Рішення

від 26.09.2022 по справі 380/8737/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8737/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.01.2022 №344355.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Транс» з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749 від 20.12.2021р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.11.2021р. посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів був зупинений транспортний засіб марки DAF, р.н. НОМЕР_1 на а/д Н 07 Київ-Суми-Юнаківка 252 км 490 м. Водій вказаного транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 а/м марки DAF, р.н. НОМЕР_1 , ТТН №КР000008940 від 05.11.2021р. За результатами перевірки складено Акт №314263 (відносно ТзОВ "Лемберг-Транс" як власника транспортного засобу) проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Матеріали передано до Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки у Львівській області, за результатами розгляду 20.12.2021р. винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №322749, якою до позивача, на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. Позивач вважає висновки відповідача безпідставними, а постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749 від 20.12.2021р. протиправною, оскільки суб`єктами відповідальності за статтею 60 Закону є автомобільні перевізники - суб`єкти господарювання, які надають послуги з перевезень пасажирів та вантажів. Вказує, що штрафи за інкриміновані позивачу правопорушення накладаються саме на перевізника, який надає послуги з перевезення, зокрема, вантажів. Така послуга надається на договірних умовах із замовником послуги за плату. Зазначає, що відповідно до товарно-транспортної накладної №КР000008940 від 05.11.2021р., яка надана відповідачем та наявна в матеріалах оскаржуваної постанови, автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАКОТ УКРАЇНА", а не ТзОВ "Лемберг-Транс". Вважає, що за таких обставин, відсутній склад правопорушення, за яке до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф оскаржуваною постановою. Вказує, що суб`єктний склад правопорушення відповідачем визначено не правильно, об`єктивна сторона складу господарського правопорушення у діях позивача відсутня, а відтак відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Також звертає увагу, що водієм здійснювались внутрішні перевезення, а відтак автомобіль згідно норм чинного законодавства не повинен бути обладнаний тахографом. З урахуванням наведеного, відповідачем протиправно притягнуто до відповідальності за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою від 27 червня 2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином через електронний кабінет 28.06.2022.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд відповідно до ч.4 ст. 77 КАС України не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 05.11.2021 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено Акт №314263.

Відповідно до вказаного акта посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів зупинений транспортний засіб марки DAF, р.н. НОМЕР_1 на а/д Н 07 Київ-Суми-Юнаківка 252 км 490 м. водій якого при перевезенні вантажу «Блок Теплокерам» згідно ТТН № КР000008940 від 05.11.2021 не надав роздруківку даних тахографа, на момент перевірки у тахографі відсутня карта водія, чим порушено ст.. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За наслідками розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Західним міжрегіональним управлінням Уктрасбезпеки 20.12.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749, якою до позивача, на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн.

Матеріали про порушення надані позивачеві супровідним листом від 10.05.2022 на адвокатський запит від 04.02.2022

Позивач вважаючи постанову відповідача № 322749 від 20.12.2022 протиправною звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2344-III).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена ст.. 60 Закону № 2344-III, зокрема Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведені норми закону вказують, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-ІІІ, є саме автомобільний перевізник.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки DAF, р.н. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТзОВ «Лемберг-Транс».

Водночас судом встановлено, що відповідно до товарно-транспортної накладної №КР000008940 від 05.11.2021р., яка вказана у акті перевірки від 05.11.2021 і за якою здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником, відправником та одержувачем вантажу вказане Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАКОТ УКРАЇНА", а не ТзОВ "Лемберг-Транс".

Відповідно до ст.. 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відтак суд зазначає, що автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує, тобто здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів цим транспортним засобом.

Аналогічний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 09.08.2019р. у справі за №806/1450/16.

З огляду на встановлені фактичні обставини та не подання відповідачем доказів протилежного, суд дійшов висновку, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень ЗУ «Про автомобільний транспорт», відтак не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оскільки судом встановлено, що позивач не був автомобільним перевізником, то доводи позивача стосовно необхідності пред`являти при перевезенні ті чи інші документи не потребують окремого дослідження та підтвердження (не підтвердження) у даній справі.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Жодних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2481 грн. за подання позову, такі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 262, 294, 295, КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.12.2021 №322749.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Транс» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська буд.659А, корпус Г, ЄДРПОУ 39736257) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, Проспект Перемоги 14, ЄДРПОУ 39816845) судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26.09.2022.

Суддя Коморний О.І.