Постанова

від 09.10.2007 по справі 11/138-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/138-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 жовтня 2007 р.                                                                                   № 11/138-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:суддів:Продаєвич Л.В.,Заріцької А.О.,Катеринчук Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг

на рішення

та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2007

у справі№ 11/138-07  

за позовом Закритого акціонерного товариства „Агро-Спектр”, м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг

простягнення 102255,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Сафонінкова Н.Р. за дов. від 16.05.2005 № 963

від відповідача:                                           Селіванова Л.Є. за дов. від 18.10.2006 № 016-4936

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 08.10.2007 № 02-12/І/168 призначено колегію суддів у складі: Продаєвич Л.В. - головуючий, судді Заріцька А. О., Катеринчук Л.Й.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Агро-спектр” (надалі –ЗАТ „Агро-Спектр”) у лютому 2007 року звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (надалі –ЗАТ "Криворізький

Доповідач: Продаєвич Л.В.

завод гірничого обладнання") про стягнення з останнього заборгованості за договором поставки від 05.12.2003 №226 з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені у загальній сумі 102255,06 грн. (79158,35 грн. –основного боргу, 8780,48 грн. –інфляційних втрат, 2440,27 грн. –3% річних,               11875,96 грн. –пені).

Позовні вимоги вмотивовані приписами статей 623-625, 629, 712 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007 (суддя: Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволені частково з урахуванням тієї обставини, що ухвалою господарського суду Дніпропет-ровської області від 06.04.2006 порушено справу про банкрутство ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На користь ЗАТ „Агро-Спектр” з відповідача стягнуто  79158,35 грн. –основного боргу, 8780,48 грн. –інфляційних втрат,             2440,27 грн. –3% річних, 4055,07 –пені за період з 10.10.2005 по 05.06.2006 роки. У решті позову відмовлено.

За апеляційною скаргою ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" вказане судове рішення було переглянуто в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 (судді: Науменко І.М.-головуючий, Білецька Л.М.,             Голяшкін О.В.) – залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування та просить постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Скаржник наголошує на тому, що всупереч приписам статті 43 Господарського процесуального кодексу України мав місце неповний та необ'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи, а саме: оскаржувана постанова апеляційної  інстанції не містить доводів, за якими вона відхилила ті чи інші докази, зокрема, стосовно невиконання позивачем пунктів 2.2, 4.7 договору від 05.12.2003 №226 в частині надання для сплати рахунків-фактур, а відтак вважає, що строк платежу за договором не настав, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення боргу і відповідно пені.

ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" посилається на неврахування судом вимог статті 12 Закону України від 14.05.1992                        N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо незастосування під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів будь-яких санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. В оскаржуваних судових актах зазначено про стягнення пені включно до 05.06.2006, тоді як мораторій введено ухвалою від 06.04.2006 року.

Також, скаржник наводить свої міркування стосовно правової природи інфляційних втрат та 3 % річних, вважаючи їх санкціями.

ЗАТ „Агро-Спектр” у відзиві на касаційну скаргу від 27.09.2007             № 1076/01 просить вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між сторонами у справі 05.12.2003 укладено договір поставки №226, за умовами якого ЗАТ „Агро-Спектр” (поставщик) передає у власність покупця –ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" товар згідно специфікації, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити товар протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, як-то передбачено пунктом 2.2 договору.

За наявними у справі видатковими накладними, як встановив господарський суд, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 79158,35 грн., оплата якого не проведена на день звернення із відповідним позовом до господарського суду.

Суд першої інстанції, виходячи із умов договору та приписів статей 526, 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про стягнення суми боргу, а з урахуванням вимог пункту 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999 N 784-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" визнав підлягаючою до стягнення пеню у сумі 4055,07 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначене рішення залишив без змін.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України погодитися не може з огляду на таке:

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 24.04.1981 №4, від 25.12.1992 №13, від 25.05.1998 №15), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі              4055,07 грн. за період, який зазначено в розрахунку і до 05.06.2006 року включно, господарський суд не врахував, що у справі про банкрутство №Б29/64/06 судом ухвалою від 06.04.2006 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також суд не звернув увагу на те, що позивачем надано розрахунок пені (таблиця №2), з якого вбачається, що пеня розрахована за період з 10.10.2005 по 23.03.2006, письмові докази щодо іншого розрахунку пені в матеріалах справи відсутні, а тому висновок суду про стягнення пені по 05.06.2006 включно є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд судового рішення, також не звернув увагу на зазначені обставини, не перевірив та не надав належної оцінки доводам апелянта стосовно того, що у позивача не виникло право вимоги за договором від 05.12.2003, оскільки умовами договору передбачено надання рахунків ( пункти 2.2, 4.7 договору).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися, по-перше, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а вже за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, під час розгляду даної справи судам слід було з'ясувати наслідки розгляду справи № Б29/64/06 про банкрутство ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання", чи була здійснена публікації в офіційному друкарському виданні оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, які по даній справі є зобов'язання боржника (поточні чи конкурсні) тощо.

За таких обставин, судові рішення не можна вважати такими, що прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 у справі № 11/138-07  –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"–задовольнити частково.

Головуючий, суддя                                                                      Л. Продаєвич

Суддя                                                                                           А. Заріцька

Суддя                                                                                              Л.Катеринчук