Рішення

від 26.09.2022 по справі 440/5163/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5163/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" до Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України, Головне управління Державної податкової служби України у Полтавській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Відкрите акціонерне товариство "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" про зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України, Головне управління Державної податкової служби України у Полтавській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Відкрите акціонерне товариство "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" в якому просило:

- зобов`язати Державну казначейську службу повернути суму 689547,16 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг" в установі банку, з якого здійснювалось поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA068999980385179000000411078, відкритого у Казначействі України (МФО 899998) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг", згідно платіжного доручення № 44 від 09 листопада 2021 року,

- зобов`язати Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою суми 689547,16 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг" в установі банку, з якого здійснювалось поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA06899998085179000000411078, відкритого у Казначействі України (МФО 899998) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг", згідно платіжного доручення № 44 від 09 листопада 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем надано до суду докази сплати судового збору та уточнену позовну заяву, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" просить:

- зобов`язати Державну казначейську службу перерахувати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA068999980385179000000411078, відкритого у Казначействі України (МФО 899998), суму 689547,16 грн на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в установі банку IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач не вчиняє дії щоб перерахувати помилково зараховані кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення Державної податкової служби України. У поясненнях третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку (а.с. 84-91).

У подальшому до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 95-97).

За результатами розгляду вищевказаного клопотання ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року відмовлено у його задоволенні.

Також Державною податковою службою України подано клопотання про витребування додаткових доказів по справі, а саме від Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест": оригіналу платіжного доручення № 44 від 09 листопада 2021 року; підстав зазначення у платіжному дорученню № 44 від 09 листопада 2021 року реквізитів електронного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ"; причин, які сприяли перерахування коштів виключно на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ"; доказів реального здійснення господарської операції на підставі договору № 0109/21-дрз/27-32 від 01 вересня 2021 року; документально підтверджені відомості щодо вжитих заходів з повернення коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ"; та від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ": доказів реального здійснення господарської операції на підставі договору № 0109/21-дрз/27-32 від 01 вересня 2021 року; відомості про звернення до Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" з вимогою щодо повернення коштів у розмірі 689547,16 грн (а.с. 100-101).

За результатами розгляду вищевказаного клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на те, що предметом даної справи є публічно-правовий спір Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" із Державною казначейською службою України щодо обслуговування рахунків платника податків та розпорядження коштами на таких рахунків, а не надання правової оцінки реальності господарських операцій із Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест". Крім того, реальність господарських операцій та помилкове перерахування коштів не заперечується, як Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" так і Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест".

19 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення Головного управління ДПС у Полтавській області. У поясненнях третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи на безпідставність позовних вимог, стверджуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" у складі декларації з ПДВ не подавало Додаток 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника" (а.с. 107-108).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" є платником ПДВ із рахунком в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA068999980385179000000411078 (а.с. 36).

01 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" (субпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" (генпідрядник) укладено договір субпідряду № 0109/21-дзр/27-32 (а.с. 13-24).

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" та Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" укладено додаткову угоду № 3 до договору субпідряду №0109/21-дзр/27-32 від 01 вересня 2021 року (а.с. 25).

Згідно вищевказаної додаткової угоди рахунок позивача вказано IBAN UA363052990000026003041202629.

Платіжним дорученням № 44 від 09 листопада 2021 року Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" № UA068999980385179000000411078 689547,16 грн (Казначейство України (ел. адм. подат.) (а.с. 34).

У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області із листом в якому просило перерахувати кошти з рахунку з електронного адміністрування податку на додану вартість.

На вищевказане звернення орган Казначейства листом № 05.1-16-06/9581 від 18 листопада 2021 року повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ", що відповідно до пункту 26 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунку платника податку в порядку, визначеному пунктом 2001 .5 статті 2001 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку. Кошти автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за заяво. платника, яка подається до контролюючого органу, тобто органу ДПС (а.с. 70-71).

Листом від 05 травня 2022 року № 8 Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" звернулося до Головного управління ДПС у Полтавській області в якому просило допомогти повернути помилкові кошти на рахунок в АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 (а.с. 37).

Листом № 8211/6/16-31-18-06-19 від 27 травня 2022 року Головне управління ДПС у Полтавській області повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ", що не має можливості повернути з електронного рахунку в установі Казначейства України на поточний рахунок кошти в розмірі 689547,16 грн (а.с. 38-40).

Позивач, вважаючи, що має право на перерахування помилково зарахованих на рахунок електронного адміністрування ПДВ коштів, звернувся до суду

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення).

Згідно з Положенням Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку; здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду; здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків; тощо.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до Порядку усі операції щодо відкриття/закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування сум податку з них, а також повернення помилково або надміру сплачених коштів, тощо здійснюються Казначейством виключно на підставі реєстрів Державної податкової служби України (далі - ДПС) (пункти 5, 7, 21, 26 Порядку).

Згідно Порядку електронного адміністрування ПДВ, електронний рахунок в СЕА ПДВ відкривається/закривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі виключно на підставі реєстру платників податку, який надсилає ДПС.

Отже, рахунки у СЕА ПДВ відкриваються для платників незалежно від їх бажання, а єдиною і достатньою умовою відкриття таких рахунків є те, що суб`єкт господарювання є платником ПДВ. Таким чином, платники ПДВ не укладають з Казначейством договорів про розрахунково-касове обслуговування цих рахунків, не подають установчих документів, карток із відбитками печатки та зразками підпису службових осіб, відомості про персональні дані тощо.

Виходячи з викладеного, електронні ПДВ-рахунки не є банківськими рахунками в розумінні Глави 72 Цивільного кодексу України та рахунками, якими платник податку може розпоряджатися самостійно. Кошти, які знаходяться на цих рахунках, носять технічний характер та спрямовуються на цілі, передбачені виключно приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 Положення "Про державну казначейську службу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення "Про державну казначейську службу" визначено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків.

Тобто, рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються, обслуговуються виключно у центральному апараті Державної казначейської служби.

Інформація про реквізити рахунків в СЕА ПДВ їх стан, суми поповнення, списання, залишки коштів на них тощо та інші роз`яснення щодо роботи з ними надаються ДПС.

Згідно із пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4- 1 статті 43 цього Кодексу.

Отже, законодавство не передбачає поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів перерахованих із поточного рахунку контрагента.

У даному випадку Державна казначейська служба, зараховуючи кошти Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" на рахунок електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ", діяла в супереч положенням пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Відтак, суд вважає, що Державна казначейська служба, зарахувавши кошти, перераховані Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" згідно платіжного доручення № 44 від 09 листопада 2021 року, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ", відкритий в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, діяла протиправно.

За правилами пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня.

У свою чергу, пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Суд звертає увагу, що під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу (підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті14 ПК України).

Натомість, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 статті 14 ПК України).

Судом враховується, що сплачені Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест", згідно платіжного доручення № 44 від 09 листопада 2021 року грошові кошти не належать до грошових зобов`язань, які сплачені до відповідного бюджету, у розумінні положень Податкового кодексу України.

Як видно з матеріалів справи позивач звертався із листами, як до органу Казначейства так і до податкових органів щодо повернення помилково сплачених коштів. Але станом на дату прийняття рішення, помилково сплачені кошти залишаються на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ"

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно із пунктом 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.

На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.

У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДПС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.

Пунктами 26-27 Порядку №569 передбачено, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

У разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Отже, електронний рахунок платника податку на додану вартість відкривається Казначейством останньому на безоплатній основі та виключно з цього рахунку здійснюються розрахунки з бюджетом у частині сплати цього податку. Відтак, зарахування коштів на такий рахунок неможливо ототожнювати із зарахуванням коштів до бюджету. Повернення за правилами статті 43 Податкового кодексу України коштів з такого рахунку допускається виключно у випадку, коли після анулювання реєстрації платника податку кошти з цього рахунку переховано до бюджету і вони перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за результатами останнього звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, у розрізі наведеного суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як не заперечують сторони та видно із змісту доданих до матеріалів справи документів, грошові кошти, що надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в СЕА ПДВ від Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" в сумі 689547,16 грн, не були відображені в СЕА ПДВ, однак зараховані на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ". При цьому, як було встановлено вище, у випадку ж повернення коштів за правилами п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" зменшило би собі розмір реєстраційного ліміту з ПДВ, однак права на розпорядження зарахованими від Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" коштами останнє б не отримало.

Отже, у межах спірних правовідносин має місце випадок, за якого безпосередньо собі на рахунок повернути помилково сплачені кошти Відкрите акціонерне товариство "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" не має можливості, адже, для цього немає відповідного нормативного механізму. Кошти, які були зараховані на електронний рахунок для сплати ПДВ, не збільшили для Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" ліміт ПДВ у СЕА, тобто, не надійшли в його розпорядження, що, у свою чергу, виключає можливість звернення позивача до свого контрагента з вимогами про повернення коштів, як і повернення таких коштів щонайменше на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" без наслідків для свого реєстраційного ліміту. При цьому списання коштів з рахунку в СЕА ПДВ відбувається у суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі.

У розрізі наведеного, повертаючись до положень Порядку №569, суд звертає увагу, що за загальним правилом до в СЕА ПДВ мають стосунок лише дві особи - платник податку і податковий орган. Проте, за відсутності участі коштів, що надійшли на такий рахунок від іншого платника податку, у формуванні реєстраційного ліміту, можливість розпоряджатися такими коштами у платника податку відсутня.

Уже згаданими вище нормамипункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок. У свою чергу вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок з огляду на таке.

Згідно із статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі "Промислово-фінансовий Консорціум "Інвестиційно-металургійний Союз" проти України" (заява № 10640/05, пункт 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі "Хасан і Чауш проти Болгарії" [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, пункт 84).

Крім того, у справі "Новік проти України" (заява № 48068/06, пункт 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 442/456/17 Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи відступ від позиції Верховного Суду України, вказала на те, що цей суд при ухваленні постанови від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України, водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, а звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім того, у постанові від 29серпня 2018 року у справі № 492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року у справі № 21-241а13, також врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункти 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім іншого, у постанові від 13 лютого 2019 року, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на підставі статті 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Цей принцип також закріплено й у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України у вигляді презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів, чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 констатував, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 міститься наступний висновок "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі".

У постанові від 03 липня 2019 року у справі №911/1521/18 Верховний Суд наголосив на тому, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

За таких обставин суд зауважує, що втручання у право мирного володіння майном особи має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Разом з тим, аргументів, що таке втручання є правомірним та відповідає меті і завданням податкового законодавства, суб`єктами владних повноважень у цій справі не наведено.

Стосовно тверджень, що у платіжному дорученні вказано саме рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" у СЕА ПДВ, тобто позивач сам спрямував кошти не на той рахунок, судом не приймаються, оскільки навіть помилкова сплата грошових коштів на інший рахунок не визначена національним законодавством як підстава для позбавлення особи права на такі кошти.

Як було встановлено раніше, при проведенні розрахунків було помилково зараховано кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відтак, перерахована Відкритим акціонерним товариством "Дорожньо-будівельний трест № 4 м. Брест" сума є помилково сплаченою, оскільки здійснена без належної правової підстави та не зумовила для настання очікуваних наслідків у вигляді виконання зобов`язань з оплати коштів за надані послуги.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного та зважаючи на вчинення всіх необхідних та можливих дій, спрямованих на повернення помилково сплачених коштів, бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо їх повернення, суд, зважаючи на викладені вище мотиви, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов`язання Державну казначейську службу перерахувати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA068999980385179000000411078, відкритого у Казначействі України (МФО 899998), суму 689547,16 грн на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в установі банку IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

Згідно вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг" (код ЄДРПОУ 40876546, вул. Дмитра Коряка, 3, м.Полтава) до Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, вул. Бастіонна, 6, м.Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава), Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м.Київ), Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 37959255, вул. Шевченка, м.Полтава), Відкритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельних трест № 4 м.Брест" (код ЄДРПОУ 26627386, вул. Митрополит Василя Липківського, 45, м.Київ) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Державну казначейську службу України перерахувати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UA068999980385179000000411078, відкритого у Казначействі України (МФО 899998), суму 689 547,16 грн на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА ДОРІГ" в установі банку IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека доріг" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко