Постанова

від 18.10.2007 по справі 26/42/07-8/158/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/42/07-8/158/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 жовтня 2007 р.                                                                                   № 26/42/07-8/158/07  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиВАТ “Запорізький асфальто - бетонний завод”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року

у справі господарського судуЗапорізької області

за позовомТОВ “Корпорація –Сфера”

доВАТ “Запорізький асфальто - бетонний завод”

простягнення 9916,50 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Жиленко Н.О.,

- відповідача:Кравченко С.І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року ТОВ “Корпорація –Сфера” звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ “Запорізький асфальто - бетонний завод” про стягнення 9916,50 грн. заборгованості за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 9916,50 грн. основного боргу та 220,00 грн. судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року рішення місцевого господарського суду від 14.05.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ “Запорізький асфальто - бетонний завод” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року та рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами              неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач по накладним № РН-00984 від 31.10.2003 року, № РН-01107 від 26.11.2003 року, № РН-01199 від 08.12.2003 року поставив відповідачу товар на загальну суму 9916,50 грн.

Зазначений товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та застережень.

Враховуючи положення ст. 11 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо виникнення між сторонами правовідносин купівлі-продажу, а відповідно, виникнення у позивача зобов'язання передати відповідачу товар, а у останнього - прийняти та оплатити цей товар.

Доводи скаржника, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору схову не можуть братись судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій відповідач неодноразово підтверджував факт виникнення між ними  правовідносин купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач направив відповідачу рахунки-фактури № КСФ-00984 від 31.04.2003 року, № КСФ-01107 від 26.11.2003 року, № КСФ-01199 від 08.12.2003 року на загальну суму 9916,50 грн. на оплату відповідачем товару отриманого по накладним.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України не оплатив вартість отриманого від позивача товару, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про задоволення позову та стягнення з відповідача 9916,50 грн. боргу.

Доводи скаржника щодо пропущення позивачем строку позовної давності передбаченого ст. 257 ЦК України для звернення до суду з даними позовними вимогами не може братись судом до уваги, оскільки між сторонами 16.05.2005 року було підписано акт звірки взаємних розрахунків, за яким відповідач визнав заборгованість перед позивачем на суму 9916,50 грн., а тому відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності був перерваний та почався заново.

Не можуть братись судом до уваги і доводи скаржника про отримання товару від позивача неуповноваженою особою, а саме отримання товару особою після закінчення строку дії довіреності. Дані доводи скаржника спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема довіреностями на отримання матеріальних цінностей від відповідача Рижковим С.В., відповідно до яких довіреності були чинні та не відкликані самим підприємством на момент отримання товару по накладним.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України   

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року у справі № 26/42/07-8/158/07 залишити без змін.

          Головуючий                                                                       Н. Кочерова

Судді:                                                                                 В. Рибак

                                                                                           М. Черкащенко