Рішення

від 26.09.2022 по справі 750/4094/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/4094/22

Провадження № 2/750/1146/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ФРЕНД» про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в :

позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача та просить визнати недійсним договір процентної позики за № 1 від 17 січня 2022, мотивуючи вимоги тим, що у зв`язку з відсутністю у відповідача ліцензії на надання фінансових послуг, укладений між сторонами договір суперечить положенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», тобто є оспорюваним згідно ст. 227 ЦК України.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, в якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 січня 2022 між сторонами було укладено договір процентної позики за № 1. Відповідно до умов договору Позикодавець (відповідач) передає у власність Позичальнику (позивачу) грошові кошти у розмірі 10 000 грн., а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Пунктом 3 статті 5 Закону визначено, що надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону визначено, що кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової установи має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 4 Закону надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, серед інших є фінансовою послугою.

Отже, надання відсоткової грошової позики за рахунок залучених від інших осіб коштів та можливість здійснення такої операції юридичними особами обмежена безпосередньо частиною 3 статті 5 Закону, згідно з якою це може здійснюватися тільки фінансовою установою зі статусом кредитної установи.

Стосовно надання відсоткової грошової позики за рахунок власних коштів юридичних осіб, то можливість здійснення таких операцій визначає Цивільний кодекс України, який у параграфі 1 глави 71 визначає можливість надання відсоткових позик без обмеження кола осіб-позикодавців.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1046, частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду і такої якості Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України, термін "сторона" в зобов`язанні корелює з терміном "особа". Особами відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України вважаються будь-які фізичні чи юридичні особи.

У зв`язку з цим юридичні особи, які не мають статусу фінансової установи, мають право надавати відсоткові позики, за винятком випадків, коли позика надається за рахунок коштів, залучених від інших осіб.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності за надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, які затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року N 4802, залучені кошти - це фінансові активи, безпосередньо або опосередковано отримані на зворотній основі від будь-яких осіб.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що якщо кошти, що становлять суму позики, залучені не на зворотній основі позикодавцем, він має право нараховувати відсотки на суму позики, навіть не маючи статусу фінансової установи. Тобто звичайна юридична особа може надавати відсоткову грошову позику за рахунок власних коштів, а також комерційний кредит юридичним особам, які не є фінансовими установами.

Таким чином, сфера дії Закону за суб`єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється на юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, а також на фізичних осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб`єктів учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб суб`єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 - 1048 Цивільного кодексу України.

При цьому Цивільний кодекс України не містить жодного виключення щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Отже, якщо надання відсоткової грошової позики за власний рахунок не супроводжується прямим або опосередкованим залученням коштів чи інших фінансових активів від інших осіб, то така операція не потребує отримання ліцензії.

На підтвердження факту надання в позику коштів саме юридичної особи, а не залучених від третіх осіб на зворотній основі, відповідачем надано копію прибуткового касового ордеру про внесення засновником коштів до статутного капіталу.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідач надав позику позивачу за рахунок власних коштів, а не залучених коштів від третіх осіб, то на дані правовідносини не поширюються норми Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що стосується необхідності отримання ліцензії, а отже підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Враховуючи викладене вище, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ФРЕНД» (м. Чернігів, вул. Гонча, 31, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44581952) - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: