською радою (надалі - орендодавець, позивач) та ТзОВ Укр Євро Фасад44 (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі №Л-2649, відповідно до п. 1 та п. 2 Договору оренди землі орендодавець Львівська міська рада надає, а орендар - ТзОВ «Укр Євро Фасад44 приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий № 4610137200:05:007:0034 на вул. П. Шафарика, 11 у місті Львові, загальною площею 0,1586 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 191 885,38 грн. в рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33218812013006.

Позивач стверджує, що факт наявності заборгованості у відповідача за договором оренди підтверджується довідкою Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів про наявну заборгованість відповідача у за період 01.03.2019 - 31.12.2021, яка скерована листом Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів від 4- 2201-896 від 25.01.2022 року. Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 01.03.2019 - 31.12.2021 роки становить 174 113, 29 грн., та станом на 22.02.2022 року не погашена. Відповідно до даного позивачем розрахунку, у 2021 році заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди землі становить 174 113,29грн.

За неналежне виконання зобов`язань за укладеним договором, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати, 3% річних, та пеню за період з 22.02.2021 року по 31.12.2021 рік. Також, на підставі п. 14 договору оренди землі позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі річної плати у сумі 191 885,38грн.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад 406 40,38грн. заборгованості, з якої: 174 113,29грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 13 107,61грн. інфляційних втрат, 4479,24грн. 3% річних, 23 254,86грн. пені, 191 885,38грн. штрафу.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язується факт укладення договору оренди землі, його неналежне виконання в частині сплати орендної плати.

Розглянувши звернення ТзОВ Укр Євро Фасад» від 08.05.2018 року №3 (зареєстроване у ЛМР 08.05.2018 року за №2-12909-Л-2403) та беручи до уваги ухвалу ЛМР від 29.06.2017 року №2242 «Про надання ТзОВ «Укр Євро Фасад» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П. Шафарика, 11», 13 липня 2018 року Львівською міською радою прийнята ухвала № 3823 «Про затвердження ТзОВ Укр Євро Фасад» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П. Шафарика, 11».

На підставі зазначеної ухвали, 1 жовтня 2018 року між Львівською міською радою (надалі - орендодавець, позивач) та ТзОВ Укр Євро Фасад» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі №Л-2649 (надалі - Договір оренди землі), відповідно до п. п. 1, 2 якого, орендодавець Львівська міська рада надає, а орендар - ТзОВ «Укр Євро Фасад» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий № 4610137200:05:007:0034 на вул. П. Шафарика, 11 у місті Львові, загальною площею 0,1586 га (у тому числі площею 0,0020га у межах червоних ліній) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером № 4610137200:05:007:0034 становить 1 918 853,82 гривень.

Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 13 липня 2028 року (п. 8 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 191 885,38 грн. в рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33218812013006 до 30 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 10 Договору оренди землі сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору).

Пунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору оренди землі).

Відповідачу було надіслано лист-вимогу департаментом містобудування Львівської міської ради №2403-вих-50267 від 14.06.2021 про наявність заборгованості з орендної плати та необхідність її погашення. Проте, орендарем на такий лист не відреаговано.

Факт наявності заборгованості у відповідача за договором оренди підтверджується довідкою Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів про наявну заборгованість відповідача у за період 01.03.2019 - 31.12.2021, яка скерована листом Управління залучення місцевих та адміністрування фінансів від 4- 2201-896 від 25.01.2022 року.

Державна податкова служба України володіє лише тією інформацією, яку декларує сам відповідач, то належним та допустимим доказом наявної заборгованості орендаря перед Львівською міською радою з орендної плати за землю є наданий Управлінням адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради розрахунок недоотриманих коштів міським бюджетом від орендної плати за землю за Договором оренди землі.

Згідно вказаного розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 01.03.2019 - 31.12.2021 роки становить 174 113, 29 грн., та станом на 22.02.2022 року не погашена. Відповідно до даного розрахунку, за 2021 рік заборгованість відповідача становить 174 113,29грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад надано відповідь на вищевказаний лист-вимогу та здійснено сплату по заборгованості орендної плати за земельну ділянку в розмірі 174 113,29грн.

Додатково слід зазначити, що згідно поданих суду пояснень третьої особи - Головного управління ДПС у Львівській області, відповідачем за період 2021-2022 років податкові декларації не подавалися та відповідно не сплачувалася орендна плата за вказаний період.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад заборгованість за користування земельною ділянкою кадастровий № 4610137200:05:007:0034, що знаходиться за адресою: вул. П. Шафарика, 11 у місті Львові, загальною площею 0,1586 га (у тому числі площею 0,0020га у межах червоних ліній), згідно договору оренди землі №Л-2649 за період з 01.01.2021 рік по 31.12.2019 року, яка складає 174 113,29грн.

За неналежне виконання зобов`язань за укладеним договором, позивачем нараховано відповідачу за період з 22.02.2021 року по 31.12.2021 рік інфляційні втрати у сумі 13 107,61грн., 3% річних у сумі 4479,24грн., та пеню у розмірі 23 254,86грн.. Також, на підставі п. 14 договору оренди землі позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі річної плати за земельну ділянку у сумі 191 885,38грн.

Норми права та мотиви суду.

Предметом судового розгляду у справі є стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» - відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до ч. 2 та з ст. 21 Закону України «Про оренду землі» - розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За умовами абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» - орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером № 4610137200:05:007:0034 становить 1 918 853,82 гривень.

Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 13 липня 2028 року (п. 8 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 191 885,38 грн. в рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33218812013006 до 30 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 10 Договору оренди землі сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору).

Згідно частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання договірних зобов`язань повинно здійснюватися відповідно до умов договору, загальних положень щодо виконання зобов`язань, визначених у главі 48 Цивільного кодексу України, та спеціальних правил стосовно виконання окремих видів договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до абзацу 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно статті 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Положення статті 24 Закону України Про оренду землі передбачає, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до матеріалів справи, місячна орендна плата згідно нормативної грошової оцінки землі, яка зазначена у положеннях договору оренди становить 191 885,38грн. в рік, що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 01.03.2019 - 31.12.2021 роки становить 174 113, 29 грн., та станом на 22.02.2022 року не погашена. Відповідно до доданого розрахунку, за 2021 рік заборгованість відповідача перед позивачем становить 174 113,29грн.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми заборгованості з орендної плати за земельну ділянку здійснену позивачем, прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума 174 113,29 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2021 рік.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із простроченням Орендарем грошового зобов`язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми яка підлягала сплаті за період з 22.02.2021 року по 31.12.2021 рік, що складає 4479,24грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р «Про перенесення робочих днів у 2019» та ст.73 «Святкові і неробочі дні» - Кодексу законів про працю України, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`язання та сума від якої нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 4479,24грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 13107,61грн. інфляційних нарахувань, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильно суму боргу від суми якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 13107,61грн.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи, що орендар прострочив оплату з орендних платежів з 22.02.2021 року по 31.12.2021 рік, орендодавець провів нарахування відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених сум у загальному розмірі 23 254,86грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Одночасно суд зазначає, що пунктом 7, 19 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування по кожному факту несплати орендної плати за кожен місяць окремо, з врахуванням Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та з врахуванням перехідних Положень ГК України, суд прийшов до висновку така нарахована позивачем правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 23 254,86грн.

Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).

Пунктом 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10- денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.

Відтак, позивач звернувся про стягнення штрафу на суму 191 885,38грн. 100% від суми якої становить 191 885,38грн. штрафу річна орендна плата, який розраховано правильно та такий підлягає стягненню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість у сумі 406 40,38грн., з якої: 174 113,29грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 13 107,61грн. інфляційних втрат, 4479,24грн. 3% річних, 23 254,86грн. пені та 191 885,38грн. штрафу.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 6102,61грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 6102,61грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Євро Фасад (79032, м. Львів, вул. Шафарика, буд. 11, код ЄДРПОУ 40089168) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, площа Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) 406 840,38грн. заборгованості, з якої: 174 113,29грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за землю, 13 107,61грн. - інфляційні втрати, 4479,24грн. - 3% річні, 23 254,86грн. - пеня, 191 885,38грн. штраф та 6102,61грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2022 року.

Суддя Коссак С.М.