Постанова

від 31.07.2007 по справі 26/42/07-8/158/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/42/07-8/158/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.07.07                                                                                       Справа №26/42/07-8/158/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кричмаржевський В.А.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Лола Н.О.

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача:  Кравченко С.І., довіреність б/н від 21.06.2007 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальто - бетонний завод», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 року у справі                           № 26/42/07-8/158/07

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 року у справі                     № 26/42/07-8/158/07 (суддя Попова І.А.) позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Сфера»  задоволені. Суд  стягнув  з відповідача  на користь  позивача 9916 грн. 50 коп. основного боргу та 220 грн. судових витрат.

          Судом  першої  інстанції  встановлено, що позивач поставив продукцію відповідачу на суму 9 916 грн. 50 коп., відповідач за поставлену продукцію не розрахувався. Посилання відповідача на невідповідність товару асортименту спростовується тим, що відповідач не надав до суду доказів відмови від прийняття товару, вжиття заходів щодо погодження ціни, тощо. Крім того, суд зазначає, що позов заявлено позивачем у межах встановленого строку позовної давності.

           Не погоджуючись з прийнятим судом  рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький асфальто - бетонний завод», м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою.

         Заявник вважає, що рішення господарського суду не відповідає нормам матеріального права і підлягає скасуванню з наступних підстав:

1.) Частина матеріальних цінностей отримана представником по дорученнях, які втратили свою чинність, а частина товару отримана взагалі за відсутності доручення. Отже, це свідчить про поставку продукції в не узгодженому асортименті, по заявці яка закінчила свою дію та отримання товару не уповноваженою особою. Дані обставини стали підставою для відмови в оплаті отриманої продукції. Зазначає, що фактично прийняв на зберігання продукцію до звернення постачальника за її поверненням.  Вважає, що  законодавство, яке діяло на час виникнення між сторонами спірних правовідносин не встановлювало обов'язкової вимоги повернення товару у разі відмови від прийняття товару. Позивач не виправив допущені порушення в асортименті поставок і, до 2006 р., не звертався з вимогами до відповідача.

       Отже, вважає, що відповідач не має грошової заборгованості перед позивачем. Акт звірки не свідчить про підтвердження саме грошової заборгованості, а визначає лише звірку обліку операцій у грошовому виражені.

       2.) Судом порушено положення ст. ст. 256, ч. 3 ст. 267 ЦК України, щодо застосування строку позовної давності. Акт звірки не може переривати строк позовної давності, як доказ вчинення дій про визнання особою свого обов'язку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 44, 49, 92-94 ГПК України заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 р. по справі № 26/42/07-8/158/07, судові витрати віднести на позивача.

               Апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальто - бетонний завод», м. Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 31.07.2007  року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2216 від 30.07.2007 року справа № 26/42/07-8/158/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Колодій Н.А. (доповідач), судді: Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.

    Від представника сторони надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу. Колегія суддів задовольнила клопотання.

    За згодою представника відповідача в судовому  засіданні  оголошено  вступну  та  резолютивну  частини  постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

               Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  приходить  до висновку, що  судовий  акт  слід  залишити без змін, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Сфера» поставило продукцію Відкритому акціонерному товариству «Запорізький асфальто-бетонний завод». Відповідач не розрахувався за поставлену продукцію, сума заборгованості відповідача перед позивачем  за поставлену продукцію склала 9916 грн. 50 коп. у відповідності до проведеній звірці між сторонами (Акт звірки від 16.05.2005 р. (арк. справи 18) та наявними у  справі  матеріалами).

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, зазначає, що підтвердженням поставки товару є видаткові накладні № РН-00984 від 31.10.2003р., № РН-01107 від 26.11.2003 р., № РН-01199 від 08.12.2003р. (арк. справи 7, 10, 13). Загальна сума по видатковим накладним складає 9 916 грн. 50 коп., що і підтверджується вищенаведеним актом звірки між сторонами. Крім того, про передачу товару від позивача до відповідача свідчать  довіреності, що знаходяться в матеріалах справи (арк. справи 8, 9, 11, 14, 15, 16).     

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (аналогічну норму містить ст. 193 ГК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем зобов'язання по оплаті товару не виконано, факт прийняття товару підтверджено матеріалами справи. Позивач, на виконання зобов'язання направив відповідачу по справі Претензію від 04.04.2006 р. № 33 в якій, у відповідності з вище перерахованими накладними та відповідно до акту звірки між сторонами, сума заборгованості відповідача склала 9 916 грн. 50 коп. На підставі викладеного, просить сплатити зазначену суму.

Відповідно до ст.  712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовується загальні положення  про купівлю- продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання  боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.    

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідач прийняв товар (вищезазначені накладні, довіреності), але не сплатив за нього грошову суму. Посилається на поставку продукції в не узгодженому асортименті.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент  якого відповідає умовам договору  купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту , покупець має право на свій вибір:  прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;  відмовитися від усього товару; вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товару в асортименті, який встановлено договором;  прийняти весь товар.

Апеляційна інстанція зазначає, що асортимент товару був зазначений у накладних. Крім того, будь - якого листування з приводу повернення продукції в даному випадку між сторонами апеляційною інстанцією не встановлено. Отже, товар, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання  не повідомив продавця про свою відмову від нього. Таким чином, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною погодженою з продавцем.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких  господарський  суд    у  визначеному    законом  порядку   встановлює   наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не надав суду доказів відмови від прийняття товару, вжиття заходів щодо погодження ціни, та вчинення інших дій.  

Колегія  суддів не приймає до уваги  доводи заявника апеляційної скарги  щодо порушення судом  положень ст. 256, п. 3 ст. 267 ЦК України, в частині застосування строку позовної давності. Акт звірки, на  думку заявника,   не є доказом вчинення дій про визнання особою свого обов'язку.

    Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

   Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

   Актом звірки між сторонами по справі 16.05.2005 р. визнано борг відповідачем у сумі 9 916, 50 коп., про що свідчать підписи керівників підприємств та головних бухгалтерів та завірені печатками підприємств. Отже, відповідач визнав, що зазначена сума є його борговим зобов'язанням.

 Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, визнала, що судом першої інстанції вірно застосоване положення ЦК України щодо позовної давності.  Строк позовної давності переривався (ст. 264 ЦК України) Після переривання, перебіг строку позовної давності починається заново. Позов заявлено позивачем у межах встановленого строку позовної давності.    

Доводи  апеляційної  скарги  колегія   суддів  вважає необґрунтованими,  та  такими, що спростовуються  фактичними обставинами справи.  Підстав  для  скасування  оспорюваного рішення не вбачає.

Судові витрати за  подання апеляційної  скарги  покладаються  на заявника апеляційної  скарги -  відповідача по справі.

      На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

         Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький асфальто - бетонний завод», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2007 року у справі                           № 26/42/07-8/158/07 без змін.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кричмаржевський В.А.  Шевченко Т. М.