Ухвала

від 21.09.2022 по справі 303/4794/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/4794/22

2/303/727/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Ляпіній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась з позовом до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень.

19 вересня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій просить:

-накласти арешт на земельну ділянку площею 1,8358 га, кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173;

-заборонити гр. ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки площею 1,8358 га, кадастровий номер:2122782600:10:000:0173 та проводити будь-які сільськогосподарські роботи для ведення особистого селянського господарства;

-заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області вносити будь-які відомості щодо, земельної ділянки кадастровий номер:2122782600100000173;

-заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу, припинення або обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173.

Заявник вказує, що на даний час існує висока вірогідність можливого здійснення ОСОБА_2 чи іншими особами передачі земельної ділянки третім особам, її відчуження, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. А тому, вказане зумовлює необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони розпоряджатись спірною земельною ділянкою, здійснювати зміну її цільового призначення, поділ, об`єднання, перетворення.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно доданої копії витягу з реєстру речових прав, реєстраційний номер 1898998121227 земельна ділянка кадастровий номер 2122782600:10:000:0173 площа (га) 1,8358, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства належить на праві власності ОСОБА_2 .

Частиною 1, 2, 3 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність заявленого способу забезпечення позову та позовних вимог передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пунктом 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№9від 22.12.2006року роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, виходячи із вимог ч.1 п.1. ст.150 ЦПК України забезпечення позову у вигляді накладення арешту можливо тільки за позовними вимогами майнового характеру, але звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту ОСОБА_1 не взяла до уваги , що заявлені нею позовні вимоги немайнового характеру, які не можуть бути забезпечені цим видом забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку, оскільки заявником не надано жодних належних доказів того, що обраний ним спосіб забезпечення позову є своєчасним та гарантує в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та є співмірним заявленими позовним вимогам.

Крім того, суд вважає наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони громадянину ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки площею 1,8358 га, кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173, до ухвалення судом рішення по суті спору, з огляду на те, що існує загроза, що ним можуть бути вчинені дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що є предметом спору, що призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Щодо забезпечення позову у вигляді заборони громадянину ОСОБА_2 проводити будь-які сільськогосподарські роботи для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173 суд вважає, що забезпечення позову шляхом заборони громадянину ОСОБА_2 проводити будь-які сільськогосподарські роботи для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці може порушити його права та інтереси, так як він буде позбавлений можливості вчиняти дії пов`язані із збиранням урожаю, доглядом за земельною ділянкою та інші, що може призвести до незворотних наслідків.

Крім того, суд таким чином враховує, що відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України власник земельної ділянки має право отримувати корисні властивості речі шляхом її експлуатації та застосування, а також заявлений вид забезпечення позову неспівмірний із заявленими позовними вимогами.

Суд приходитьдо висновку,що непідлягають задоволеннювимоги заявипро вжиттязаходів забезпеченняпозову шляхомзаборони земельнимкадастровим реєстраторам,які входятьдо складуДержавної службиУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру Головногоуправління Держгеокадаструв Закарпатськійобласті таїї територіальнихорганів вноситибудь-яківідомості щодо,земельної ділянкикадастровий номер: 2122782600:10:000:0173, оскільки у заяві не вказано конкретно куди саме слід заборонити вносити відомості.

Також, наявні підстави для задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу, припинення або обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173, з огляду на те, що подальша реєстрація права власності та інших речових прав на спірну земельну ділянку, може утруднити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача без додаткового звернення до суду щодо скасування прийнятих державними реєстраторами рішень.

Керуючись ст.ст. 149,150,153,258-261,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень - задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень шляхом:

-заборони громадянину ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки площею 1,8358 га, кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173.

-заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу, припинення або обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку кадастровий номер: 2122782600:10:000:0173 .

В іншійчастині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала набрала законної сили 21.09.2022.

Суддя Б.І. Полянчук