Постанова

від 22.12.2022 по справі 380/8737/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8737/22 пров. № А/857/15263/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (суддя першої інстанції Коморний О.І., м. Львів, повний текст складено 26.09.2022)

В С Т А Н О В И В :

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Транс» (далі ТОВ «Лемберг-Транс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749 від 20.12.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.12.2021 №322749. Стягнуто на користь ТОВ «Лемберг-Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір в сумі 2481 грн.

Із таким судовим рішенням не погодилася Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області та подало апеляційну скаргу. Вважає рішення ухваленим з неповним встановленням обставин справи. Просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в позові. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначила, що контролюючими особами Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Актом № 314263 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.11.2021, зокрема встановлено, що під час перевірки виявлено у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні вантажу - блок теплокерам згідно ТТН № КР000008940 від 05.11.2021, водій не надав роздруківку з цифрового тахографа, на момент перевірки у тахографі відсутня картка водія, чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Судом не взято до уваги той факт, що водій транспортного засобу заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки не висловив. Апелянт звернув увагу, що ТОВ «Терракот Україна» не провадить діяльність у сфері автомобільного транспорту та за будь-яких обставин не підпадає під поняття «автомобільний перевізник» у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». В той же час ТОВ «Лембрег-Транс» основним видом діяльності визначило 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, окрім того передбачені інші види діяльності. а саме 43.11 Знесення, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.13 Розвідувальне буріння, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 Штукатурні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.91 Покрівельні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 52.24 Транспортне оброблення вантажів 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Апелянт зазначив, що нормами чинного законодавства визначено, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб. Отже, постанова від 20.12.2021 № 322749 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом було призначено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 05.11.2021 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №314263.

Відповідно до вказаного акта посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів зупинений транспортний засіб марки DAF, р.н. НОМЕР_1 на а/д Н 07 Київ-Суми-Юнаківка 252 км 490 м. водій якого при перевезенні вантажу «Блок Теплокерам» згідно ТТН № КР000008940 від 05.11.2021 не надав роздруківку даних тахографа, на момент перевірки у тахографі відсутня карта водія, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За наслідками розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт Західним міжрегіональним управлінням Уктрасбезпеки 20.12.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749, якою до ТОВ «Лемберг-Транс», на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є саме автомобільний перевізник. Відповідно до товарно-транспортної накладної №КР000008940 від 05.11.2021, яка вказана у акті перевірки від 05.11.2021 і за якою здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником, відправником та одержувачем вантажу вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКОТ Україна», а не ТОВ «Лемберг-Транс». Отже, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», тому не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначено Законом України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III).

Статтею 2 Закону № 2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-ІІІ, є саме автомобільний перевізник.

Із матеріалів справи видно, що транспортний засіб марки DAF, р.н. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «Лемберг-Транс».

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до товарно-транспортної накладної №КР000008940 від 05.11.2021, яка вказана у акті перевірки від 05.11.2021 і за якою здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником, відправником та одержувачем вантажу вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКОТ Україна», а не ТОВ «Лемберг-Транс».

Згідно ст.33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Отже, автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує, тобто здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів цим транспортним засобом.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі за №806/1450/16.

Таким чином, виходячи з проаналізованих норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №322749 від 20.12.2021, оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної №КР000008940 від 05.11.2021, яка вказана у акті перевірки від 05.11.2021 і за якою здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником, відправником та одержувачем вантажу вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКОТ Україна», тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Жодних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді А. Р. Курилець О. І. Мікула