Ухвала

від 01.09.2022 по справі 515/1614/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6643/22

Справа № 515/1614/21

Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01.09.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

вирішуючи питання щодо зупинення провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Татарбунарська музична школа» Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу «Татарбунарська музична школа» (далі - КЗ «Татарбунарська музична школа») №26-к від 08.11.2021 року про відсторонення його від роботи, поновити його на займаній посаді, зобов`язати КЗ «Татарбунарська музична школа» виплати йому заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він працює на посаді викладача в КЗ «Татарбунарська музична школа». У листопаді 2021 року він зіткнувся із грубим порушення його конституційного права на роботу з боку відповідача, яке полягало в тому, що у нього вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і обмеження прав працівника щодо повноцінної роботи та отримання заробітної плати. Так, 08.11.2021 року йому відповідачем було вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наказ мотивований тим, що оскільки у нього відсутнє відповідне щеплення то відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України відповідач відсторонює його від роботи. На сьогодні не встановлено законом окремого порядку про відсторонення від роботи з підстав відсутності у них щеплень від COVID-19. Щеплення проти COVID-19 не є обов`язковим, жодним законом не встановлено порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень. При цьому, ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між сторонами у справі, такого зобов`язання з його боку немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. Дана ситуація є для позивача великою моральною та психологічною травмою, бо ставить під загрозу його життя та життя родини. Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом.

19 січня 2022 року рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області відмовлено у позові ОСОБА_1 до Комунального закладу «Татарбунарська музична школа» Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

25 лютого 2022 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив порядок реєстрації Наказу МОХ України від 04.10.2021 року №1253 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», у зв`язку з чим, на думку апелянта зробив помилковий висновок про його відповідність Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод». Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив та залишив без уваги те, що відсторонення від роботи або іншої діяльності працівника здійснюється за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, порядок, строки та умови складання якого визначені Інструкцією «Про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності», затвердженої Наказом МОЗ України від 14.04.1995 року №66, а також ст.ст. 7, 27 Закону України «Про затвердження санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року №4004. Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не дослідив змісти наказів МОЗ України за №1576, №1585, №1599№1709, №2148 «Про затвердження суттєвих поправок до клінічного випробування лікарських засобів, призначених для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби COVID-19», зміст яких, на думку апелянта, дає підстави стверджувати, що вакцини від корона вірусної хвороби COVID-19, які застосовуються Україні, знаходяться в стадії клінічних випробувань з метою дослідження їх ефективності та безпечності. З огляду на викладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03 серпня 2022 року справа № 130/3548/21 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати була передана на розгляд Великої палати Верховного Суду.

В ухвалі від 03.08.2022 КЦС ВС обґрунтували звернення до використання повноважень Великої Палати Верховного Суду, задля забезпечення сталості та єдності судової практики, щодо вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в наступному:

(1) чи є правомірним, без прийняття органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, встановлення обмежень права на працю в Переліку № 2153 та Постанові № 1236, яке полягає в встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилились від профілактичних щеплень проти COVID-19;

(2) чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав та дискримінаційним встановлення додаткових обмежень в Переліку № 2153, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 працівникам: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, в тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності та встановлення обов`язку в Постанові № 1236 керівників державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 (враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються);

(3) чи є національне законодавство (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності Перелік № 2153 та Постанова № 1236) з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї поведінки та яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів, з урахуванням того, що в них передбачене різне і всупереч Конституції України правове регулювання.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, оскільки Велика палата Верховного Суду переглядає справу з подібними правовідносинами до справи № 515/1614/21 за позовом ОСОБА_1 доКомунального закладу«Татарбунарська музичнашкола» Татарбунарськоїміської радиБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті,рішення вякій переглядаєтьсяв апеляційномупорядку,апеляційний судвважає необхіднимзупинити провадженняв справідо закінченняперегляду вкасаційному порядкусправи № 130/3548/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 253, 381, Одеський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в цивільній справі № 515/1614/21 за позовом ОСОБА_1 доКомунального закладу«Татарбунарська музичнашкола» Татарбунарськоїміської радиБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу тавідшкодування моральноїшкоди до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 130/3548/21 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький